Рішення № 12430924, 11.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.10 р.                     Справа № 29/65                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Амвросївка, Донецька область

до Відповідача: Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ у Донецькій області, м.Амвросївка

про: стягнення заборгованості у розмірі 1447,39грн., інфляційних витрат у сумі 92,96грн, 3% річних у розмірі 35,37грн.

за участю:

представника Позивача – Дяченко С.Р. (за довіреністю від 30.12.2009р.)

представника Відповідача – Журба Г.А. (за довіреністю №30/1с від 06.05.2010р.)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 26.10.2010р. по 11.11.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Амвросївка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ у Донецькій області, м.Амвросївка (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1447,39грн., інфляційних витрат у сумі 92,96грн, 3% річних у розмірі 35,37грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №5 від 01.10.2002р. про надання послуг електрозв’язку, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів, договору №5 від 01.10.2002р. про надання послуг електрозв’язку.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 67, 82, 83 Господарсько процесуального кодексу України, ст.ст. 526, п.1, 2 ст.ст. 612, п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”.

19.10.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому зазначають, що у зв’язку з недостатністю кошторисних призначень на телекомунікаційні послуги зв’язку, затверджених на 2009р., Управління має в обліку кредиторську заборгованість. Згідно рахунків №59-5 від 31.01.2009р., №59-5 від 28.02.2009р., №59-5 від 31.03.2009р., №5.4.2009 від 30.04.2009р., від 31.05.2009р., №5.6.2009 від 30.06.2009р., №5.7.2009 від 31.07.2009р., №5.8.2009р. від 31.08.2009р., №59.5 від 12.10.2009р.. №59.5 від 10.11.2009р., №59.5 від 3.12.2009р.. №59.5 від 10.12.2009р. заборгованість Управління перед ВАТ „Укртелеком” складає 1350 грн. 31 коп. Вищезазначена заборгованість підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків з ВАТ „Укртелеком” Донецької філії станом на 01.10.2010р. Заборгованість 1447,39грн., що заявлена у позовній заяві ВАТ „Укртелеком” Донецької філії не відповідає фактично підтвердженій заборгованості станом на 01.10.2010р. Також Відповідачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: переліку рахунків, правоустановчих документів, акту звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, платіжних доручень, з доказами часткової оплати за послуги зв’язку, рахунків, просять відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних витрат.

26.10.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано платіжне доручення №31047 від 08 жовтня 2010р. з доказами зарахування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу на новий розрахунковий рахунок, довідку про юридичну адресу та рахунки.

11.10.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: наряду на встановлення телефону, виписки з журналу реєстрації, виписки з журналу реєстрації про доставку рахунків.

Заявою від 11.11.2010р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 1350,31грн., інфляційних витрат у сумі 58,13грн., 3% річних у розмірі 17,29грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 11.11.2010р. №б/н, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки дії не суперечать законодавству ї не порушують чиїх – небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог частково заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, м.Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Головним управлінням державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ (Споживач) було укладено договір №5 про надання послуг електрозв’язку. Відповідно розділу 1 договору Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо оплати та порядку розрахунків:

- послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1 договору);

- Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п.4.2 Договору);

- Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС (п.4.3 Договору);

- розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг(п.4.5 Договору);

- у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. З подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п.4.6 Договору);

Згідно п.7.2 договору якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги, для оплати надання телекомунікаційних послуг Відповідачу направлялись рахунки, проте Відповідач незважаючи на настання строку оплати не здійснив оплату наданих послуг у період з лютого 2009р. по серпень 2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1350,31грн.

Стан розрахунків між сторонами підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін, відповідно якого заборгованість станом складає 1350,31грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Позивачем були надані послуги, проте, Відповідач, незважаючи на настання строку оплати, не здійснив оплату наданих послуг за Договором.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 1350,31 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з лютого 2009р. по серпень 2010р. перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі - 47,27 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі заявленому Позивачем, а саме у сумі 17,29 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Амвросївка, Донецька область до Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ у Донецькій області, м.Амвросївка про стягнення заборгованості у розмірі 1350,31грн, інфляційних витрат у сумі 58,13грн, 3% річних у розмірі 17,29грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління державного казначейства України у Донецькій області (83017, м.Донецьк – 17, бул. Шевченко, 25, ЄДРПОУ 23977045, р/р 26008052100734 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 335496) в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ у Донецькій області (м.Амвросіївка, вул. Щорса, 15, р/р 35217003000836 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м.Київ, б-р.Шевченка,18) в особі в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (87300, м.Амвросіївка, вул. 8-го з’їзду Рад, 105, ЄДРПОУ 01183764, р/р 260051326 у ДОД ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076 ) заборгованість у розмірі 1350,31 грн., інфляційних витрат у сумі 47,27грн., 3% річних у розмірі 17,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Головного управління державного казначейства України у Донецькій області (83017, м.Донецьк – 17, бул. Шевченко, 25, ЄДРПОУ 23977045, р/р 26008052100734 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 335496) в особі Управління Державного казначейства у Амвросїївському районі ГУ ДКУ у Донецькій області (м.Амвросіївка, вул. Щорса, 15, р/р 35217003000836 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м.Київ, б-р.Шевченка,18) в особі в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (87300, м.Амвросіївка, вул. 8-го з’їзду Рад, 105, ЄДРПОУ 01183764, р/р 260051326 у ДОД ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076 ) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 91,59грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

У судовому засідання 11.11.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.                               

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.10р.