Рішення № 12430871, 16.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.10 р.                     Справа № 29/110                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид”, м.Вишгород, Київська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 434300,00грн.

за участю:

представника Позивача – Мар’єнко М.С. (за довіреністю №б/н від 02.09.2010р.)

представника Відповідача – Балицький О.П. (за довіреністю №б/н від 27.10.2010р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Краєвид”, м.Вишгород, Київська область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 434300,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неоплату у строки встановлені чиним законодавством прості векселяі.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів, договору №10/Д-353 купівлі-продажу цінних паперів, акту приймання-передачі цінних паперів №1 до Договору купівлі-продажу цінних паперів №10/Д-353 від 30.07.2010р., простих векселів, актів пред’явлення векселів до сплати, претензії від 05.08.2010р., відповіді на претензію.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 14 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок”, ст.ст. 194, 526, 506, 16Цивільного кодексу України, ст. 5 ЗУ „Про обіг векселів в Україні”, ст.ст. 77, 75, 14, 33, 34 Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі”, ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

15.11.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, оскільки на теперішній час підприємство Відповідача знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі. Також Відповідачем надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів

Представник Позивача у судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання з’явився, проти позову заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані” на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кросс Капітал” були емітовані прості векселі АА № 0578755 номінальною вартість 207800,00грн., 25 лютого 2010р. АА № 0578756 номінальною вартістю 226500,00грн. зі строком платежу „за пред’явленням”.

30 липня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краєвид” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кросс Капітал”(Продавець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 10/Д-353.

За вказаним договором відповідно п.1 договору умовами, передбаченими даним договором купівлі-продажу Продавець зобов’язується продати та передати Покупцю у власність цінні папери, а Покупець зобов’язується придбати та оплатити цінні папери, описані нижче:

30.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краєвид” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кросс Капітал” було підписано акт приймання –передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №10/Д-353 від 30 липня 2010р.

Відповідно акту приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №10/Д353 від 30.07.2010р. заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кросс Капітал” не існує, цінні папери, які є предметом Договору купівлі-продажу цінних паперів №10/д-353 від 30 липня 2010р., у повному обсязі зараховані на рахунок у цінних паперах Покупця з рахунку у цінних паперах Продавця.

02.08.2010р. Позивач пред’явив до Відповідача вимогу щодо оплати векселів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту пред’явлення векселя до оплати.

Позивач наполягає, що на час звернення з позовом до суду, векселі Відповідачем не сплачені, тому вимагає до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 434300,00грн., який складає більш ніж три місяці.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 05.08.2010р.

Оригінали простих АА №0578755 та АА №0578756 оглянуті судом в судовому засіданні, що зафіксовано у протоклі судового засідання; копії, що надані до справи, відповідають оригіналам.

Оскільки векселі емітовано відповідачем 22.03.10р. та 25.02.10р., вексельні відносини по ним між сторонами мають регулюватися Уніфікованим Законом про переказні векселі та прості векселі, який набув чинності для України 6 січня 2000 року, після введення в дію для України Женевської конвенції від 07.06.1930 р.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з’ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов’язує право на стягнення заборгованості за простими векселями, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 5, 14 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” встановлено, що вексель –цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).

Особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим (ст. ст. 16, 77 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”). Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосамента (бланковий індосамент) ст. 13Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі”.

Прості векселі серії АА №0578755 та АА №0578756 мають бланковий індосамент.

Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного –є обов’язком особи, якій пред’явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред’явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Відтак Позивач, є законним держателем та власником вказаних векселів, які він отримав за договором купівлі-продажу №10/д-353 від попереднього векселедержателя.

Якщо вексель не пред'явлений для платежу протягом строку, то боржник має право внести його суму у депозит компетентного органу влади за рахунок на страх і ризик держателя (ст.42, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі).

Строк платежу за векселями серії АА№ 0578755, АА № 0578756 встановлений за пред’явленням та такі векселі були пред’явлені до платежу 02.08.2010р.

Згідно п.3 акту про пред’явлення векселю до платежу від 02.08.2010р. встановлено, що з моменту підписання зазначеного Акту векселі вважаються пред’явленими до оплати від векселедержателя – ТОВ „Краєвид” до векселедавця – ТОВ „І.С. Компані”. Векселя підлягають оплати протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання вказаного Акту шляхом банківських платежів на поточний рахунок векселедержателя.

Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, не було здійснено платежу за векселями.

Доказів виконання приписів статті 42 Уніфікованого Закону, відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Позовні вимоги до векселедавця, що випливають з простого векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (ст.ст. 70, 77 Уніфікованого закону…”), тому строк позовної давності за позовами про стягнення заборгованості за векселем до векселедавця простого векселя –три роки з дня настання строку платежу, що дотриманий позивачем.

Як встановлено судом вище, спірні векселя знаходяться у Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид” та воно має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселях.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Доказів сплати суми 434300,00грн. за простими векселями до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 434300,00грн. по векселях є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено п. 3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита.

Стаття 3 п.2”а” Декрету передбачає, що розмір ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Між тим, 29.10.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид”, м.Вишгород, Київська область, згідно доданого до позовної заяви платіжного доручення №21981 від 19.10.2010 року, державне мито сплачено Позивачем у розмірі 4370,00 грн., що є більш ніж 1% від суми 434300,00грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума державного мита підлягає поверненню у розмірі 27,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид”, м.Вишгород, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 434300,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані” (83001, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Університетська, буд. 20, ЄДРПОУ 34980829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид” (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Ватутіна, буд. 69, ЄДРПОУ 31204318) заборгованість у розмірі 434300,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „І.С.Компані” (83001, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Університетська, буд. 20, ЄДРПОУ 34980829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краєвид” (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Ватутіна, буд. 69, ЄДРПОУ 31204318) заборгованість у розмірі 434300,00грн. компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 4343,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Видати довідку Товариству з обмеженою відповідальністю „Краєвид”, м.Вишгород, Київська область на повернення надмірно сплаченого державного мита у розмірі 27,00 грн.

У судовому засідання 16.11.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.                               

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.10