Рішення № 124430143, 14.01.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1258/21 Провадження № 2/358/70/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 09 листопада 2021 року звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 19630 виданий 14 квітня 2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» грошові кошти невиплачені на підставі договору кредиту від 04.07.2019, таким, що не підлягає виконанню. Також просить стягнути з відповідача Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» на її (позивача) користь судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу, вищевказані матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Кіхтенку С.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 123 від 25.06.2024 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Богуславського районного суду Київської області та рішення зборів суддів Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2024 № 9, у зв`язку із припиненням трудових відносин судді Кіхтенка С.О. (звільнення судді Богуславського районного суду Київської області Кіхтенка Сергія Олександровича на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України), здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, автоматизованою системою документообігу дану справу розподілено судді Тітову М.Б.

Ухвалою судді від 20 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

22 жовтня 2024 року представником відповідача АТ «ІДЕЯ БАНК» Лубоцькою Н.І. надано відзив на позовну заяву (з додатками), який приєднаний до матеріалів справи. Представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у справі №358/1258/21 відмовити в повному обсязі. Наявність заборгованості за кредитним договором визнається ОСОБА_1 . Безспірність заборгованості підтверджують документи надані за вказаним переліком (у тому числі виписка по рахунку) нотаріусу, який під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Позивачці було відомо про наявність у неї кредитної заборгованості та доцільність погашення такої проте до чи на момент вчинення виконавчого напису нею не було оспорено ані факт наявності такої заборгованості, ані її розмір. Позивачем не надано суду належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову.

Крім того, представник відповідача звернула увагу суду на те, що у своїй постанові від 23.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №355/1214/16-ц підтвердив чинність Постанови № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зазначивши наступне: «При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Так, відповідно до пункту 2 Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» затверджено «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України», згідно з пунктом 1 яких розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», а саме пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 виключено.

Таким чином, спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності Постановою № 662, оскільки така втратила чинність в частині розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 28.04.2022, тобто з моменту набрання чинності вказаною вище Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 480.

Відтак, сторона відповідача вважає, що виконавчий напис № 19630, вчинений 14.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., є законним та вчиненим з додержанням норм чинного законодавства.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000, 00 грн АТ «ІДЕЯ БАНК» не погоджується та вважає, що в задоволенні таких витрат необхідно відмовити, оскільки сума судових витрат є явно неспіввісною зі складністю спору та витраченим часом, що свідчить про штучне збільшення розміру вартості наданих адвокатом послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цокало Т.М. звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» Лубоцька Н.І. в судове засідання не з`явилася, в поданому до суду відзиві зазначила, що вимоги законодавства при вчиненні виконавчого напису були виконані у повному обсязі, а тому просила у позові відмовити в повному обсязі. Також просила розглянути справу без її участі.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14 квітня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 19630 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості на підставі договору кредиту та страхування №Z06/23744005445040 від 04.07.2019 в розмірі 109 112, 18 гривень, яка виникла за період з 04.09.2020 по 03.03.2021 та витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 900, 00 грн, яка в загальному розмірі становить 111 012, 18 гривень (а.с. 22).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича від 20 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65517728 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в розмірі 111 012, 18 гривень (а.с. 18).

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича від 20 травня 2021 року у виконавчому провадженні №65517728, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 122 382,39 грн. (а.с. 20).

В подальшому приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 65517728 було винесено 04 червня 2021 року постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 19).

Вирішуючи даний позов, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначає, що такий порушує його законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 3 пункту 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та абзацу 4 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника;

дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

оригінал кредитного договору;

засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 №12-5 гс 21.

Кредитний договір між сторонами нотаріально не посвідчувався, тому, як наслідок у нотаріуса не було законних підстав для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, оскільки виконавчий напис оскаржується позивачем з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» на її користь судових витрат, які понесені на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Частиною 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачка просить стягнути на її користь з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 000 грн. та сплачений судовий збір при подачі позову та за подання заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача - Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» Лубоцька Н.І. у поданому до суду відзиві зазначила про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, просила відмовити в задоволенні вимоги про стягнення таких витрат, яку окрім іншого мотивує тим, що вказана справа не є складною, а отже не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а сам розмір заявлених витрат на правничу допомогу не є співмірним з існуючою заборгованістю.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вимога позивачки ОСОБА_1 про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 11000 грн, не відповідає критерію розумності, є не співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом роботи та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 5 000 грн., що відповідає критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 873/212/21.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки 908,00 грн. сплаченого при подачі позову судового збору та 454,00 гривень за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 76, 77, 81, 89, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 19630, вчинений 14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості на підставі договору кредиту та страхування №Z06/23744005445040 від 04.07.2019 в розмірі 109 112, 18 гривень, яка виникла за період з 04.09.2020 по 03.03.2021 та витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 900, 00 грн, яка в загальному розмірі становить 111 012, 18 гривень.

Стягнути з Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» на користь ОСОБА_1 , судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Заходи забезпечення позову встановленні ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року у вигляді зупинення стягнення по виконавчому провадженні №65517728 від 05.05.2021, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича та відкрите на підставі виконавчого напису №19630 виданого 14.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в розмірі 111 012,18 грн. - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов