Постанова № 12430339, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2010 року 11:26 № 2а-8024/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представника відповідача Могільовкіна Р.Ю. (довіреність від 07.04.2010р. № 147),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова

доВідкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(після зміни найменування Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»)

про стягнення заборгованості зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню в розмірі 445, 36 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з позовом до ВАТ «Кредитпромбанк»(після зміни найменування ПАТ «Кредитпромбанк») про стягнення заборгованості зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню в розмірі 445, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (далі по тексту - Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР) на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону у розмірі 1 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону, а з 2008 року - 0,5 відсотка обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону. Так, всупереч вказаній нормі, відповідач у період січень-лютий 2010 року нараховував та сплачував збір на обовязкове державне пенсійне страхування за ставкою 0, 2 відсотка, що була передбачена статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік». Вважаючи, що відповідачем вказану норму застосовано після закінчення строку, на який розповсюджувалась її дія, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 445, 36 грн.

Відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень відповідач посилався на те, що при сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за ставкою 0, 2 % позивач керувався приписами ст. 13, ст. 46 Бюджетного кодексу України та пп. 1 п. 4 Постанови КМУ № 1414 від 29.12.2009р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році».

У судовому засіданні 06 серпня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях 06 серпня 2010 року, 30 серпня 2010 року та 19 жовтня 2010 року заперечували проти позову та підтримали доводи, викладені у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Львівська філія ВАТ «Кредитпромбанк»(після зміни найменування у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»- Публічне акціонере товариство - «Кредитпромбанк») - відокремлений структурний підрозділ відповідача, що не має статусу юридичної особи, як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова.

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова провело перевірку повноти нарахування та своєчасності сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу безготівкової валюти Львівською філією ВАТ «Кредитпромбанк»та платниками, що обслуговуються у вищезазначеному банку, за результатами якої було складено акт № 61 від 09 квітня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено, що у січні 2010 року Львівській філії ВАТ «Кредитпромбанк»належало нарахувати збір у розмірі 0,5 % від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 693, 78 грн. Згідно звіту за січень 2010 року у графі 2 відображено нарахування збору у розмірі 0, 2 % від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 277, 51 грн. Відхилення становить 416, 27 грн. (заниження).

У лютому 2010 року Львівській філії ВАТ «Кредитпромбанк»належало нарахувати збір у розмірі 0, 5 % від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 48, 48 грн. Згідно звіту за лютий 2010 року у графі 2 відображено нарахування збору у розмірі 0, 2 % від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 19, 39 грн. Відхилення становить 29, 09 грн.

За весь період Львівській філії ВАТ «Кредитпромбанк»належало нарахувати збір від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 401449, 26 грн. Згідно даних звітів, у графі 2 відображено нарахування збору від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти на суму 401003, 90 грн. Відхилення становлять 445, 36 грн. (заниження).

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення Львівською філією ВАТ «Кредитпромбанк»п. 6 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», а саме: заниження збору від суми операції з купівлі продажу безготівкової іноземної валюти за січень 2010 року на суму 416, 27 грн., за лютий 2010 року на суму 29, 09 грн., в результаті чого донараховано збору на обовязкове державне пенсійне страхування на суму 445, 36 грн. за 2010 рік.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи зобовязані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 статті 2 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Частиною 1 статті 3 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 3 цієї ж статті зазначено, що платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статі 1 цього Закону, збір на обовязкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пунктом 4 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, передбачено, що банки перераховують суми збору на обовязкове державне пенсійне страхування у встановленому законом розмірі від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Так, відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України від 26.06.1997р. №400/97-ВР на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону 1 відсоток від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону , а з 2008 року - 0, 5 відсотка обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону.

Разом з цим, пунктом 10 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині доходів є збори на обовязкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого звязку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню протягом 2009 року справляється в розмірі 0, 2 відсотка.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти - Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та Закон України «Про Державний бюджет на 2009рік», яким була знижена ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.

Посилання відповідача на приписи частини 4 статті 46 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обовязкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України від 26.06.1997р. №400/97-ВР цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Окрім цього, частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Враховуючи межі застосування статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та принцип превалювання спеціальної норми над загальною, суд приходить до висновку, що відповідачем застосовано вказану норму після строку, на який розповсюджувалась її дія, а саме після 31 грудня 2009 року. З врахуванням того, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»на момент розрахунку не було прийнято, збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют повинен був нараховуватись та сплачуватись відповідно до спеціального Закону, а саме Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Тобто, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Вказана правова позиція підтримана в листі Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у разі колізії» від 29.07.2008р. № 337-0-2-08-19.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на підпункт 1 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році», яким встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Державному казначейству зараховувати податки, збори (обовязкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та інших нормативно-правових актів, а також на п. 3, п. 4 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (в редакції до 09 березня 2010 року), згідно яких збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу безготівкового іноземної валюти був закріплений у розмірі 0, 2 %, оскільки Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»за своєю правовою природою є актом, прийнятим вищестоящим органом та має більшу юридичну силу.

У відповідності до пункту 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи конституційні норми та виходячи з загальних засад пріоритетності спеціального закону над загальним, суд приходить до висновку, що ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют має становити 0, 5 %, як це передбачено Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», оскільки останній є базовим, постійно діючим нормативно-правовим актом.

Помилковим також визнаються посилання відповідача на положення Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням того, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування не входить до системи оподаткування та на нього поширюється податкове законодавство.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», про який зазначає відповідач в своєму запереченні, не регулює спірні відносини.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, зокрема щодо сплати суми заборгованості, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки позивачем по справі є субєкт владних повноважень, на користь якого ухвалене судове рішення, а також за відсутності понесених позивачем витрат, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, ідентифікаційний код 21666051) на користь Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 116, ідентифікаційний код 20847514) заборгованість зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню в розмірі 445 (чотириста сорок пять) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 25 жовтня 2010 року.