Рішення № 12430929, 17.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.10 р.                     Справа № 22/155                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Попкова Д.О., Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо”, м.Київ, ЄДРПОУ 24916577,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00210602,

про стягнення 73512,08 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо”, м.Київ, звернвся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 61548,00 грн. основного боргу за договором поставки №15/1690 від 29.09.2008р., пені у розмірі 9645,32 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1521,39 грн., інфляційних витрат за час прострочення основного зобов’язання у розмірі 797,37 грн., що разом становить 73512,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №15/1690 від 29.09.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №15/1690 від 29.09.2008р. разом із специфікацією до нього, декларації про прийняття вантажу №КИЛ-031522 від 06.12.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1805 від 02.12.2008р., накладної №81205006 від 05.12.2008р., листа №3572/09 від 16.03.2009р., претензії №27/09 від 08.07.2009р., квитанції та повідомлення про вручення, довідки КГРУ КБ ПриватБанк, а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.2, 54, 56, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст.612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України.

          Представник Позивача в судове засідання 17.11.2010р. не з’явився, причин неявки не повідомив.

          Представник Відповідача в судове засідання 17.11.2010р. не з’явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4505930, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

29.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо” та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” укладено договір №15/1690 строком дії у відповідності до п.14.2 даної угоди до 31.12.2009р.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1 договору Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а останній зобов’язується у відповідності до умов правочину прийняти його та оплатити.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього правочину.

Специфікацією №1 від 29.09.2008р. до договору поставки №15/1690 від 29.09.2008р. сторони обумовили поставку фільтроелементів відповідної марки загальною вартістю 65652,00 грн. з урахування податку на додану вартість.

Умови поставки: DDP, м.Краматорськ, протягом 6 місяців з моменту підписання специфікації сторонами, тобто по 29.02.2009р.

Враховуючи, що поставка товару здійснюється на умовах DDP поставка з оплатою мита (..... назва міста призначення) (редакція „Інкотермс”, 2000р.), Постачальник вважається таким, що виконав зобов’язання, передавши товар у обумовленому сторонами місці.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткової накладної №81205006 від 05.12.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 61548,00 грн. Найменування продукції, вказаної у специфікації до договору №15/1690 від 29.09.2008р., її вартість за одиницю ідентичні найменуванню та ціні продукції, поставка якої здійснена за наявною у матеріалах справи видатковою накладною. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №1805 від 02.12.2008р., правовою підставою отримання товару у якій визначений договір №15/1690 від 29.09.2008р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення 05.12.2008р. передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №15/1690 від 29.09.2008р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Специфікацією №1 від 29.09.2008р. до договору №15/1690 від 29.09.2008р. визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач повинен розрахуватись за отриманий товар протягом 14 банківських днів з моменту поставки.

Приймаючи до уваги дату поставки товару (05.12.2008р.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар у сумі 61548,00 грн. повинен бути здійснений не пізніше 25.12.2008р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником у сумі 61548,00 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов’язання становить 797,37 грн., 3% річних з простроченої суми – 1521,39 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення з 25.12.2008р. по 11.09.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, що дійшов висновку про те, що період прострочення починається з 26.12.2008р.

Таким чином, інфляційні витрати за період прострочення оплати вартості поставленої продукції за вказаним договором з 26.12.2008р. по дату, визначену Позивачем, 11.09.2009р. складають 5077,10 грн. грн., 3% річних – 1315,20 грн.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позов в частині стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню у розмірі 797,37 грн., 3% річних у сумі 1315,20 грн.

Згідно п.11.5 договору №15/1690 від 29.09.2008р., у випадку прострочки оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочки.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 9645,32 грн. за період з 25.12.2008р. по 11.09.2009р. (260 днів прострочення), що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо порушень Позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, оскільки період, за який визначена сума пені, перевищує шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Крім того, приписами договору чітко обумовлений розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання - у 0,04%.

За викладених обставин, вимоги щодо стягнення пені за договорами №15/1690 від 29.09.2008р. підлягають задоволенню з врахуванням наступного.

Як було зазначено раніше, днем, з якого грошове зобов’язання щодо сплати суми у розмірі 61548,00 грн. вважається порушеним, є 25.12.2008р.

Приймаючи до уваги наведене, кінцевий строк нарахування штрафних санкцій у відповідності до приписів ст.232 Господарського кодексу України становить 26.06.2009р.

Згідно п.11.5 договору, нараховуються пеня у розмірі 0,04%, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

У період з 26.12.2008р. по 26.06.2009р. із розрахунку 0,04% від 61548,00 грн. пеня становить 4505,31 грн.

Із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України – 7364,86грн.

Враховуючи зазначене, оскільки сума пені із розрахунку 0,04% не перевищує суму пені із розрахунку подвійної облікової, ставки НБУ сума штрафних санкцій за договором №15/1690 від 29.09.2008р., що підлягає задоволенню, складає 4505,31 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо”, м.Київ, до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 61548,00 грн. основного боргу за договором поставки №15/1690 від 29.09.2008р., пені у розмірі 9645,32 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1521,39 грн., інфляційних витрат за час прострочення основного зобов’язання у розмірі 797,37 грн., що разом становить 73512,08 грн., задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Краматорську Донецької області, МФО 334141, р/р26000301746277 у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо” (02160, м.Київ, пр-т.Воззєднання, 7-а, оф.309, ЄДРПОУ 24916577, р/р26007164568001 в КРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 321842) 68165,88 грн., у тому числі 61548,00 грн. основного боргу за договором поставки №15/1690 від 29.09.2008р., пені у розмірі 4505,31грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1315,20 грн., інфляційних витрат за час прострочення основного зобов’язання у розмірі 797,37 грн.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Краматорську Донецької області, МФО 334141, р/р26000301746277 у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЗ-Геспасо” (02160, м.Київ, пр-т.Воззєднання, 7-а, оф.309, ЄДРПОУ 24916577, р/р26007164568001 в КРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 321842) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 681,70 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,84 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.У судовому засіданні 17.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя Іванченкова О.М.