Постанова № 12430613, 18.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 листопада 2010 р. № 15/129-2092 (10/143-3333, 17/316-4973)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) “Науково-виробниче об’єднання Зернопереробка”

на постановувід 28.09.2010 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 15/129-2092 (10/143-3333 (17/316-4973)

господарського суду Тернопільської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Приват-агро-Львів”

доТОВ “Науково-виробниче об’єднання Зернопереробка”

простягнення 411 894,00 грн. заборгованості, 254 001,30 грн. збитків, 46 854,28 грн. 3% річних, 230 660,60 грн. інфляційних та 75 376,21 грн. пені

за зустрічним позовомТОВ “Науково-виробниче об’єднання Зернопереробка”

доТОВ “Приват-агро-Львів”

провизнання договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005р. недійсним в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: Тютюник В.А. (довіреність № 15 від 15.06.2009р.)

від відповідача:Федорейко В.С. (довіреність від 17.11.2010р.);

Фурик Ю.Д. (довіреність від 17.11.2010р.) В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області (суддя Бучинська Г.Б.) від 17.06.2010 року у справі № 15/129-2092 (10/143-3333 (17/316-4973), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Якімець Г.Г., Мурська Х.В., Юрченко Я.О.) від 28.09.2010 року, позовні вимоги ТОВ “Приват-агро-Львів” задоволено частково; стягнуто з ТОВ “НВО “Зернопереробка” на користь ТОВ “Приват-агро-Львів” –411894,00 грн. боргу, 230660,60 грн. інфляційних, 38797,03 грн. - 3 % річних, 6813,51 грн. державного мита та 239,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ “НВО “Зернопереробка” про визнання недійсним договору від 08.12.2005 року відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти повністю та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.2, 12, 13, 15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318, пп.2.2., пп.2.3. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України №228/253 від 07.08.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року, ст.ст.98, 202, 203, 207, 215, 334, 638 ЦК України, а також на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Відзиву на касаційну скаргу позивач за первісним позовом не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ “Приват-агро-Львів” звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ НВО “Зернопереробка” 411894,00 грн. заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач не розрахувався за отримане за договором зерно, чим порушив норми ст.692 ЦК України. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.526, 530, 692 ЦК України.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005 року недійсним з підстав укладення його з боку відповідача за первісним позовом неповноважним представником.

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди правомірно виходили із такого.

08.12.2005 року між ТОВ “Приват-агро-Львів” (в тексті договору - продавець) та ТОВ “НВО “Зернопереробка” (в тексті договору - покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (а.с.9, 43 т.1), відповідно до умов якого, а саме п.1 продавець зобов’язався передати у власність покупця пшеницю 4 кл в кількості 700 тонн по ціні 600,00 грн. за 1 тонну з ПДВ, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 2 договору визначено, що загальна вартість поставки становить 420000 грн.

Згідно п.10 договору, останній вступає в дію з моменту його підписання і діє до 30.12.2005 року. У випадку, якщо термін договору закінчився, а відносини по ньому між сторонами тривають, за взаємною згодою сторін договір може бути пролонговано.

Згідно п.4.2 договору сторони визначили, що у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством.

Додатком до договору №1 від 29.12.2005 року (а.с.44, т.1), сторони домовились викласти п.10 договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005 року в наступній редакції: “договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 15.02.2006 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами свої зобов’язань”.

Від імені ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Зернопереробка” (покупця) договір поставки сільськогосподарської продукції укладено заступником директора Бондаренко Олександром Геннадійовичем, що діяв на підставі доручення.

Згідно протоколу загальних зборів засновників №5/1 від 14.08.2003 року ТОВ “НВО “Зернопереробка” Бондаренка О.Г. обрано заступником директора з фінансових питань (а.с.106, т.1), відповідно до наказу №В 012/03 від 27.08.2003 року директору ТОВ “НВО “Зернопереробка” - Бондаренку Г.О. надано право першого підпису на всіх фінансових документах з 27.08.2003 року (а.с.83, т.2).

На виконання умов вказаного вище договору поставки сільськогосподарської продукції позивач за первісним позовом відпустив ТОВ “НВО “Зернопереробка” товар (пшеницю 4 кл.), на підставі довіреностей ЯЖЦ №641722 від 09.12.2005 року, ЯЛЖ №095721 від 15.12.2005 року, ЯЛЖ №095722 від 04.01.2006р. (а.с.10, 11, 14 т.1), виданої ТОВ “НВО “Зернопереробка” - Бондаренко Олександру Геннадійовичу на отримання від позивача за первісним позовом товару - пшениці, згідно накладних на загальну суму 411894 грн., а саме: №62 від 09.12.2005 року; №63 від 10.12.2005 року; №64 від 14.12.2005 року; №65 від 15.12.2005 року; №№66,67 від 16.12.2005 року, №№68,69,70 від 20.12.2005 року; №72 від 21.12.2005р.; №№73,75,76 від 22.12.2005р.; №№ 77,78,80 від 23.12.2005 року; №№79,81 від 26.12.2005 року; №№82,83 від 27.12.2005 року; №№84,85,86 від 28.12.2005 року; №№87,88, 89 від 29.12.2005 року; №№90,91 від 30.12.2005 року; №№1,2 від 03.01.2006 року; №№3,4,5 від 04.01.2006 року; №№ 6,7 від 05.01.2006 року (а.с.11-38, т.1).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції, а саме п.4, покупець (ТОВ “НВО “Зернопереробка”) оплачує вартість товару не пізніше 15 лютого 2005 року. Проте, останнім оплата отриманого товару в сумі 411894 грн. проведена не була.

В зв’язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті вартості поставленого зерна пшениці 4 кл, позивач за первісним позовом направив ТОВ “НВО “Зернопереробка” претензію (вих.№85 від 29.09.2006 року, а.с.45 т.1) з вимогою погасити суму заборгованості в розмірі 411894 грн. Однак така, залишена без відповіді та задоволення, станом на момент подання позову вказана заборгованість не погашена.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору не взяті судом до уваги як такі, що не підтверджені матеріалами справи.

Так, Господарським судом Тернопільської області, враховуючи зауваження зі сторони ТОВ “НВО “Зернопереробка” стосовно того, що сільськогосподарська продукція товариством отримана не була, та, що підписи на накладних на отримання продукції виконані іншою особою, а не Бондаренком О.Г., ухвалою від 20.07.2007 року призначалась у справі судово-почеркознавча експертиза для встановлення факту достовірності підпису Бондаренка О.Г. на накладних та довіреностях щодо отримання продукції - зерна пшениці 4-го класу.

У Висновку експерта №872 Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Тернопіль від 10.10.2008 року (а.с.66-90 т.3), вбачається, що експерт ствердно відповів, що на довіреностях серії ЯЛЖ № 095721 від 15.12.2005 року, серії ЯЖЦ № 641722 від 09.12.2005 року, серії ЯЛЖ № 095722 від 04.01.2006 року в Графі “керівник підприємства” та “Підпис __ засвідчую” підписи виконані Бондаренком Олександром Геннадійовичем, при цьому, лише частина накладних підписані ймовірно Бондаренком О.Г., частина накладних підписана не Бондаренком О.Г., на інших - неможливо встановити, ким вони підписані, через малий об’єм графічного матеріалу.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Згідно статті 1 вказаного Закону первинний документ –це є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року (з наступними змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318 визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, товари, основні засоби та інші грошові документи і інші цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Судом встановлено, що накладні на отримання товару, всупереч Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, долучені позивачем за первісним позовом на підтвердження господарських операцій згідно угоди від 08.12.2005 року, укладеної між сторонами у справі, належним чином не оформлені.

Проте, на підставі їх оцінки у сукупності з іншими доказами, зокрема документами фінансової звітності, судами встановлено: - факт здійснення сторонами господарських операцій на виконання вимог договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005 року; - факт прийняття до виконання цих документів, що відображено в довідці від 26.05.2009 року № 464/23-01/32272551 (а.с.205-206, т.4) про результати документальної перевірки ТОВ “НВО “Зернопереробка”, проведеної Тернопільською ОДПІ, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Приват-агро-Львів” за період з 01.12.2005 року по 31.01.2006 року. Так, в розділі 3 акта перевірки оцінено господарські відносини сторін, зокрема, на підставі перевірки бухгалтерської документації (накладних, податкових накладних) перевіркою встановлено, що: - ТОВ “НВО “Зернопереробка” отримано товар (пшениця ІV класу) від ТОВ “Приват-агро-Львів” по накладних зазначених вище на суму 411894 грн.; - суми податку на додану вартість за вказаними накладними включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за період з 01.12.2005 року по 31.01.2006 року; - товар, придбаний ТОВ “НВО “Зернопереробка” у ТОВ “Приват-агро-Львів”, реалізовано ЗАТ “Кам’янецький млин”.

На запит суду ДПІ у Буському районі повідомлено, що перевірка позивача здійснювалася на предмет проходження ТМЦ по першій ланці ланцюга відповідно до виписаних (оформлених) накладних, податкових накладних, формування податкового кредиту ТОВ “Зернопереробка” на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “Приват-агро-Львів” під час отримання товару на виконання умов угоди від 08.12.2005 року, отримання інформації, яка доводить, що відомості первинних документів та документів бухгалтерського обліку не відповідають дійсності та/або є сумніви щодо реальності вчинення такого правочину.

Згідно висновків, перевіркою відповідача за первісним позовом розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ “Приват-агро-Львів”, не встановлено, встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ “Приват-агро-Львів”. Вказана довідка підписана керівником ТОВ “НВО “Зернопереробка” Пушкаренко М.В. та головним бухгалтером Шевчук Г.О. без заперечень.

Щодо зауважень відповідача за первісним позовом про неправомірність укладення договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005 року, з підстав того, що Бондаренко О.Г. не мав права підписувати такий, оскільки договір підписаний на суму 411894,00 грн., а умовами статуту передбачено право заступника директора підписувати договори на суму не більше 50% від статутного фонду товариства, який становить 270000,00 грн., тобто не більше ніж на 135000,00 грн., суди правомірно виходили із такого.

Пунктом 9.1. Статуту ТОВ “НВО “Зернопереробка” визначено, що виконавчим органом Товариства є дирекція. До складу дирекції входять директор та два його заступники.

Згідно п.9.6. Статуту директор очолює та здійснює загальне керівництво діяльністю товариства. Повноваження заступника директора з фінансових питань визначено у п.9.8. Статуту товариства, до яких зокрема віднесено питання: організації та контролю за фінансовою діяльністю Товариства; визначення та подання на затвердження ціни заготівлі, переробки та збуту продукції, плани доходів та витрат, положення про фонди Товариства, контроль та аналіз їх виконання; складання графіків оплат у виробництві та торгівлі, погодження сум та черговість платежів; забезпечення розрахунково-касового обслуговування, залучення та цільове використання кредитних коштів; виконання інших зобов’язань, якщо такі на нього покладені рішенням органів управління або передбачені посадовою інструкцією.

Пунктом 9.9. Статуту передбачено, що директор та його заступники вправі без довіреності представляти Товариство перед третіми особами, укладати угоди (правочини), виконувати інші дії від імені Товариства.

Бондаренко Олександр Геннадійович обраний заступником директора з фінансових питань ТОВ “НВО “Зернопереробка”, що підтверджується протоколом загальних зборів засновників ТОВ “НВО “Зернопереробка” №5/1 від 14.08.2003 року (а.с.106, том. 1), а відтак згідно із п.9.9. Статуту вправі підписувати договори з іншими суб’єктами господарювання.

Таким чином, підписання договору поставки сільськогосподарської продукції від 08.12.2005 року зі сторони та від імені ТОВ “НВО “Зернопереробка” Бондаренком О.Г. як заступником директора товариства відповідає обсягу його повноважень, визначених п.9.9. Статуту.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судами також встановлено факт наступного схвалення ТОВ “НВО “Зернопереробка” угоди, що вбачається з проведення операцій в податковому обліку товариства, зокрема включення сум ПДВ з даної угоди до податкового кредиту відповідного періоду, подальшого продажу зерна, отриманого від позивача, Закритому акціонерному товариству “Кам’янецький млин”, що відображено в довідці про результати документальної невиїзної перевірки від 26.05.2009 року, проведеної Тернопільською об’єднаною ДПІ. Відтак, відповідач за первісним позовом прийняв до виконання даний договір, отже, набув в установленому законом порядку зобов’язань по ньому в частині оплати отриманих ТМЦ.

Щодо доводів відповідача, що акт звірки від 15.02.2006 року підписано не головним бухгалтером ТОВ “НВО “Зернопереробка” Яблонською Н.Г., то за оцінкою суду підпис на акті звірки розрахунків, який нібито мав належати головному бухгалтеру Яблонській Н.Г., повністю співпадає з підписом Бондаренка О.Г., та на вказаному акті міститься відтиск печатки ТОВ “НВО “Зернопереробка”.

Щодо посилань відповідача на недоведення факту відвантаження зерна пшениці 4 класу, у зв’язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, то слід зазначити, що згідно з п.6, укладеного між сторонами договору від 08.12.2005 року, покупець (відповідач за первісним позовом) отримує товар шляхом самовивозу зі складів продавця (позивача), а відтак вимоги Інструкції позивача не стосуються, як і не покладається на позивача обов’язок щодо оформлення товарно-транспортних накладних; підтвердити належними і допустимими доказами факт здійснення перевезення могли б лише транспортні організації - володільці транспортних засобів, які зазначені в графі накладних “основа”, та відповідач по справі, який не визнає факту отримання товару в розпорядження свого повноважного представника.

При розгляді справи, суд першої інстанції звертався до Буського РВ ГУ МВС України у Львівській області із запитом щодо надання копії пояснень водіїв, які здійснювали перевезення транспортними засобами, що значаться в графі основа в накладних на отримання зерна пшениці ТОВ “НВО “Зернопереробка”, які здобуті в кримінальній справі, порушеній за фактом заволодіння чужим майном службовими особами ТОВ “НВО “Зернопереобка”, за ознаками злочину, передбаченими ст.191 ч.4 КК України. З пояснень голови Фермерського господарства “Дубок-Т” Теслюка В.В. (а.с.94, т.6), власника транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення зерна, вбачається, що перевезення зерна, отриманого по накладних, що містяться в матеріалах справи, здійснювалося зі складів птахофабрики в с. Заводське на ЗАТ “Кам’янецький млин”, що співпадає з фактами, відображеними в довідці перевірки податкового органу.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи копії звітів про рух матеріальних цінностей по рахунку 10-11 насіння та продовольче зерно за грудень 2005 року, 2006 року, головні книги за 2005- 2006 роки, що охоплюють період господарських операцій з відповідачем, які підтверджують наявність зерна в кількості, достатній для виконання умов договору від 08.12.2005 року та відвантаження їх по накладних, долучених позивачем.

З огляду на наведене, суди дійшли правомірного висновку, що матеріалами справи підтверджено факт отримання зерна ТОВ “НВО “Зернопереробка” від ТОВ “Приват-агро-Львів” на суму 411894 грн., а відтак первісний позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами також цілком правомірно задоволено вимоги первісного позову про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь ТОВ “Приват-агро-Львів” 230660,60 грн. інфляційних, 38797,03 грн. - 3 % річних, враховуючи наступне.

В частині відмови у стягненні пені та збитків, ухвалені по справі судові акти позивачем не оскаржуються.

Враховуючи встановлені судами факти укладення спірного договору повноважною особою та подальше схвалення договору товариством відповідача за зустрічним позовом, суди правомірно відмовили у задоволенні останнього. При цьому, твердження позивача за зустрічним позовом, що у відповідності до п.7.4. Статуту товариства, виключно до компетенції зборів учасників віднесено питання затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 50% статутного фонду товариства, у зв’язку з чим укладену угоду слід вважати недійсною, правомірно не взято судами до уваги, оскільки положеннями установчого документу ТОВ “НВО “Зерноперобка” до компетенції зборів учасників віднесено затвердження таких угод, при цьому укладення даних договорів здійснюється уповноваженими на це особами, до яких у відповідності до п.9.9. Статуту належать заступники директора.

Враховуючи наведене постанова Львівського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Науково-виробниче об’єднання Зернопереробка” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі №15/129-2092 (10/143-3333 (17/316-4973) залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі № 15/129-2092 (10/143-3333 (17/316-4973) –без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

О.Глос