Постанова № 12430350, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2010 року 11:59 № 2а-8283/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безчасній Я.С.,

за участю представника позивача Рожка І.О. ( довіреність від 17.06.2010р. № 10313/9/10-209),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Палмітекс Компані»

простягнення податкового боргу в розмірі 1273 382, 14 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду звернулась ДПІ у Печерському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Палмітекс Компані»про стягнення податкового боргу у розмірі 1273 382, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1273 382, 14 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, а також відкликав клопотання про забезпечення позову.

У судові засідання 16 червня, 21 липня, 17 серпня, 03 вересня та 28 жовтня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 17 листопада 2009 року № 53341 ТОВ «Палмітекс Компані»перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків.

ТОВ «Палмітекс Компані»було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100256232 від 25 листопада 2009 року.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, за результатами якої було складено акт № 0009/15-06 від 10 лютого 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2009 року на загальну суму на 1213000, 00 грн.

10 лютого 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000091506/0, яким згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1273650, 00 грн., в тому числі 1213000, 00 грн. основний платіж, 60650, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону.

Зазначене податкове повідомлення рішення було надіслано на адресу відповідача, однак повернулось не врученим у звязку з відсутність товариства за місцезнаходженням.

13 лютого 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва склала акт № 10/1506, згідно якого податкове повідомлення рішення від 10 лютого 2010 року № 0000091506/0 не було вручено у звязку з незнаходженням за юридичною адресою та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац третій підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону).

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При цьому, пунктом 17.3 ст. 17 цього ж Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10 лютого 2010 року № 0000091506/0 відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону та п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), вважається такими, що вручено відповідачу 13 лютого 2010 року, а тому сума податкового зобовязання, визначена в цьому податковому повідомленні рішенні, з урахуванням того, що відповідачем податкове повідомлення рішення не оскаржувалось в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобовязання, доказів сплати якої протягом десяти днів з дня вручення відповідачем не надано, визнається податковим боргом.

Враховуючи те, що податкові повідомлення рішення, якими були визначені відповідачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку, сума податкового зобовязання, визначена відповідачу в податкових повідомленнях рішеннях, вважається узгодженою.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

Отже, суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, узгоджені та не сплачені відповідачем протягом встановленого строку визнаються податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищевказаного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно підпункту 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

ДПІ у Печерському районі м. Києва виставила відповідачу першу податкову вимогу від 27 лютого 2010 року № 1/2505, згідно якої станом на 27 лютого 2010 року сума податкового боргу з податку на додану вартість відповідача становить 1273650, 00 грн., у тому числі 2213000, 00 грн. основний платіж, 60650, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перша податкова вимога була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом 23 березня 2010 року, однак повернулась неврученою у звязку з незнаходженням підприємства за місцем фактичного розташування (місцезнаходження) і була розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що було складено акт № 76/2 від 27 квітня 2010 року.

27 травня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва виставила відповідачу другу податкову вимогу № 2/5739, згідно якої станом на 27 травня 2010 року сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 1273382, 14 грн., у тому числі 1212557, 70 грн. основний платіж, 60820, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції, 4, 44 грн. пеня.

02 квітня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню субєкта підприємницької діяльності, згідно якого ТОВ «Палмітекс Компані»за місцезнаходженням не знаходиться.

27 травня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт № 94/2 від 27 травня 2010 року, відповідно до якого другу податкову вимогу було не було вручено відповідачу у звязку з незнаходженням за місцем його фактичного місця розташування та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що було складено акт № 94/2 від 27 травня 2010 року.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було повністю дотримано порядок направлення першої та другої податкових вимог та з урахуванням положень п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), вказані податкові вимоги вважаються врученими відповідачу 27 квітня 2010 року та 27 травня 2010 року відповідно.

Доказів оскарження податкових вимог та погашення податкового боргу відповідачем суду також не надано.

Крім того, на суму податкового боргу відповідачу була нарахована пеня на підставі підпункту 16.1.1, підпункту 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Наявність податкового боргу в заявленій сумі також підтверджується довідкою від 25 жовтня 2010 року № 18135/9/24-209, згідно якої станом на 21 жовтня 2010 року згідно карток особових рахунків ТОВ «Палмітекс Компані»обліковується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1274095, 21 грн.

На день розгляду справи сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 1273 382, 14 грн.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1273 382, 14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахування викладених положень ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутності судових витрат, здійснених позивачем, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмітекс Компані»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, 23, кв. 22, ідентифікаційний код 36842977) до Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1273 382 (один мільйон двісті сімдесят три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 14 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 08 листопада 2010 року.