Постанова № 12430351, 25.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2010 року 10:56 № 2а-9606/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безчасній Я.С.,

за участю представника позивача Литвинчук В.О. ( довіреність від 10.03.2010р. № 63),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лавр»

про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4446 134, 85 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду звернулась ДПІ в Дарницькому районі м. Києва з позовом до ТОВ «Фірма «Лавр»про стягнення заборгованості у розмірі 4446 134, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було сплачена сума штрафних (фінансових) санкцій, застосована рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 січня 2010 року № 0000292303 та № 0000282303, а тому ця сума штрафу підлягає стягненню з відповідача як така, що добровільно не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 23 липня, 17 серпня, 03 вересня, 11 жовтня та 25 жовтня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Фірма «Лавр»було зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві адміністрацією 12 грудня 2006 року.

Відповідача взято на облік як платника податків у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва згідно довідки про взяття на облік платника податків від 13 грудня 2006 року № 3267-06 (форма № 4-ОПП).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу, наявності торгових патентів і ліцензій аптеки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 2г та належить ТОВ «Фірма «Лавр», за результатами якої було складено акт від 30 грудня 2009 року, що був зареєстрований в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 20 січня 2010 року під номером № 14/26/51/23/34770560.

В акті перевірки було встановлено, що в період з 13 вересня 2009 року по 29 вересня 2009 року проводилась реалізація товарів на загальну суму 24005, 96 грн., але дана сума неоприбутковувалась в КОРО на підставі фіксальних звітних чеків РРО, оскільки в цей період проводились записи в незареєстрованій КОРО. Також було встановлено, що в період з 21 травня 2007 року по 30 грудня 2009 року проводились операції реалізації товару на суму 865221, 01 грн. без роздрукування відповідних розрахункових документів, а саме: в розрахунковому документі відсутній індивідуальний податковий номер, підприємство є платником податку на додану вартість згідно контрольної стрічки від 30 грудня 2009 року № 0104.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, п. 2.2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З актом перевірки ознайомився директор ТОВ «Фірма «Лавр»Шпакович В.В. без зауважень, що підтверджується відповідною відміткою на акті перевірки.

28 січня 2010 року ДПІ в Дарницькому районі в м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292303 та № 0000282303, якими згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та абзацу третього Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в розмірі 4326105, 05 грн. та в розмірі 120029, 80 грн., відповідно на загальну суму 4446134, 85 грн.

Вказані рішення були направлені на адресу відповідача 28 січня 2010 року та отримані останнім 29 січня 2010 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем були оскаржені в адміністративному порядку вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282303 та № 0000292303 від 28 січня 2010 року, за наслідками якого ДПА України від 22 березня 2010 року № 2925/7/25-214 скаргу відповідача без задоволення, а рішення без змін.

Доказів оскарження зазначених рішень в судовому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України»до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Із змісту преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Положення), вбачається, що цей нормативно правовий акт визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Підприємствами в розумінні Положення визнаються юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема субєкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші субєкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (п. 1.2 глави 1).

Пункт 1.1 глави 1 визначає вичерпний перелік осіб, на яких вимоги цього Положення не поширюються.

З огляду на те, що відповідач не відноситься до осіб, на яких не поширюються вимоги Положення, і є підприємством в розумінні Положення, на нього покладено обовязок по дотриманню порядку, зокрема організації готівкових розрахунків, передбаченого в Положенні.

Так, в п. 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, порядок оприбуткування готівки залежить від способу проведення розрахунків.

В даному випадку, оприбуткування готівки у випадку проведення розрахунків із застосуванням РРО передбачає обовязковий облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Підтвердженням цього висновку також слугує загальне визначення поняття «оприбуткування готівки» в п. 1.2 глави 1 Положення, відповідно до якого оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідний порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок визначений в Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Порядок).

Відповідно до п. 7.5 Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 7.7 вищезгаданого Порядку передбачено, що у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

На бажання СГ у графах 5 - 8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 3 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

В розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з п. 2.2 Порядку книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СГ, на кожний транспортний засіб.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначений Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові ж засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), серед інших і порядку оприбуткування грошових коштів регламентується Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі - Указ) встановлена відповідальність для юридичних осіб всіх форм власності за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Згідно з абзацом третім ст. 1 цього Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до порушників застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент спірних правовідносин) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17).

В розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 105/5296, (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Положення) фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обовязкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА»або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери «ПДВ»; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК»та логотип виробника (п. 3.2 розділу 3 Положення).

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними субєктами.

Доказів на спростування фактів, встановлених в акті перевірки, відповідачем не надано.

Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій (ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (п. 11 ст. 11 цього ж Закону).

Пунктом шостим ст. 10 вищезгаданого Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

На день розгляду справи сума несплачених штрафних санкцій складає 4446 134, 85 грн. з урахуванням того, що відповідачем не було надано доказів сплати цих санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахування викладених положень ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутності судових витрат, здійснених позивачем, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лавр»(місце знаходження: 02105, м. Київ, вул. Тампере, 11, кв. 78, ідентифікаційний код 34770560) до Державного бюджету України суму заборгованості із штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 4446134 (чотири мільйони чотириста сорок шість тисяч сто тридцять чотири) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 29 жовтня 2010 року.