Ухвала суду № 12432338, 18.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3019/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представника відповідача Хрімлі О.Г.,

Коротких А.Ю.,

Літвіної Н.М.,

Кожокарі М.Ю.,

Арустамян А.Е.,

Долиняного С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяйво-Маркет»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сяйво-Маркет»звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень року підлягають задоволенню, оскільки вони прийняті з порушенням вимог законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень № 251/35 від 31.05.2010 року та № 281/35 від 14.06.2010 року, виданих ДПА у Вінницькій області, посадовими особами ДПА у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сяйво-Маркет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт перевірки № 229/35-30/31414890 від 25.06.2010 року.

Актом перевірки встановлені порушення ТОВ «Сяйво-Маркет»:

-п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 і п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого підприємством протягом періоду з 4 кварталу 2005 року по 4 квартал 2007 року включно, занижено податок на прибуток в загальній сумі 274 913 грн.;

-п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 196 604 грн., в т.ч.: у червні 2006 року на 5920 грн., у серпні 2006 року - 17760 грн., у січні 2007 року - 8280 грн., у лютому 2007 року - 13700 грн., у квітні 2007 року 11040 грн., у червні 2007 року - 13700 грн., у листопаді 2007 року - 3600 грн., у грудні 2007 року - 13700 грн. та в березні 2008 року - 108904 грн.;

-ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228, 628 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог зазначених статей, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, ТОВ «Сяйво-Маркет»з зазначеним в акті перевірки постачальниками, ст. 193, 207, 208 ГК України.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000293500/0 від 14.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання на загальну суму 5400 грн., зокрема, за основним платежем 3600 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 1800 грн.; № 0000283500/0 від 14.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання на загальну суму 101898 грн., зокрема, за основним платежем 67932 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 33966 грн.

Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1035915 грн.: за 4 квартал 2005 року на суму 147925 грн., за 1 квартал 2006 року на суму 222000 грн., за 2 квартал 2006 року на суму 59200 грн., за 3 квартал 2006 року на суму 133200 грн., за 4 квартал 2006 року на суму 142000 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 123700 грн., за 2 квартал 2007 року на суму 68500 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 86500 грн., за 3 квартал 2008 року на суму - 52890 грн. та за 4 квартал 2009 року на суму 52890 грн. Сума податкових зобов'язань по зазначеному податковому повідомленню-рішенню складається з сум завищених валових витрат за рахунок внесення до них витрат на придбання та доставку листів холоднокатаних згідно нікчемних угод позивача з ТОВ «Мастерхолд», ПП «Стел», ПП «Драглайн», ТОВ «Промтехпостач», ПП «Експосплав», ПП «Дельта-Ресайклінг»та заниження валового доходу, у зв'язку з не включення до нього сум поворотної та безповоротної фінансовою підтримки, отриманої від ТОВ «Енерго-Менеджмент». Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача щодо визнання угод, укладених між позивачем та ТОВ «Мастерхолд», ПП «Стел», ПП «Драглайн», ТОВ «Промтехпостач», ПП «Експосплав», ПП «Дельта-Ресайклінг», нікчемними внаслідок порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, ТОВ «Сяйво-Маркет»протягом періоду, що перевірявся, уклало договори:

-договір № 03/07/06 від 03.07.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 20 тн. за ціною 71040 грн.; -договір № 28/08/06 від 28.08.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 6 тн. за ціною 21312 грн.; -договір № 18/09/06 від 18.09.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 19 тн. за ціною 67488 грн.; -договір № 20/12/06 від 20.12.2006 року з ТОВ «Мастерхолд», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 -100 тн.; -договір № 27/06/06 від 27.06.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 10 тн. за ціною 35520 грн.; -договір № 25/05/06 від 25.05.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 10 тн. за ціною 35520 грн.; -договір № 22/03/06 від 22.03.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 25 тн. за ціною 88800 грн.; -договір № 29/01/06 від 29.01.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 25 тн. за ціною 88800 грн.; -договір № 15/12/05 від 15.12.2005 року з ПП «Стел», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 25 тн. за ціною 88755 грн.; -договір № 16/01/06 від 16.01.2006 року з ПП «Драглайн», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 25 тн. за ціною 88800 грн.; -договір № 10/10/05 від 10.10.2005 року з ПП «Стел», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 25 тн. за ціною 88755,0 грн.; -договір № 24/11/06 від 24.11.2006 року з ПП «Дельта Ресайклінг», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 15 тн. за ціною 49680 грн.; -договір № 27/10/06 від 27.10.2006 року з ТОВ «Промтехпостач», згідно якого останній передає, а позивач приймає і оплачує лист холоднокатаний Э330 - 20 тн. за ціною 71040 грн. Згідно вказаних договорів витрати по доставці включені в ціну товару, постачальник разом з товаром передає покупцю накладну на товар та податкову накладну. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.п. 5.2.1 п.п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»не передбачено включення до складу валових витрат на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаних з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що податкові накладні на отримання товару ТОВ «Сяйво-Маркет»від контрагентів не є підтвердженням одержання товару, а відсутність товарно-транспортних накладних і шляхових листів є підставою для визнання угод з вказаними контрагентами нікчемними. Наявність товарно-транспортних накладних та шляхових листів передбачено наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які регулюють питання перевезення, а не питання податкового обліку та звітності. Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Позивачем надано підтвердження виконання умов вказаних договорів ТОВ «Сяйво-Маркет»з зазначеними контрагентами, зокрема, платіжні доручення про перерахування оплати за листи холоднокатні, накладні та податкові накладні на отриманий товар, що відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для нарахування податкового кредиту. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним включення ТОВ «Сяйво-Маркет»до складу валових витрат - витрати на придбання та доставку листів холоднокатаних у ТОВ «Мастерхолд», ПП «Стел», ПП «Драглайн», ТОВ «Промтехпостач», ПП «Експосплав», ПП «Дельта-Ресайклінг».

Як факт підтвердження нікчемності вказаних вище угод відповідач зазначив не встановлення місцезнаходження ПП «Дельта-Ресайклінг», ПП «Експосплав», ПП «Стел», анулюванням їх свідоцтв платників податку на додану вартість, банкрутства ТОВ «Мастерхолд».

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що угоди укладались у 2005-2006 роках, а анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість зазначених контрагентів відбулось у 2009 році, банкрутство ТОВ «Мастерхолд»- 18.01.2008 року.

Тобто, на момент укладення договорів позивача з ПП «Дельта-Ресайклінг», ПП «Експосплав», ПП «Стел», ТОВ «Мастерхолд» та видачі податкових накладних, останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість, рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ не приймалось.

ТОВ «Сяйво-Маркет»та ТОВ «Енерго-Менеджмент»укладено договір доручення № 1 від 22.08.2007 року про доставку позивачем ТОВ «Енерго-Менеджмент»електричного обладнання, сума вказаного договору становить 201000 грн. На виконання вказаного договору-доручення 22.08.2007 року на рахунок ТОВ «Сяйво-Маркет»надійшли кошти від ТОВ «Енерго-Менеджмент»у сумі 201000 грн.

ТОВ «Сяйво-Маркет»умови договору доручення № 1 від 22.08.2007 року не виконало. В 4-му кварталі 20 юку ТОВ «Сяйво-Маркет»повернуло на рахунок ТОВ «Енерго-Менеджмент»кошти у сумі 85000 грн., решта коштів у сумі 116000 грн., згідно даних бухгалтерського обліку позивача, відображено як кредиторська заборгованість по субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

ДПІ у м. Вінниці не надано договорів поворотної фінансової допомоги та договорів дарування, інших подібних договорів, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), укладених між позивачем та ТОВ «Енерго-Менеджмент».

Крім того, відповідачем не доведено, що невиконання умов договору доручення № 1 від 22.08.2007 року ТОВ «Сяйво-Маркет»фактично призвело до отримання позивачем безповоротної та поворотної допомоги від ТОВ «Енерго-Менеджмент».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність включення відповідачем до валових доходів ТОВ «Сяйво-Маркет»коштів, отриманих від ТОВ «Енерго-Менеджмент».

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 196604 грн., в т.ч.: у червні 2006 року на 5920 грн., у серпні 2006 року - 17760 грн., у січні 2007 року - 8280 грн., у лютому 2007 року - 13700 грн., у квітні 2007 року - 11040 грн., у червні 2007 року - 13700 грн., у листопаді 2007 року - 3600 грн., у грудні 2007 року - 13700 грн., в березні 2008 року -108904 гривень.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що угоди позивача з ТОВ «Мастерхолд», ПП «Стел», ПП «Драглайн», ТОВ «Промтехпостач», ПП «Експосплав», ПП «Дельта-Ресайклінг»є нікчемними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень в діях позивача щодо віднесення витрат на придбання листа холоднокатаного до складу податкового кредиту.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 23 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіА.Ю. Коротких

Л.М. Літвіна