Постанова № 12430295, 15.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2010 року 17:45 № 2а-10592/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Білову М.В.,

за участю представника позивача: Чепілко Р.М., представника прокуратури: Кулєби М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (даліФонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(даліТОВ) про стягнення коштів в сумі 52990,41 грн.,

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року Заступник прокурора Голосіївського району в місті Києві в особі Фонду звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просить стягнути із ТОВ заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 52 990,41 грн.

Відповідач письмових заперечень не надав. Судовий розгляд справи відкладався у зв'язку з неприбуттям на судове засідання відповідача. На судове засідання 15 вересня 2010 року відповідач явку своїх представників повторно не забезпечив, про дату час і місце судових засідань повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило, про причини неприбуття представників відповідача суд повідомлено не було. За таких обставин, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст. 128 КАС, та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС.

Представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Як підтверджено матеріалами справи, прокуратурою Голосіївського району м. Києва були виявлені недоотримані кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 11 травня 2007 року (код ЄДРПОУ 35076670) та знаходиться як платник внесків до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції.

На підставі звіту (Ф4-ФСС з ТВП) про нараховані внески за І квартал 2010 року, заборгованість відповідача на кінець звітного періоду перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності становить суму 52 990,41 грн.

Відповідно до абз. 1 преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі Закон № 2240-ІІІ) цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

В статті 19 Закону № 2240-ІІІ визначені джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Зокрема це - суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

У відповідності до ст. 22 Закону № 2240-ІІІ, платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники.

Роботодавці, юридичні особи, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 (надалі Інструкція), страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Розмір страхових внесків відповідно до п. 3 Інструкції для роботодавців складає 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.

Перерахування зазначених сум відповідно до ст. 23 Закону здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, які передбаченні ст. 30 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до ст. 47 Закону для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно норм Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Беручи до уваги те, що сума у розмірі 52990,41 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 50, 60, 71, 86, 94, ст. 105, 128, 158-163, КАС, суд,

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік енерджі»(код 35076670) на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального захисту з тимчасової втрати працездатності (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-а) заборгованість у розмірі 52 990,41 грн. (пятдесят дві тисячі девятсот девяносто гривень 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185187 КАС. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

СуддяД.А. Костенко