Рішення № 12454053, 09.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

09.11.2010Справа №2-19/4663-2010 За первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла», АР Крим, м.Феодосія

До відповідача – Фонду майна АР Крим, АР Крим, м.Сімферополь

про зміну умов договору

За зустрічним позовом - Фонду майна АР Крим, АР Крим м.Сімферополь

До відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла», АР Крим м.Феодосія

про розірвання договору

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача за первісним позовом – Куліченко В.М., представник, довіреність № б/н від 01.10.2010 р.

Від відповідача за первісним позовом – Соловйова К.С., гол.спеціаліст юр.відділу, дов. № 131-Д від 29.12.2009 р.

Обставини справи: Позивач – ТОВ «Каравелла» (ідентифікаційний код 24862738) звернулося з позовом до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фонду майна АР Крим, згідно якої просить суд внести зміни до пункту 5.1 договору № 9577 купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, розташованого у м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 62 від 09.11.2000 року, укладеному між ТОВ «Каравелла» та Фондом майна АР Крим та встановити строк завершення будівництва та введення об’єкту в експлуатацію до 31.12.2014 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснив всі дії, передбачені діючим законодавством щодо виконання своїх зобов’язань, проте лише 25.03.2009 року була здійснена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки № 473-Р від 20.02.2009 року, тому у позивача була відсутня можливість здійснити завершення будівництва та ввести об’єкт у експлуатацію, як це передбачено діючим законодавством.

Відповідач – Фонд майна АР Крим позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позивач навмисно невиконує зобов’язання за договором № 9577 купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва.

У судовому засіданні 21.10.2010 року (першому судовому засіданні) позивачем наданий зустрічний позов про розірвання договору № 9577 купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, який ухвалою від 21.10.2010 року прийнятий судом до розгляду із первісним позовом.

Позивач за первісним позовом у процесі розгляду справи просив залишити зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), оскільки у провадженні господарського суду АР Крим вже знаходиться справа № 2-8/2637-2009 за позовом Фонду майна АР Крим до ТОВ «Каравелла» про розірвання договору і цей позов поданий раніше і прийнятий до провадження. У даний момент провадження по справі зупинено.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялось.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.11.2000 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Каравелла» (ідентифікаційний код 24862738) було укладено договір купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, розташованого у м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 62 – частини цеху дитячого харчування площею 8602,3 мІ.

Договір посвідчений приватним нотаріусом 09.11.2000 року та внесений у реєстр за № 9577.

30.03.2001 року сторонами укладена додаткова угода, відповідно до якої були внесені зміни до назви договору та переліку відчуженого майна.

За актом приймання – передачі від 04.04.2000 року ТОВ «Каравелла» (ідентифікаційний код 24862738) прийняло майно, яке є предметом договору купівлі – продажу.

Згідно п.5.1 договору ТОВ «Каравелла» (ідентифікаційний код 24862738) зобов’язано завершити будівництво та введення в експлуатацію об’єкту приватизації до 2004 року з можливою зміною профілю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 27.03.2007 року по справі № 2-5/8837-2006 Рішення господарського суду АР Крим від 26.01.2007 року по цій справі скасоване, позов ТОВ «Каравелла» (ідентифікаційний код 24862738) задоволено, змінено п.5.1 договору купівлі – продажу № № 9577 від 09.11.2000 року та встановлено строк завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію 01.01.2009 року з можливістю зміни профілю (а.с.12-15).

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При розгляді справи було встановлено судом відсутність вини позивача у невиконанні умов договору.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Можливість зміни договору купівлі – продажу державного майна також передбачена Положенням «Про внесення змін до договорів купівлі – продажу державного майна» (затверджено наказом Фонду державного майна України № 2041 від 29.10.2008 р., зареєстровано в міністерстві юстиції України під № 717/3157 від 11.11.1998 р. Але, позивачем за первісним позовом була виконана ця умова, про що відповідач за первісним позовом не заперечує.

Пунктом 3.1 Положення «Про внесення змін до договорів купівлі – продажу державного майна» (затверджено наказом Фонду державного майна України № 2041 від 29.10.2008 р., зареєстровано в міністерстві юстиції України під № 717/3157 від 11.11.1998 р.) встановлено, що зміни до договорів купівлі – продажу стосовно перенесення термінів виконання зобов’язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, встановленим договором, вносяться за таких умов: достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін; недопущення зменшення фактичних обсягів зобов’язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом не мав можливості закінчити будівництво об’єкта в строк, обумовлений договором, у зв’язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний об’єкт.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про основи містобудування» (№ 2780-ХІІ від 16.11.1992 р. із змінами і доповненнями) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» (№ 1699-ІІІ від 20.04.2000 р. із змінами і доповненнями) дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої зокрема додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.

З матеріалів справи суд вбачає, що 20.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каравелла» та Сімферопольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 473-Р.

15.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каравелла» та Сімферопольською міською радою підписано акт приймання – передачі земельної ділянки та зареєстровано в Кримській Регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст.20 Закону України «Про оренду землі» (№ 161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, отже позивач за первісним позовом фактично не мав можливості закінчити будівництво об’єкта в строк, обумовлений договором.

Отже суд вважає, що позивач за первісним позовом при укладенні договору купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва не міг передбачити той факт, що протягом тривалого часу Сімферопольською міською радою не буде прийматись рішення щодо виділення йому земельної ділянки під придбаний об’єкт, без наявності якого проведення будівельних робіт в силу діючого законодавства заборонено.

При цьому суд зазначає, що у позивача за первісним позовом відсутня вина у невиконанні зобов’язань за пунктом 5.1 договору купівлі – продажу, оскільки позивачем за первісним позовом здійснені усі передбачені діючим законодавством дії, направлені на отримання відповідного рішення.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом звертався до Фонду майна АРК з клопотанням про внесення змін до договору купівлі – продажу № 9577 від 09.11.2000 р. об’єкта незавершеного будівництва в частині продовження строку закінчення будівництва цього об’єкта (а.с.26-27).

Однак, у зв’язку з бездіяльністю фонду майна АРК щодо розгляду клопотання ТОВ «Каравелла» про внесення змін в договір купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва ТОВ «Каравелла» був змушений звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправною бездіяльність Фонду майна АРК стосовно розгляду клопотання ТОВ «Каравелла» про внесення змін в договір купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва та зобов’язання Фонду майна АРК прийняти рішення про зміну строків завершення будівництва об’єкту незавершеного будівництва нежитлової будівлі.

Згідно із ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за первісним позовом обґрунтовано та документально підтверджено необхідність внесення змін у договір купівлі – продажу № 9577 від 09.11.2000 р. об’єкту незавершеного будівництва відносно змін строків закінчення будівництва об’єкта приватизації, так як вимоги про визначення нового строку закінчення будівництва спірного об’єкта були засновані виключно на чинних технічних стандартах та нормативах будівництва.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зустрічної позовної заяви Фонду майна АРК суд зазначає наступне.

З матеріалів справи суд вбачає, що у провадженні господарського суду АР Крим вже порушено провадження по справі за позовом Фонду майна АР Крим до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла» про розірвання договору купівлі – продажу № 9577 від 09.11.2000 р. об’єкту незавершеного будівництва, про що відповідач не повідомив суд при поданні зустрічної позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи, що у господарському суді АР Крим вже є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву Фонду майна АРК до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каравелла» без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, п.2 ч.1 ст.81, ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд-

ВИРІШИВ:

·          Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

·          Внести зміни до пункту 5.1 договору купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, розташованого у м.Сімферополі, вул.Севастопольська, 62 № 9577 від 09.11.2000 р., укладеного між Фондом майна автономної Реусбліки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каравелла» та встановити строк завершення будівництва та введення об’єкту в експлуатацію до 31 грудня 2014 р.

·          Зустрічну позовну заяву Фонду майна АР Крим залишити без розгляду.

Повне рішення складено 15.11.2010 р.

Рішення направити:

·          Фонду майна АР Крим, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 17;

·          ТОВ «Каравелла», м.Сімферополь, а/с №453

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.