Рішення № 12430755, 15.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2010Справа №2-32/4305.1-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислового комплексу "Бентокрим" (98465, АР Крим, Бахчисарайський район,с. Холмівка, вул. 70 років Жовтня, 5, корпус 15; 95017, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 43/2) Про стягнення 42912, 83 грн.

За участю представників:

Від позивача Ключник А.А., довіреність № 013-д від 05.01.2010р. у справі.

Від відповідача не зявився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислового комплексу "Бентокрим", та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по акту про порушення правил користування електричною енергією № 102184 від 07.08.2007р. у розмірі 42912, 83 грн., також просить стягнути судові витрати.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 26.11.2009р. в позові відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. рішення Господарського суду АР Крим залишено без змін.

Проте позивач не погодився із позицією Севастопольського апеляційного господарського суду та звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2010р. касаційну скаргу задоволено частково, Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду та Рішення Господарського суду АР Крим скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим С.Я. Тіткова справа передана до розгляду судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2010 року справа прийнята до провадження суддею ГС АР Крим Барсуковою А.М., розгляд справи призначений на 16.09.2010р. , про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи неодноразове відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2007 р. представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті «Промислова база», розташованому за адресою: Бахчисарайський район, с.Холмовка, пров.Севастопольський, 5/15. За результатами перевірки був складений акт № 102184 від 07.08.2007р. про порушення ППЕЕ, що виразилися в самовільному підключенні до мереж електрозабезпечуючої організації і безобліковому споживанні електроенергії. Даний акт представником відповідача був підписаний. На підставі акту був складений протокол № 2082 від 19.12.2007р. і проведений перерахунок спожитої відповідачем електроенергії, не донарахованої унаслідок порушення ППЕЕ. За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлений рахунок на суму 42 912,83грн. Проте, даний рахунок не сплачений до теперішнього часу, що і послужило підставою для пред'явлення позову.

Позивач в своїх поясненнях з врахуванням вказівок, викладених у Постанові ВГСУ зазначив, що обєкт на якому проводилась перевірка був на балансі відповідача, що підтверджується тим, що раніше в провадженні господарського суду АР Крим вже розглядалась справа про стягнення за не обліковану електричну енергію на спірному обєкті, де відповідач не заперечував проти того, що це саме його обєкт.

Відповідач в письмових поясненнях наполягав на тому, що відповідач не володіє господарським комплексом під назвою «Виробнича база», розташованого по вул.. 70 років Жовтня 5/15, який зазначений в акті перевірки № 102184 від 07.08.2007р. Та по місцю розташування за зазначеною адресою не знаходиться промислових обєктів відповідача.

Крім того, акт № 102184 підписаний виконавчим директором, який у відповідності до наказу та посадової інструкції не мав повноважень на підписання акту.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 277 Господарського кодексу України покладено обовязок на абонентів користуватися енергією з дотриманням правил користування енергією відповідного виду.

Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

07.08.2007р. представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті «Промислова база», розташованому за адресою: Бахчисарайський район, с. Холмовка, пров. Севастопольський, 5/15. За результатами перевірки був складений акт № 102184 від 07.08.2007р. про порушення ППЕЕ, що виразилися в самовільному підключенні до мереж електрозабезпечуючої організації і без обліковому споживанні електроенергії. Даний акт від відповідача був підписаний ОСОБА_1 ( а.с. 18 т. 1).

На підставі акту був складений протокол № 2082 від 19.12.2007р. і проведений перерахунок спожитої відповідачем електроенергії, не донарахованої унаслідок порушення ППЕЕ. ( а.с. 19 т.1).

За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлений рахунок на суму 42 912,83 грн. Проте, даний рахунок не сплачений. ( а.с. 21 т. 1).

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Одним з доводів відповідача в обґрунтуванні своїх заперечень проти позову, є наявність договору на приєднання до електромереж від 22.08.2007р.

Проте, Договір № 239 на приєднання до електричних мереж був підписаний сторонами 22.08.2007р., тоді як акт про порушення ПКЕЕ № 102184 датований 07.08.2007р. ( а.с. 55 т.1).

Отже на момент фіксування позивачем факту порушення договірних відносин між сторонами не існувало, іншого сторонами не доведено.

Крім того, в документах доданих відповідачем у якості обґрунтування факту наявності облікового споживання електричної енергії, міститься адреса с. Холмовка, вул.. 70 років Жовтня 5/15, тоді як перевірка проводилась за адресою с. Холмовка, пров. Севастопольський 5/15,а отже ці документи не є доказами в розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України, та не мають відношення до оспорюваного акту.

Відповідно до пункту 6.41 правил користування електричної енергії 6.41. у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Так відповідач у своїх письмових поясненнях посилається на те, що Акт № 102184 від 07.8.2007р. про порушення ППЕЕ підписаний виконавчим директором підприємства-відповідача - особою, не уповноваженою на це відповідно до наказу № 56 від 15.02.2007р. і посадовими інструкціями, затвердженими 02.02.2007р.

Проте вказані доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки правила користування електричної енергії не вимагають наявності спеціальних повноважень для підписання акту про порушення правил користування електричною енергію, а факт того, що підписавший акт Караван В.П. є працівником ТОВ АПК «Бентокрим» не заперечується відповідачем.

Таким чином факт того, що акт про порушення ПКЕЕ № 102184 був підписаний працівником відповідача спростовує доводи відповідача про те, що він не був сповіщений про місце та час проведення засідання комісії.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем представниками позивача перевірявся об'єкт «Промислова база», в с. Холмовка Бахчисарайського району по пров. Севастопольському, 5/15.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу того, що за зазначеною адресою є будь-які обєкти, що належать відповідачеві.

Тоді як, навпаки довідка Головного управління статистики . додана до матеріалів справи містить адресу відповідач с. Холмівка, вул.. 70 років жовтня, 5, корп. 15 ( а.с. 17 т.1).

Посилання позивача на те, що факт належності обєкту, на якому була здійснена перевірка, відповідачеві підтверджена під час розгляду справи № 2-27/9465-2008 не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з рішення по вказаній справі, обєкт на якому було зафіксоване порушення знаходиться за адресою с. Холмовка, вул.. 70 років Жовтня, 5, кв. 15. ( а.с. 122 т.1).

Отже доводи позивача з приводу того, відповідачем визнане знаходження на балансі обєкту за адресою с. Холмовка, пров. Севастопольський 5/15 спростовуються матеріалами справи.

При перевірці доводів позивача про самовільне підключення промислового об'єкту відповідача до мереж електрозабезпечуючої організації і безоблікове користування електроенергією встановлено, що промисловий об'єкт, що належить ТОВ АПК «Бентокрим», розташований в с.Холмовка Бахчисарайського району по пров. Севастопольському, 1 і має назву «Тарний цех», що підтверджується рішенням господарського суду АР Крим від 27.12.2005р. у справі № 2-8/16576-2005.

Також позивач посилається на технічні умови № 38 від 06.04.2007р., які нібито підтверджують знаходження обєкту на балансі відповідача.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що вказані технічні умови стосуються знов-таки обєкту, розташованому за адресою с. Холмовка, вул.. 70 років Жовтня 5/15 та має назву кафе-їдальня промбази ( а.с. 110-111 т.1) у відмінності від обєкту на пров. Севастопольському 5/15, що має назву Промбаза у відповідності до складеного акту.

Крім того, позивач всупереч вимогам чинного законодавства не надав суду будь-яких доказів того, що адреса обєкта на якому проводилась перевірка, була зазначена помилково зі слів споживача, тоді як вказаний обєкт знаходиться на перехресті вул.. 70 років Жовтня та пров. Севастопольського, як позивач зазначив у своїх письмових поясненнях.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд не може прийняти доводи позивача щодо помилкового зазначення адреси, по-перше, з огляду на те, що окрім місця знаходження обєкту, в акті також була зазначена й юридична адреса підприємства споживача - с. Холмовка, пров. Севастопольський 5/15.

Відповідно до пункту 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Службові записки, додані до матеріалів справи, ( а.с. 7-8, т.2) в яких зазначено, що обєкт знаходиться на перехресті двох улиць не є доказами в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, оскільки, по-перше, у вказаних записках взагалі не зазначено на перехресті яких саме вулиць знаходиться обєкт, а по-друге, посадовими особами, що склали ці записки, самостійно вказано, що нумерація та таблички з назвою вулиць відсутні, отже у позивача не було обґрунтованих підстав вважати, що спірний обєкт знаходиться на перехресті вул.. 70 років Жовтня та пров. Севастопольського, та що по суті ті адреси є ідентичними та акт був складений саме на підставі порушення ПКЕЕ на обєкті відповідача.

Документи, додані позивачем у судовому засіданні, також мають зазначення адреси с. Холмівка, вул.. 70 років Жовтня 5/15, а отже не мають жодного відношення до обєкту, що був предметом перевірки, за результатом якої був складений відповідний акт про порушення ПКЕЕ.

Пунктом 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують доводи позивача, щодо місцезнаходження спірного обєкту. А навпаки спростовують факт того, що обєкт на якому було зафіксоване порушення ПКЕЕ належить відповідачеві.

У звязку із вищевикладеними обставинами щодо пояснення позивача про помилкове зазначення адреси та розташування обєкту на перехресті, Господарським судом був направлений запит до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» з ціллю встановити кому належний обєкт, що знаходиться на перехресті пров. Севастопольський та вул.. 70 років Жовтня 5/15, у відповідь на який Господарського суду АР Крим повідомлено, що інвентаризаційної справи на вказаний обєкт не існує.

Отже у суду взагалі відсутні будь-які документально обґрунтовані підстави вважати, що в с. Холмовка взагалі існує перехрестя вказаних вулиць

Відповідно до пункту 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування підстав для висунення вимог за факт порушення ПКЕЕ на обєкті розташованому за адресою: с. Холмовка, пров. Севастопольський, 5/15, зафіксованому в акті № 102184 від 07.08.2007р., оскільки не доведено належності зазначеного обєкту відповідачеві, а отже вимоги щодо стягнення з відповідача недорахованої електричної енергії у сумі 42912,83грн.є необґрунтованими.

Судові витрати покладаються на позивача згідно вимог статті 49 господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні 15.11.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 15.11.2010р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України, та набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.