Постанова № 12432356, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-853/10/0670 (в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Коростенського комунального підприємства «Водоканал»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Коростенське комунальне підприємство «Водоканал»(далі позивач) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Коростенська ОДПІ), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001112301/2 від 20 січня 2010 року, за яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 179942,00 грн. за основним платежем та 89971,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року позовні вимоги Коростенського комунального підприємства «Водоканал»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської обєднаної державної податкової інспекції № 0001112301/2 від 20 січня 2010 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в звязку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Коростенське комунальне підприємство "Водоканал" зареєстроване виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області 25 листопада 1993 року (реєстраційний номер 1306120 0000 000095), що підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 15). Позивач надає послуги по водопостачанню та водовідведенню юридичним та фізичним особам, які відносяться до оподаткованих операцій згідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України " Про податок на додану вартість".

На підставі направлення № 419 від 20.07.2009року працівниками Коростенської ОДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку Коростенського комунальною підприємства "Водоканал", з питань дотримання підприємством податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 рік.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 31.08.2009 року за № 380/23-01/03343947, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.3.п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 04.04.1997р.№ 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого останнім було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 183 192,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»від 08 вересня 2009 року № 0001112301/0, за яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 183162,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 91596, 00 грн. (183162грн. х 50%).

Позивачем вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку, у звязку з чим відповідачем за результатом розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 13.11.2009 року № 25/03343947/54 про часткове скасування податкового повідомлення рішення Коростенської ОДПІ від 08 вересня 2009 року № 0001112301/0, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112301/2 від 20.01.2010 року згідно якого позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 179942,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 89971,00 грн..

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА у Житомирській області було прийнято рішення від 20.01.2010 року № 944/Ч-С/2509 про залишення повторної скарги позивача без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Коростенська ОДПІ безпідставно використала при нарахуванні податкового зобовязання непрямий метод, а тому прийняла протиправне податкове повідомлення-рішення № 0001112301/2 від 20 січня 2010 року.

Однак колегія суддів даний висновок суду знаходить помилковим, а відтак не погоджується з ним з наступних підстав.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками : порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без рахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

При включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ за придбані товаро-матеріальні цінності та послуги, використані в операціях по реалізації водовідведення та водопостачання населенню, Позивач застосовує першу подію, при цьому підприємство визначає базу оподаткування операцій з надання послуг водопостачання та водовідведення фізичним особам за касовим способом.

Відповідно до пункту 11.11 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, підприємство мало право включити до складу податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні товарів (послуг), яка відповідала частині використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду по реалізації послуг водопостачання та водовідведення лише юридичним та фізичним суб'єктам господарської діяльності.

Однак, в порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість»підприємством було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ при придбанні товарно-матеріальних цінностей та послуг, які використано в операціях по реалізації водовідведення та водопостачання населенню міста на загальну суму 179942,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечував неправильне формування податкового кредиту по послугах наданих населенню. Позивачем також не спростовувались доводи відповідача щодо порушення приписів пункту 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, позивач не погоджується з методикою розрахунку, відповідно до якої відповідачем визначено податкові зобовязання. Між тим, методику розрахунку, а саме: застосування відповідачем непрямого методу, встановив суд першої інстанції, хоча жодних доказів щодо застосування контролюючим органом саме цього методу, матеріали справи не містять і визначення методики розрахунків податкових зобовязань не відноситься до компетенції суду. Висновок, що міститься в акті перевірки позивачем не спростований і помилковість приведених в акті розрахунків податкового кредиту позивачем також не доведена, а відтак прийняття відповідачем за результатами перевірки спірного податкового повідомлення-рішення відповідає вимогам підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III(із змінами та доповненнями).

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову Коростенського комунального підприємства «Водоканал»слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Коростенського комунального підприємства «Водоканал»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Коротких