Рішення № 12430758, 10.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2010Справа №2-22/3924-2010 За позовом – Tarkus Trading LTD, Reg.19991, Ajeltake Island, Majuoro, MN 96960, Marshall Islands; поштова адреса: м. Севастополь, вул. Меншикова, 90, кв. 19

до відповідачів – 1. ТОВ «Согласіє», Ленінський район, с. Соляне, вул. Кримська, 4

2. ПППАС «Альпром», Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Оношкіна, 18-51

за участю третьої особи, яка н заявляє самостійних вимог на предмет спору – КП «Ленінське БТІ», смт Леніно, вул. Фрунзе, 5

про визнання права власності

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився.

від відповідачів – 1. не зявився; 2. Афанасьєв В.В., директор, паспорт АЕ 047889.

від третьої особи – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Tarkus Trading LTD звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - ТОВ «Согласіє», ПППАС «Альпром», просить суд визнати за компанією Tarkus Trading LTD право власності на об'єкт незавершеного будівництва - першу чергу соляного промислу «Арабат», розташовану в Автономній республіці Крим, Ленінському районі, за межами населених пунктів Семисотської сільської ради, на земельній ділянці з кадастровим номером 0122787500070010625.

17.09.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача - ПППАС «Альпром» про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом вказане клопотання відповідач задоволено, подальший розгляд справи фіксувався з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.09.2010 року до участі у справі в якоті третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено КП «Ленінське БТІ».

03.11.2010 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати за компанією Tarkus Trading LTD право власності на об'єкт незавершеного будівництва - першу чергу соляного промислу «Арабат», розташовану в Автономній республіці Крим, Ленінський район, Арабатська стрілка, Семисотська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 3 - на земельній ділянці з кадастровим номером 0122787500070010625.

Вказана заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розглядую.

Крім того, в судовому засіданні 03.11.2010 року позивач надав суду пояснення по суті спору.

03.11.2010 року позивачем заявлено клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач – ТОВ «Согласіє» заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач, відповідач - ТОВ «Согласіє» та третя особа в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПППАС «Альпром», суд –

встановив:

10 березня 2006 року між Tarkus Trading LTD (Інвестор) та ТОВ «Согласіє» (Виконавець) укладено інвестиційний договір про реалізацію на території Семисотської сільської ради Ленінського району АР Крим інвестиційного проекту «Будівництво та реалізація соляного промислу „Арабат».

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору Виконавець реалізує на території Семісотської сільської ради Ленінського району АР Крим інвестиційний проект – “Будівництво та експлуатація соляного промислу “Арабат”, бізнес план якого затверджений Радою з питань територій приоритетного розвитку та спеціальної економічної зони “Порт Крим” 29 грудня 2003 року (виписка з протоколу №5), а Інвестор надає на умовах позики кошти для проведення Виконавцем матеріально-технічного забезпечення реалізації проекту.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2. договору, Інвестор зобов’язується виділити на реалізацію проекту цільову позику у розмірі 100 000 доларі США від 10% відсотків річних, а Виконавець зобов’язується реалізувати проект та досягнути бажаного соціального та економічного ефекту, а також надавати Інвестору до 20 числа кожного кварталу технічний та фінансовий звіти та іншу інформацію про результати впровадження проекту.

Згідно пункту 3.1. договору Інвестор в якості інвестицій надає грошові кошти на спеціальний розрахунковий рахунок Виконавця в розмірі 100 000 дол. США на строк не менш, ніж три роки, з подальшим поверненням вказаної грошової суми Інвестору та сплатою 10% річних.

Додатковою угодою від 01 червня 2010 року до інвестиційного договору від 10 березня 2006 року сторони доповнили договір пунктом 2.2.2. наступного змісту: “Виконавець зобов’язується передати результати здійснення інвестиційної діяльності у власність Інвестора після закінчення проведення будівельних робіт та введення в експлуатацію об’єкту – соляного промислу “Арабат”. У випадку неможливості закінчення робіт, Виконавець зобов’язується передати ті результати робіт та об’єкт у тому стані, яке буде існувати на момент передачі. В такому випадку Виконавець зобов’язується передати права на отримання у власність остаточного результату робіт (здійснення інвестиційної діяльності).

Також, доповнено договір пунктом 3.3. наступного змісту: “Виконавець звільняється від обов’язку з повернення отриманих інвестицій в грошовій формі, якщо ним належним чином буде переданий результат здійснення інвестиційної діяльності Інвестору.”

Додатковою угодою від 04 червня 2010 року інвестиційний договір доповнено розділом 6-1 “Гарантії та запевнення”, наступного змісту: “6-1.1. Виконавець має право одержувати фінансування інвестиційного проекту виключно від інвестора. Отримання фінансування від інших осіб можливо лише за попередньою письмовою згодою Інвестора. 6-1.2. Всі роботи, матеріали та документи, одержані Інвестором в межах виконання цього договору, одержуються ним в інтересах та за рахунок Інвестора. У випадку, якщо Виконавцю буде недостатньо грошових коштів, отриманих від Інвестора, він повинен звернутись з письмовим клопотанням до Інвестора про збільшення обсягів фінансування. Виконавець на свій розсуд наділяється правом укладати договори з третіми особами для виконання умов цього договору. При цьому Виконавець має право укладати договори з третіми особами на суму, більш, ніж обсяг інвестицій за цим договором, з обов’язковою умовою про відстрочення оплати виконаних робіт (наданих послуг) до моменту повної сдачі об’єкту, створеного в межах інвестиційного проекту “Будівництво соляного промислу “Арабат”.6-1.3. Виконавець гарантує та запевняє, що всі будівельні матеріали, які знаходяться в складі об’єкту будівництва та/або на будівельному майданчику; всі результати робіт та майнові права, створені (одержані) в межах реалізації інвестиційного проекту є власністю Інвестора. Передача будь-яким особам матеріалів, результатів робіт та/або прав на них (або на їх частину) можлива лише з попередньої письмової згоди Інвестора.6-1.4. Виконавець підтверджує, що ним повністю одержаний обсяг фінансування згідно пункту 2.1.1. Договору, і запевняє Інвестора, що всі ці грошові кошти були спрямовані виключно на виконання зобов’язань за цим договором”.

Перерахування коштів на користь ТОВ “Согласіє” з боку Tarkus Trading LTD підтверджується банківськими виписками від 19.03.2007, 13.12.2006, 22.03.2007, 02.04.2007, 23.03.2007, 22.03.2007, 09.10.2007, 10.09.2007 та відповідачем не оспорюється.

Як вбачається з пояснень сторін, спір стосовно належності об’єкту незавершеного будівництва виник у зв'язку з тим, що позивачем припинено інвестування проекту у зв'язку з фінансово-економічною кризою, в той же час ТОВ “Согласіє” постійно здійснює пошук інших джерел фінансування інвестиційного проекту, а тому питання щодо розподілу результатів реалізації інвестиційного проекту слід вирішувати після повного завершення будівництва об’єкту – соляного промислу “Арабат” та введення його в експлуатацію, з урахування внесків всіх учасників інвестиційного проекту, в тому числі і тих, які можливо будуть залучені для продовження фінансування.

Однак, на думку господарського суду, для вирішення спору між сторонами по суті, слід дослідити питання, яке має суттєве значення для розгляду справи: чи побудовано спірний об’єкт у відповідності до законодавства на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, чи не є він об’єктом самовільного будівництва, чи не порушує будівництво зазначеного об’єкту інтересів відповідної територіальної громади, держави, Автономної Республік Крим, юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Ради міністрів АР Крим №760 від 28 листопада 2006 року затверджено проект відведення земельної ділянки для реалізації інвестиційного проекту “Будівництво та експлуатація соляного промислу “Арабат”, затвердженого Радою з питань територій приоритетного розвитку та спеціальної економічної зони “Порт Крим” АР Крим 29 грудня 2003 року, ТОВ “Согласіє” площею 170,0 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за межами населених пунктів Семісотської сільської ради Ленінського району.

Передано в оренду земельну ділянку 170,0 га строком на 49 років ТОВ “Согласіє” для будівництва та експлуатації соляного промислу “Арабат” за межами населених пунктів Семісотської сільської ради Ленінського району.

28.11.2006 року складений та підписаний акт встановлення меж земельної ділянки в натурі.

20 січня 2007 року між Радою міністрів АР Крим та ТОВ “Согласіє” укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець (Рада міністрів АР Крим) передала, а орендар (ТОВ «Согласіє») прийняв у строкове платне користування, строком на 49 років, земельну ділянку площею 170,0 га із земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Семисотської сільської ради Ленінського району, кадастровий номер земельної ділянки – 0122787500070010625.

Згідно пункту 3 договору на земельній ділянці відсутні об’єкти нерухомого майна, а також відсутні об’єкти інфраструктури.

Згідно пункту 8 договору, його укладено на 49 років.

Відповідно до пунктів 15, 16, 17 договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації соляного промислу “Арабат”, цільове призначення земельної ділянки – добувна промисловість, згідно УКЦВЗ – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (3.1.1.). Умови збереження стану об’єкту оренди – використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням екологічної безпеки землекористування, додержання санітарних норм та правил.

Зазначений договір оренди 20 січня 2007 року засвідчено державним нотаріусом Ленінської державної нотаріальної контори, Ленінського району АР Крим Панової О.В. та зареєстровано у реєстрі за №1-101.

06 червня 2008 р. договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Ленінському відділі КФ ДП “Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №04080110078 від 06 червня 2008 року.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, з 06 червня 2008 року ТОВ “Согласіє” у встановленому законом порядку набуло право оренди строком на 49 років на земельну ділянку площею 170,0 га кадастровий номер – 0122787500070010625.

Відповідно до статті 23-1 Закону України “Про планування та забудову територій” у разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

На будівництво об’єкту у встановленому законом порядку, МКП “Орбіта” (ліцензія №АБ 179243 від 13.08.2006 р.) розроблено проектну документацію у вигляді робочого проекту “Будівництво та експлуатація соляного промислу “Арабат”.

Згідно проектної документації (Пояснювальна записка до РП. Архітектурно-планувальне рішення) реалізація проекту повинна відбудуватись в декілька черг будівництва: 1 черга – дослідно-промислова ділянка чекового господарства, площею 363280 м.кв. (36,328 га), в тому числі – промислова зона 9600 м.кв. (0,96 га); 2 черга – чекове господарство 565722,00 м. кв. (56,57 га); 3 черга – чекове господарство площею 761398 (76,1398 га).

Проектна документація одержала позитивні експертні висновки: Кримської республіканської СЕС від 18.02.2009 №55, УНПД ГУ МНС України в АР Крим від 10.02.2009 №60, ДП “Кримський ЕТЦ” від 02.03.2009 №10.35850091.0883-09, Державної екологічної експертизи від 20.03.2009 №002.

Також проектна документація в цілому одержала позитивний висновок державної експертизи, проведеної філією ДП “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи” в АР Крим №95-04-2009 від 23 березня 2009 року.

З метою виконання будівельних робіт, між ТОВ “Согласіє” та Приватним підприємством промислового альпінізму та зв'язку “Альпром” укладено договір підряду б/н від 01 квітня 2009 року, відповідно до якого ПППАЗ “Альпром” прийняло на себе обов’язок здійснити будівництво першої черги об’єкту в строк до 01 жовтня 2009 року.

Відповідно до статті 29 Закону України “Про планування та забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 08 квітня 2009 року №597 відповідно до якого, видано ТОВ “Согласіє” дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва та експлуатації соляного промислу “Арабат”, будівельні роботи здійснює ПППАЗ “Альпром”, авторський нагляд – МКП “Орбіта”, технічний нагляд за будівництвом КП “Районна служба замовника”, строк дії дозволу встановлено до 31 грудня 2014 року.

Згідно матеріалів інвентаризації об’єкту незавершеного будівництва – соляний промисел “Арабат” (зведений акт вартості будівель та споруд, схематичний план, оціночний акт), на момент розгляду спору фактично побудовано першу чергу соляного промислу «Арабат», у вигляді комплексу будівель та споруд № 3.

Таким чином, спірний об’єкт на момент розгляду спору не є об’єктом самочинного будівництва, побудований на відведеній для його розміщення земельні ділянці, відповідно до проектно-кошторисної документації, на підставі дозволу органу державного архітектурно будівельного контролю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючи на положення частини 3 статті 331 ЦК України.

Дійсно, відповідно до зазначеної правової норми, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно гіпотези зазначеної вище правової норми, вона підлягає застосуванню лише тоді, коли особа бажає укласти договір щодо передачі об’єкта незавершеного будівництва, в той час як позивач таких намірів не має та матеріалами справи вони не підтверджені.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, між Tarkus Trading LTD як інвестором та ТОВ “Согласіє”, як виконавцем інвестиційного проекту виник спір щодо належності об’єкту незавершеного будівництва, від вирішення кого залежить вирішення питання щодо того, який саме суб’єкт господарювання зможе в порядку реалізації положень частини 3 статті 331 ЦК України звернутись до відповідно державного реєстраційного органу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Згідно статті 7 зазначеного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Згідно статті 2 Закону України “Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України.

Враховуючи, що згідно матеріалів справи, будівництво спірного об’єкту здійснювалось за рахунок інвестиційних коштів Tarkus Trading LTD, ТОВ “Согласіє” відповідно до положень статті 33 ГПК України не надало суду доказів фінансування будівництва з боку відповідача або за рахунок залучених інвестицій з боку третіх осіб, господарських суд виходить з того, що спірний об’єкт незавершеного будівництва, з урахуванням умов договору від 10 березня 2006 року, належить саме позивачеві.

Аналогічної позиції, щодо можливості розгляду спорів про належність об’єкту незавершеного будівництва на праві власності дотримується і Вищий господарський суд, що відображено у постанові від 29 липня 2010 року у справі №32/147 за позовом ТОВ “Віта Верітас” до ПАТ “Трест Київміськбуд-1”, Оболонської районної у м. Київі ради, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”.

Одночасно, суд звертає увагу сторін на те, що вирішуючи зазначений спір суд визначає належність спірного об’єкту на праві власності, як об’єкту незавершеного будівництва (сукупності будівельних матеріалів та обладнання) в тому стані, в якому він є на момент припинення будівельних робіт, в той же час, право власності на соляний промисел “Арабат”, як закінчений будівництвом об’єкт нерухомості виникає лише з моменту завершення будівництва всього об’єкту, введення його до експлуатації в порядку, встановленому чинним законодавством та реєстрації права власності.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати за компанією Tarkus Trading LTD (Reg.19991, Ajeltake Island, Majuoro, MN 96960, Marshall Islands; поштова адреса: м. Севастополь, вул. Меншикова, 90, кв. 19) право власності на об'єкт незавершеного будівництва - першу чергу соляного промислу «Арабат», розташовану в Автономній Республіці Крим, Ленінський район, Арабатська стрілка, Семисотська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 3 - на земельній ділянці з кадастровим номером 0122787500070010625.

3.          Стягнути з ТОВ «Согласіє» (Ленінський район, с. Соляне, вул. Кримська, 4, банківські реквізити: АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32722426, р/р 260078090) на користь Tarkus Trading LTD (Reg.19991, Ajeltake Island, Majuoro, MN 96960, Marshall Islands; поштова адреса: м. Севастополь, вул. Меншикова, 90, кв. 19; DEUTCHE BANK TRUST, Americas, New York (ABA 021001033), SWIFT: BKTRUS33 Beneficiary Bank: Hansabank, Liivalaia branch, ADRESS: Liivalaia 8, Tal;inn 15040, Estonia SWIFT: HABAEE2X Account: 221029140649 IBAN: EE512200221029140649/) 85,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Согласіє» (Ленінський район, с. Соляне, вул. Кримська, 4, банківські реквізити: АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32722426, р/р 260078090) на користь Tarkus Trading LTD (Reg.19991, Ajeltake Island, Majuoro, MN 96960, Marshall Islands; поштова адреса: м. Севастополь, вул. Меншикова, 90, кв. 19; DEUTCHE BANK TRUST, Americas, New York (ABA 021001033), SWIFT: BKTRUS33 Beneficiary Bank: Hansabank, Liivalaia branch, ADRESS: Liivalaia 8, Tal;inn 15040, Estonia SWIFT: HABAEE2X Account: 221029140649 IBAN: EE512200221029140649/) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Tarkus Trading LTD (Reg.19991, Ajeltake Island, Majuoro, MN 96960, Marshall Islands; поштова адреса: м. Севастополь, вул. Меншикова, 90, кв. 19; DEUTCHE BANK TRUST, Americas, New York (ABA 021001033), SWIFT: BKTRUS33 Beneficiary Bank: Hansabank, Liivalaia branch, ADRESS: Liivalaia 8, Tal;inn 15040, Estonia SWIFT: HABAEE2X Account: 221029140649 IBAN: EE512200221029140649/) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 7915,00 грн. несплаченого державного мита.

6.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 16.11.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.