Постанова № 12454036, 24.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 листопада 2010 р. № 40/384

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від позивача Чорній М.С. (дов. від 05.08.10р.)

від відповідача Обманюк С.С. (дов. № 15 від 15.11.10р.)

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Київгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.10р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.10р.

у справі № 40/384

за позовом ВАТ "Київгаз", м. Київ

до ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ

про стягнення 113266,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.10р. у справі № 40/384 (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 98728,50 грн. боргу, 16273,71 грн. пені, 6018,93 грн. інфляційних втрат, 2223,55 грн. 3% річних, 1232,44 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження в частині вимог про виселення з орендованого приміщення та зобов'язання повернути орендоване майно в належному стані, в решті позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.10р. (головуючий Коротун О.М., судді Кропивна Л.В., Поляк О.І.) вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 96124,06 грн. основного боргу, 12978,96 грн. пені, 1165,66 грн. інфляційних втрат, 1124,92 грн. державного мита та 155 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення –залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 26.01.10р. та постанову від 16.06.10р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 49, 84 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, в межах поданої скарги перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

05.02.08р. між ВАТ "Київгаз" (Орендодавець) та ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1-К, за умовами якого орендодавець передає, а орендар –приймає в строкове платне користування, для розміщення автосервісного центру, майно –комплекс приміщень з огорожею та частково облаштованим подвір'ям, що розташований на земельній ділянці площею 0,5355 га за адресою: Києво –Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 9-А та складається з ангару (літера "А") площею 535,40 м2, ангару (літера "Б") площею 532,60 м2 і будинку охорони (літера "В") площею 49,60 м2.

Відповідно п.п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата становить 30300 грн. в т.ч. ПДВ 5050 грн. Орендна плата сплачується щомісяця в безготівковому порядку на особистий рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа, що передує звітному місяцю.

Згідно п. 7.3 орендар має право за свій рахунок здійснювати реконструкцію, робити зміни або поліпшення нерухомого майна, що зумовлює підвищення вартості нерухомого майна на підставі згоди орендодавця, вказаної у п.п. 5.1, 1.3 договору, а саме: виконувати поточний, капітальний ремонти, перепланування (переобладнання) та реконструкцію нерухомого майна з розширенням його площі на підставі розробленої та погодженої орендодавцем проектної документації, що зумовлює підвищення вартості нерухомого майна більше, ніж 25% від його вартості на момент укладання договору. Орендар повідомляє орендодавця про об'єми та розмір здійснених поліпшень нерухомого майна шляхом надсилання останньому актів виконаних робіт згідно раніше надісланих кошторисів (п. 5.1.1, 5.2).

На виконання умов договору, орендодавець передав орендарю визначене договором майно, що підтверджується актом прийому –передачі від 18.02.08р.

01.07.09р. за актом прийому –передачі орендар повернув орендодавцю зазначене нерухоме майно в задовільному технічному стані (а.с. 39, т. 1).

07.08.09р. ВАТ "Київгаз" звернулося з позовом до ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" про стягнення 113266,08 грн. орендної плати, виселення з орендованих приміщень та зобов'язати повернути майно. Заявою від 10.12.09р. (101-102, т. 1) позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути 184410,17 грн. основного боргу, 8524,50 грн. інфляційних збитків (за березень - вересень 2009 року), 23838,40 грн. пені та 3310,73 грн. 3% річних, нарахованих з 10.02.09р. по 07.12.09р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.10р. у справі № 40/384 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 98728,50 грн. боргу, 16273,71 грн. пені, 6018,93 грн. інфляційних втрат, 2223,55 грн. 3% річних, 1232,44 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження в частині вимог про виселення з орендованого приміщення та зобов'язання повернути орендоване майно в належному стані, в решті позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.10р. вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 96124,06 грн. основного боргу, 12978,96 грн. пені, 1165,66 грн. інфляційних втрат, 1124,92 грн. державного мита та 155 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині –рішення залишено без змін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. (ч. 1 ст. 778 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів погодження позивачем здійсненого відповідачем поліпшення майна не надано, сторонами підписано акти наданих послуг по договору оренди № 1-К від 05.02.08р., складені 31.03.09р., 30.04.09р., 29.05.09р., 30.06.09р. на загальну суму 231394,13 грн. (а.с. 14-17, т. 1), відповідач користувався приміщеннями до 01.07.09р., відтак, апеляційний господарський суд правильно відмовив в стягненні орендної плати за період з липня по вересень 2009 року в сумі 95128,05 грн. та задовольнив вимоги про стягнення 96124,06 грн. боргу за березень - червень 2009 року з урахуванням проведеної часткової оплати в розмірі 40142,02 грн. (а.с. 75-81, т. 2), а також стягнув інфляційні збитки та 3% річних за власним перерахунком, змінивши рішення суду першої інстанції в цій частині. На думку колегії, місцевий господарський суд правильно припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору в частині вимог про звільнення приміщень та повернення майна.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) визначено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відтак, суди невірно застосували при вирішенні спору ст. 3 Закону та необґрунтовано задовольнили вимоги щодо стягнення пені, оскільки сплата неустойки не передбачена ні пунктом 10.1, ні будь-яким іншим пунктом договору сторін від 05.02.08р.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова підлягають скасуванню в частині стягнення пені.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

                    Касаційну скаргу ВАТ "Київгаз" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.10р. у справі № 40/384 скасувати в частині стягнення 12978,96 грн. пені.

Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

Стягнути з ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" (03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 19482823) на користь ВАТ "Київгаз" (01103. м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 96124 грн. 06 коп. основного боргу, 1165 грн. 66 коп. інфляційних збитків, 2223 грн. 55 коп. 3% річних, 995 грн. 13 коп. державного мита та 102 грн. 73 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          В решті –постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.10р. у справі № 40/384 залишити без змін.          

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді: О.М. Мамонтова                    

М.М. Малетич