Ухвала суду № 12432415, 16.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9394/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРОКО» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 року №0000552305, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ІНТЕРОКО», звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 року №0000552305.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ДПІ у Шевченківському районі м.Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

У судове засідання зявилися представник товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРОКО» та представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, ДПА у Вінницькій області проведено перевірку господарської одиниці - магазину «Люксоптика», який розташований: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17 та належить ТОВ «ІНТЕРОКО»за дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої встановлено порушення вимог пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. № 637 та складено акт перевірки від 18.12.2009р. № 0029/26/59/23/31905094.

На підставі зазначеного акта перевірки від 18.12.2009р. № 0029/26/59/23/31905094 та абз. 3 п. 1 Указу президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010р. № 0000552305.

Окружний адміністративний суду м.Києва прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача та безпідставність застосування відповідачем штрафних фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»ст.1 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі субєкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Субєкт підприємницької діяльності (позивач), зобовязаний під час проведення готівкових розрахунків проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунки в Аптеці здійснювались у відповідності з вищезазначеною нормою.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за № 40/10320.

Так, згідно з пп. 1.2 п. 1 Положення, оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до ч. 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або з використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

В обґрунтування факту неповного або несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів ДПІ у Шевченківському районі м.Києва посилається саме на відсутність записів про здійснення готівкових розрахунків у касовій книзі підприємства, що і було підставою для застосування штрафних санкцій згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президенту України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Разом з тим, як зазначалось вище, за вимогами пп. 2.6 п. 2 Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У відповідності зі ст. 3 Закону про РРО, фіскальні чеки були роздруковані на реєстраторі розрахункових операцій та вклеєні для зберігання в книгу обліку розрахункових операцій позивача. Посадовими особами підприємства було роздруковано Z-звіт та склеєно їх у незареєстровану КОРО, що в свою чергу є технічною помилкою, але одразу перенесено записи у КОРО № 2659015676р/1 від 18.09.08р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій накладних, щоденно з 01.04.09р. по 09.04.09р. від позивача отримувались кошти для зарахування на розрахунковий рахунок.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про відсутність в діях позивача порушення пп. 2.6 п. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.04р. № 637, оскільки позивачем з 01.04.09р. по 09.04.09р. було роздруковано Z-звіти, але було допущено технічну помилку, однак ці кошти інкасаторами вилучались.

Крім того, слід зазначити, що з аналізу абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» вбачається, що фінансові санкції, передбачені зазначеною статтею, можуть застосовуватися лише у разі встановлення факту не оприбуткування (неповного та /або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємства, а не за порушення порядку оприбуткування готівки.

Висновки апелянта про те, що даний випадок допущенний позивачем слід кваліфікувати як, неповне оприбуткування є хибним та спростовується вищезазначеними нормами права.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2010 року ґрунтується на повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2010 року по справі № 2-а-9394/10/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2010 року.