Постанова № 12429514, 09.11.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 р. Справа № 2а-4685/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гелети С.М.

за участю: секретаря судового засідання Михайленко О.В.

представника позивача Скубира О.М.

представника першого відповідача Сумцов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»до відповідачів Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління державного казначейства України по Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні з вимогами до Державної податкової інспекції в м.Суми (далі ДПІ в м.Суми, відповідач), Головного управління державного казначейства України по Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010р. №0000442306/0/28147, стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»(далі- ВАТ «Насосенергомаш», позивач) 22241,63 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.04.2010 року ДПІ в м.Суми проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Насосенергомаш»з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з податку на додану вартість за травень 2008р., вересень-жовтень 2009р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 2987/23-6/05785448 від 13.04.2010 року та 20.04.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000442306/0/28147 у якому, на думку позивача, неправомірно зазначено про порушення позивачем вимог пункту 7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено ВАТ «Насосенергомаш»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 22241,63 грн.

Представник відповідача - ДПІ в м.Суми в судовому засіданні проти позову заперечував, оспорюване податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим, в відзиві на позов просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а також відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування за травень 2010р. в звязку із пропуском звернення до суду.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Сумській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву зазначає, що підставою для відшкодування суми податку на додану вартість із бюджету є висновок податкового органу або судове рішення, згідно чинного законодавства Головне управління Державного казначейства України у Сумській області не наділено повноваженням щодо самостійного проведення відшкодування податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.04.2010 року ДПІ в м.Суми проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Насосенергомаш»з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень 2008р., вересень-жовтень 2009р.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 2987/23-6/05785448 від 13.04.2010 року та прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 року № №0000442306/0/28147, у якому зазначено про порушення вимог пункту 7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закону України «Про ПДВ») ВАТ «Насосенергомаш»та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 22241,63 грн., а саме за вересень 2009р. в сумі 5589 грн., жовтень 2009 р. в сумі 4652,63 грн., травень 2008р. в сумі 12000 грн. (а.с. 22 т.1). До такого висновку податковий орган прийшов, перевіривши господарські операції з поставки позивачеві металу та надання послуг з капітального ремонту плоскошлифовального станка мод.3Л722 та через неможливість проведення зустрічних перевірок, констатував факт несплати до Державного бюджету податку на додану вартість постачальниками.

Так, досліджуючи ланцюг по придбанню металу по ланцюгу ВАТ «Насосенергомаш»- ТОВ «Металком», відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість постачальником ТОВ «Металком», а також неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Металком»в звязку із викраденням фінансово-звітних документів за період з 01.06.2009р. по 01.12.2009р., що підтверджується довідкою Дніпропетровської МДПІ №5382/7/23-413 від 16.03.2010р. (а.с. 160-161)

В ході судового розгляду справи зясовано, що позивачем було укладено договір на поставку товарів із ТОВ «Металком»за №28-2/121 від 17.08.2009р. (а.с. 118-120 т.1).

Позивачем було сплачено ТОВ «Металком»грошові кошти за отриманий товар в розмірі 33530 грн., що підтверджується виписками банківської установи (а.с. а.с.127-130 т.1). ТОВ «Металком»виписано податкову накладу від 14.08.2009р. №25 (а.с.135 т.1). Факт здійснення даної господарської операції також підтверджується видатковою накладною від 14.08.2009р. №РН-24 (а.с.123 т.1), рахунком-фактурою від 12.08.2009р. №СФ-158 (а.с.128 т.1). Таким чином у позивача правомірно виникло право на податковий кредит з податку на додану вартість заявлене у вересні 2009 р. бюджетне відшкодування в сумі 5589 грн.

На виконання вищезазначеного договору на поставку товарів (а.с. 118-120 т.1) ТОВ «Металком»було постановлено товар, який було оплачено позивачем, що підтверджується виписками банківської установи (а.с. 127-130 т.1). ТОВ «Металком»виписано податкову накладу від 30 від 04.09.2009р. на суму 3600 грн., в т.ч. 600 грн. ПДВ (а.с. 134 т.1), №31 від 10.09.2010 р. на суму 23605 грн., в т.ч. 3934,17 грн. (а.с.131-132 т.1), №34 від 11.09.2009 р. на суму 710,76 грн., в т.ч. 118,46 грн. (а.с. 133 т.1). Факт здійснення даної господарської операції також підтверджується видатковою накладною від 11.09.2009 р.№РН-33 (а.с.124 т.1), від 04.09.2009р. №РН-30 (а.с.125 т.1), рахунком фактурою №СФ-171 від 09.09.2009р. (а.с.121 т.1). Також позивачем надано суду подорожні листи вантажного автомобіля щодо отримання у контрагента металу (а.с.1-3 т.2), сертифікати якості отриманої продукції (а.с.4,6-9, 47)

Таким чином у позивача правомірно виникло право на податковий кредит заявлене у жовтні 2009 р. бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4652,63 грн.

Як вбачається із пояснень представників відповідача, отримані товарно-матеріальні цінності оприбутковані в бухгалтерському обліку, використовуються в господарській діяльності позивача, що також підтверджується і актами про результати позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунку позивача, в т.ч. за вересень 2009р. (акт від 24.11.2009р. №8129/236/05785448-196 (а.с.174-187 т.1), а також за жовтень 2009 р. (акт від 29.01.2010р. №555/23-6/05780448-20 (а.с.188-201 т.1). За результатами зазначених проведених позапланових перевірок податковим органом було підтверджено суму, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок вересень - жовтень 2009 р. Надання є висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень-жовтень 2009 р. податковий орган поставив в залежність від отримання результатів зустрічних перевірок постачальника.

Також податковим органом оспорюваним податковим повідомленням-рішенням було зменшено суму податку на додану вартість за травень 2008 р. в сумі 12000 грн.

Позивачем разом із ТОВ «Станко-груп»укладено договір № 14/113 від 15.02.2008р. на капітальний ремонт плоскошліфувального станка мод.3Л722 (а.с. 49-52 т.1)

Досліджуючи ланцюг по отриманим послугам по капітальному ремонту плоскошліфувального станка мод.3Л722 ВАТ «Насосенергомаш»- ТОВ «Станко-груп»- ТОВ «Ларедо-Інреал», відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість контрагентами позивача.

Так, ДПІ в м.Суми було отримано лист №7275/9/23-113-1 від 26.05.2008р. Ясинуватської МДПІ про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Станко-груп»(а.с.157-159 т.1). Як вбачається із довідки про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Станко-груп»за період з 01.04.2008р. по 30.04.2008р. підприємство ТОВ «Станко-груп»не є виконавцем робіт по договору, а виконавцем робіт є ТОВ «Ларедо-груп»по договору №04/04/08 від 04.04.2008р. про надання послуг з капітального ремонту плоскошліфувального станку (а.с. 158-159 т.1). Податковим органом встановлено неможливість провести зустрічне перевірку ТОВ «Ларедо-Інреал»в звязку із тим, що дане підприємство за адресою не знаходиться, що підтверджується довідкою Ленінської МДПІ м.Луганськ №9943/23-722 від 16.03.2010р. (а.с.229 т.1)

Позивачем заявлено у травні 2008 р. бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 12000 грн. в звязку із оплатою на користь ТОВ «Станко-груп»вартості робіт по капітальному ремонту верстату на суму 72000 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.59 т.1), в звязку із чим ТОВ «Станко-груп»було виписано податкову накладну від 03.04.2008р. №16 на суму 72000 грн., в т.ч. 12000 грн. ПДВ (а.с.60 т.1).

Факт здійснення даної господарської операції також підтверджується завданням на виконання капітального ремонту (а.с. 53 т.1), протоколом договірної ціни (а.с.55 т.1), технічним завданням та калькуляцією на проведення капітального ремонту станку (а.с. 56-57 т.1), актом виконаних робіт від 24.06.2008р. (а.с. 58 т.1), копією накладної на вивіз станку (а.с. 244 т.1), довіреністю від 09.04.2008р. на отримання товарно-матеріальних цінностей (станку) на імя директора ТОВ «Станко-груп»(а.с.245 т.1), товарно-транспортною накладною №1432 від 23.04.2008р. (а.с.146 т.1), матеріальним пропуском №018627 від 16.04.2008 р. на отримання матеріальних цінностей ТОВ «Станко-груп» (а.с.147 т.1), посібником по експлуатації станка (а.с. 53-111 т.2), в т.ч. із зазначенням переліку робіт, виконаних згідно завдання по модернізації плоскошліфувального станка мод. 3Л722 (а.с.54 т.2), складеного згідно умов договору, а саме п. 3.7 (а.с.50).

Таким чином у позивача правомірно виникло право на податковий кредит заявлене у травні 2008 р. бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 120000 грн.

Як вбачається із пояснень представників відповідача, заявлена сума підтверджується і актом про результати позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунку позивача, в т.ч. за травень 2008 р. (акт від 09.09.2008 р. №7295/23-6/05785448 (а.с.68-117 т.1). За результатами проведеної позапланової перевірки податковим органом було підтверджено суму, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок за травень 2008 р. Надання ж висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за травень 2008 р. податковий орган поставив в залежність від отримання результатів зустрічних перевірок постачальників.

Відповідно до п.1.8 Закону України “Про ПДВ”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначений п.7.7 ст.7 цього Закону, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обовязком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обовязок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обовязок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обовязку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб і не можуть впливати на формування податкового кредиту позивачем та суму бюджетного відшкодування за умови недоведеності податковим органом фактів, що засвідчили б недобросовісність власне позивача як платника податків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 названого Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

За змістом підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Таким чином, Законом не передбачено такої обовязкової умови виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування, як підтверджений за наслідками проведення його постачальників по ланцюгу факт надмірного надходження ПДВ до бюджету.

Податковим органом не надані суду докази того, що безпосередні контрагенти позивача, були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.

ДПІ в м.Суми не подало суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

До того ж, відповідач не надав суду належних доказів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання цих операцій.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання нечинним може стосуватися лише нормативно-правового акту, щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами має бути : визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи із вищевикладеного, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, враховуючи приписи ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та враховуючи те, що відповідач діяв за межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, тобто з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, натомість позивачем виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, за таких обставин, суд вважає необхідним скасувати в повному обсязі оспорюване повідомлення-рішення від 20.04.2010р. №0000442306/0/28147, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 22241,63 грн., видане ДПІ в м.Суми та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача підтверджену суму бюджетного відшкодування за травень 2008 р. в сумі 12000 грн., вересень 2009 р. в сумі 5589 грн., жовтень 2009 р. в сумі 4652,63 грн., а також відшкодувати за рахунок Державного бюджету України заявлений позивачем в позовній заяві 3,40 грн. судовий збір.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. «Про державне казначейство України», Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»до відповідачів Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління державного казначейства України по Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010р. №0000442306/0/28147 та стягнення бюджетної заборгованості в сумі 22241,63 грн. з податку на додану вартість задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»до відповідачів Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління державного казначейства України по Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010р. №0000442306/0/28147 відмовити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 20.04.2010р. №0000442306/0/28147.

Стягнути з державного бюджету (м.Суми, вул. Воскресенська,7, рах. 31111030700002, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, Держбюджет м.Суми, код ЕДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»(м.Суми, пл..Привокзальна,1, і.к. 057785448) 22241,63 грн. бюджетної заборгованості.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»(м.Суми, пл..Привокзальна,1, і.к. 057785448) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)С.М. Гелета

<з оригіналом згідно >

< Суддя >С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2010 року.