Постанова № 12454035, 24.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 листопада 2010 р. № 7/809

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від позивача Цурка Н.О. (дов. від 25.06.10р.)

від відповідача Слюсар С.А. (дов. від 01.10.10р.)

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "АК "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р.

у справі № 7/809

за позовом АЕК "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м. Київ

до ВАТ "АК "Київводоканал", м. Київ

про стягнення 13887625,05 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.10р. у справі № 7/809 (суддя Якименко М.М.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р. (головуючий Коротун О.М., судді Кропивна Л.В., Кондратова І.Д.) вказане рішення скасовано, позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 12633121,88 грн. боргу, 233796,49 грн. пені, 884318,53 грн. штрафу, 113342,49 грн. інфляційних збитків, 33045,66 грн. 3% річних, 25500 державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 25.08.10р. скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 549, ч. 2 ст. 551, ст.ст. 611, 625 ЦК України, ч. 2, 6 ст. 231 ГК України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

29.12.90р. між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго" (Енергопостачальна організація) та Підприємством по експлуатації артезіанських свердловин та насосних водопровідних станцій (Абонент) укладено договір № 1 на користування електричною енергією.

Відповідно до п. 5.5, абонент за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії і потужності сплачує енергопостачальній організації штраф в розмірі 5% суми, оплату якої він затримав. Штраф стягується в односторонньому порядку платіжною вимогою енергопостачальної організації.

Наказом ВАТ "АК "Київводоканал" № 207 від 18.12.01р. підприємство по експлуатації артезіанських свердловин та насосних водопровідних станцій ліквідоване шляхом приєднання до департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ "АК "Київводоканал", яке є правонаступником його майнових прав.

17.08.04р. додатковою угодою № 1 сторони внесли зміни до договору від 29.12.90р. - вилучили з тексту договору п. 7 та п. 2 угоди обумовили, що порядок розрахунків за електроенергію і зняття показань електролічильників визначатиметься додатком 2Г.

Пунктом 4 додатку № 2Г погоджено, щомісяця 30 числа споживач зобов'язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Остаточний розрахунок здійснюється споживачем до 1 числа, наступного за звітним на підставі обсягів фактично спожитої електричної енергії у поточному розрахунковому періоді (абз. 2 п. 5).

На виконання умов договору, за період з 01.09.09р. по 01.12.09р. позивач поставив відповідачу електроенергію на суму 15001921,88 грн., про що свідчать складені відповідачем звіти про використану активну та генеровану реактивну електроенергію (а.с. 67-78). Зобов'язання по оплаті вартості електричної енергії відповідач порушив, розрахувався частково.

21.12.09р. АЕК "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося з позовом до ВАТ "АК "Київводоканал" про стягнення 12633121,88 грн. основного боргу, 884318,53 грн. 7% штрафу, 223796,49 грн. пені, 113342,49 грн. інфляційних втрат та 33045,66 грн. 3% річних, нарахованих за жовтень –листопад 2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.10р. у справі № 7/809 у позові відмовлено повністю за недоведеністю заявлених вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р. вказане рішення скасовано, позов задоволено повністю, при цьому про стягнення штрафу у розмірі 7% зазначено лише в мотивувальній частині постанови.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. 7 ст. 276 ГК України).

Згідно ч. 1 п. 6.1 та ч. 3 п. 6.6 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено апеляційним судом, головним енергетиком Управління експлуатації артезіанських свердловин і насосних водопровідних станцій Департаменту експлуатації водопровідного господарства АК "Київводоканал" підписані звіти за використану електроенергію з відміткою про отримання ним розрахункових документів попереднього періоду; позивач у вересні –листопаді 2009 року поставив відповідачу електричну енергію загальною вартістю 15001921,88 грн., останній за спожиту електроенергію розрахувався на суму 2368800 грн., заборгованість в сумі 12633121,88 грн. підтверджується матеріалами справи. Відтак, суд апеляційної інстанції правильно задовольнив вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних за вказаний позивачем період.

За приписами частини другої ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На думку колегії, апеляційний господарський суд необгрунтовано задовольнив позов в частині стягнення 884318,53 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України та 223796,49 грн. пені згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки договором сторін за несвоєчасну оплату передбачено інший розмір штрафних санкцій –стягнення лише штрафу в розмірі 5% від несплаченої суми (п. 5.5), а нарахування пені взагалі не обумовлено. Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в сумі 631656,09 грн., а у стягненні пені необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржену постанову необхідно скасувати в частині стягнення штрафу і пені, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу ВАТ "АК "Київводоканал" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р. у справі № 7/809 скасувати в частині стягнення 233796,49 грн. пені та 884318,53 грн. штрафу.

Абзац третій і четвертий резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ "АК "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь АЕК "Київенерго" (04050. м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764 на р/р зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 12633121 грн. 88 коп. основного боргу.

Стягнути з ВАТ "АК "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь АЕК "Київенерго" (04050. м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764 на р/р № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 113342 грн. 49 коп. інфляційних збитків, 33045 грн. 66 коп. 3% річних, 631656 грн. 09 коп. штрафу, 25500 грн. 00 коп. державного мита та 227 грн. 90 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову –відмовити.

          В решті –постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р. у справі № 7/809 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді: О.М. Мамонтова                    

М.М. Малетич