Рішення № 124490399, 14.01.2025, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1026/24

номер провадження 2/546/75/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/1026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

09.10.2024 до суду надійшла вищевказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимогу обґрунтовані тим, що 23.11.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту № 014/380805/82/94232. Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язаний надати 62009,09 грн, з яких 2009,09 грн є страховим платежем, а клієнт повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту 36 місяців з 23.11.2020, процентна ставка 34,90 % річних, дата сплати кредиту -23 числа кожного місяця. Факт надання кредитних коштів банком відповідачеві підтверджується копією витягу з виписки по рахунку. Таким чином, банк виконав свої зобов`язання перед позичальник за кредитним договором. Проте, всупереч умовам договору відповідач припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості.

20.12.2022 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняв, належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F від 20.12.2022, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги і за Кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 60448,46 грн, з яких 53682,32 грн - сума заборгованості за кредитом, 6766,14 грн - сума заборгованості за процентами.

Після відступлення права вимоги, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на рахунок позивача у загальній сумі 4200,00 грн. Таким чином, сума заборгованості за Кредитним договором, яка підлягає стягненню складає 56248,46 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020 в сумі 56248,46 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1400,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 09.10.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено відкрите судове засідання.

У судове засідання 14.01.2025 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує (а.с.3).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 14.01.2025 подав до суду клопотання про визнання позовних вимог повністю. Розгляд справи просив провести без його участі (а.с.83).

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем 23.11.2020 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/942325, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 62009,09 грн, строком на 36 місяців під фіксовану процентну ставку - 34,9 % річних, а позичальник зобов`язалася повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно п. 1.1. заяви-договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок «Для виплат» IBAN НОМЕР_1 в гривнях на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів банку.

Відповідно до умов п. 1.2 заяви-договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 62009,09 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Пунктом 2.1 заяви-договору сторони встановили, що проценти сплачуються клієнтом у визначену графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховується, виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3. пункту 1.2. заяви-договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).

Відповідно до умов п. 2.2. заяви-договору, клієнт зобов`язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтентний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Статті 3 Розділу 6 Правил.

Пункт 2.3. заяви-договору визначає, що позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену пунктом 2.4. заяви-договору. Якщо дата сплати ануїтетного платежу, не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу.

Згідно п. 2.4. заяви-договору, у визначений п. 2.3. заяви-договору строк клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 Заяви про акцепт публічної пропозиції/Угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені здійснюється шляхом здійснення банком договірного списання у визначеному пунктом 9. Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких банк здійснює договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснені будь-яким іншим шляхом, погодженим банком.

Пунктом 4.2. передбачено, що клієнт підтверджує, що перед підписанням заяви-договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта про ознайомлення з паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою».

У п. 8 заяви-договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування Поточних рахунків фізичних осіб. Клієнт зобов`язався дотримуватись умов Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2, 6 Правил так само, як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом.

Заява-договір містить реквізити сторін та власноруч підписана ОСОБА_1 , другий примірник цієї заяви-договору отриманий особисто, про що міститься підпис клієнта (а.с.5).

Додатком № 1 до заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/942325 є Графік погашення кредиту з розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, даний додаток підписано позичальником ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» від АТ «Райффайзен Банк Аваль», сума кредиту - 62009,09 грн, строк кредитування - 36 місяців, процентна ставка - 34,9 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 100737,27 грн, пеня - 1 % від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, штрафи не застосовуються.

Підписанням паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування (а.с.7).

Додатком №1 до Паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/380805/82/942325 від 23.11.2020 є Графік погашення кредиту з розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, даний додаток підписано позичальником ОСОБА_1 (зв. сторона а.с.7).

Відповідно до Заяви на отримання кредиту програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/380805/82/942325 ОСОБА_1 просив надати йому кредит розміром 60000,00 грн строком на 36 міс, заява підписана ОСОБА_1 23.11.2023 (а.с.8).

Також судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 62009,09 грн, на підтвердження видачі кредитних коштів, позивачем надано виписку по рахунку за здійсненими операціями (платежами) (а.с.11-17).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " Райффайзен Банк Аваль ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем та банком в подальшому було відступлено право вимоги для позивача.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняв, належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників (а.с.20-24).

Відповідно д Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F від 20.12.2022 , ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги і за Кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 60448,46 грн, з яких 53682,32 грн - сума заборгованості за кредитом, 6766,14 грн - сума заборгованості за процентами(а.с. 27-29, 30).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020, здійсненого АТ «Райффайзен Банк», за період з 23.11.2020 по 21.03.2023 включно, станом на 21.03.2023 загальна заборгованість становила 60448,46 грн та складалася з: заборгованості за кредитом - 53684,32 грн, заборгованість за відсотками - 6766,14 грн (а.с.18-19).

Згідно до розрахунку заборгованості слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними, з частковим нерегулярним поверненням коштів (а.с.18-19).

Після відступлення права вимоги, відповідачем 23.06.2023 було здійснено часткове погашення заборгованості на рахунок позивача у загальній сумі 4200,00 грн. Таким чином, сума заборгованості за Кредитним договором, яка підлягає стягненню складає 56248,46 грн.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020 відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 21.03.2023, з урахуванням останнього платежу 23.06.2023, виникла заборгованість в розмірі 56248,46 грн.

Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України, відповідач з даними розрахунками в заяві про визнання позовних вимог погодився.

Оскільки відповідач подав до суду клопотання про визнання позовних вимог у розмірі 56248,46 грн, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 56248,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 53682,62 грн; заборгованість за відсотками 2566,14 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1565 від 02.07.2024 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.49).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».

Таким чином, враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягає поверненню 50% сплаченого ним судового збору, що становить 1514,00 грн (3028,00 х 50% =1514,00).

Інші 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 1514,00 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1400,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 1400,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, додатком №1 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, замовленням № 634 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, актом виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 634 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, платіжною інструкцією № 1605 від 02.07.2024 на суму 1400,00 грн (а.с.37-39,40, 41, 42, 43).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14-26цс21.

Враховуючи вищевикладені норми процесуального права, обставини справи та клопотання відповідача про зменшення судових витрат на правову допомогу, керуючись закріпленим статтею 11 ЦПК України принципом пропорційності у цивільному судочинстві, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи обсяг виконаної адвокатом Титаренком В.В. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» задоволено, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» 1400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставіст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Прийняти визнання ОСОБА_1 позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/94232 від 23.11.2020 станом на 21.03.2023, з урахуванням останнього платежу 23.06.2023, у загальному розмірі 56248,46 грн (п`ятдесят шість тисяч двісті сорок шість гривень 46 копійок), що складається з: заборгованості за тілом кредиту -53682,62 грн; заборгованості за відсотками -2566,14 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 39508708, адреса місцезнаходження: вул. Січових стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору згідно платіжної інструкції № 1565 від 02.07.2024 у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Вилучити з матеріалів справи оригінал платіжної інструкції № 1565 від 02.07.2024 (а.с.1) та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансовій компанії «СІТІ ФІНАНС» .

До матеріалів справи долучити копію платіжної інструкції № 1565 від 02.07.2024.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн (одна тисяча чотириста гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 січня 2025 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», ЄДРПОУ 39508708, адреса місцезнаходження: вул. Січових стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053, ел.пошта: office@cityfinance.com.ua, тел.: +38(044)227-92-60, +38(067)822-51-99, має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Титаренко Владислав Володимирович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_3 , має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_5 , не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко