Постанова № 12432375, 10.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7596/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Корнинський карєр «Леопард»до Держаної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Закрите акціонерне товариство «Корнинський карєр «Леопард»звернувся з позовом до Держаної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001272301/3 від 28.10.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6630 грн., в тому числі за основним платежем 4420 грн. та 2210 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Корнинський карєр «Леопард»задоволені, податкове повідомлення-рішення № 0001272301/3 від 28.10.2009 визнано нечинним та скасовано.

Не погоджуючись з судовим рішенням Держана податкова інспекція у Попільнянському районі Житомирської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

В судове засідання зявився представник позивача, інші сторони в судове засідання не зявились, про дату час та місце розгляду справи попереджені завчасно та належним чином, відповідно до ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольняє, а постанову суду - скасовує, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Попільнянському районі Житомирської області в період з 20.02.2009 року по 27.03.2009 року провело перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритого акціонерного товариства «Корнинський карєр «Леопард»за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року. За наслідками перевірки складений акт № 157/23-01/31962765 від 31.03.209 року. Під час проведення перевірки були встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.2. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 4420грн., в тому числі за липень 2006 року в сумі 2475 грн., серпень 2006 року в сумі 1945 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Попільнянському районі Житомирської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001272301/0 від 10.04.2009 року.

Закрите акціонерне товариство «Корнинський карєр «Леопард»оскаржував в адміністративному порядку вказане повідомлення-рішення оскаржувало в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення-рішення, однак скарги були відхилені, а були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001272301/1 від 12.05.2009 р. та 0001272301/3 від 28.10.2009 р., яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6630 грн., в тому числі за основним платежем 4420 грн. та 2210 грн. штрафні/фінансові/ санкції.

Проведеною перевіркою встановлено, що причиною віднесення до податкового кредиту суми ПДВ є придбання позивачем в 2006 році у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області об'єкта нерухомості - незавершеного будівництва. За умовами договору купівлі-продажу придбаний об'єкт нерухомості позивач після доведення об'єкту до стану придатного для використання повинен був обладнати зал навчання, профпідготовки та підвищення кваліфікації працюючих у позивача, обладнати зал для проведення переговорів.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що придбаний об'єкт позивач повинен був використовувати в операціях, які є об'єктом оподаткування ПДВ, а саме у власній господарській діяльності, які відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не врахував вимоги пп. 7.4.1 пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) де передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, та складається з сум податків, нарахованим (сплаченим) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст.. 8 на такі товари, та складається із сум Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та поставці товарів для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього закону або звільняються від оподаткування згідно ст. 5 та ст. 11 цього закону, то суми податку, сплачені у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредити такого платника.

Як вбачається з матеріалів справи, та в встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з договором купівлі-продажу, позивачем був придбаний незавершений будівництвом житловий будинок. Та обставина, що позивач має намір використання житлового будинку у господарській діяльності підприємства у майбутньому не може бути прийнято до уваги.

Виходячи з наведеного, відповідач правомірно зазначив у акті перевірки порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.2. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 4420грн.

Таким чином судом першої інстанції не повно зясовані обставини, які мають суттєве рішення для справи, не перевірено договір купівлі-продажу житлового будинку не завершеного будівництвом.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року - скасувати.

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Корнинський карєр «Леопард»до Державної податкової інспекції в Попільнянському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2009 року № 0001272301/3 відмовити

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12 листопада 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: А.Б. Парінов

І.Й. Петрик

Повний текст постанови виготовлений 12 листопада 2010 року.