Постанова № 12429398, 19.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3633/10/1770

19 жовтня 2010 року 14год. 14хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Меньшова Г.А.

відповідача: представник Чорномаз Ю.П. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Дубенський край" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доДубенська об'єднана державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції. З урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просив визнати протиправними дії відповідача в частині внесення активів позивача до податкової застави, зобовязати Дубенську обєднану державну податкову інспекцію вчинити дії по виключенню з податкової застави активів ТОВ «Дубенський край» шляхом виключення податкової застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, а зокрема пояснив, що активи платника податків передаються у податкову заставу лише у випадку наявності у такого платника податків податкового боргу. Вказав, що податкове повідомлення-рішення № 0006751750/0 від 05.05.2010 року та рішення від 07.05.2010 року № 0000252353/0 оскаржувалися позивачем у судовому порядку, про що 17.05.2010 року було повідомлено відповідача. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи та прийняття відповідного рішення. Таким чином, на дату застосування податкової застави у позивача було відсутнє узгоджене податкове зобов'язання. Крім того пояснив, що відповідачем при застосуванні податкової застави було знехтувано рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 року, яке передбачає, що податкова застава повинна поширюватися на активи платника податків з врахування суми його податкового боргу. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засідання надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що при надходженні ухвали про відкриття провадження у справі про оскарження позивачем рішень податкового органу, Дубенською ОДПІ сума визначена податковими повідомленнями-рішеннями була визнана не узгодженою і виключена з суми податкового боргу платника. Зазначив, що Дубенська ОДПІ не має повноважень щодо вчинення дій по виключенню з податкової застави активів платника податків. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд виходив з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» зареєстроване як юридична особа 23.02.2007 року Дубенською районною державною адміністрацією (а.с.27). Відповідач взятий на облік як платник податків Дубенською обєднаною державною податковою інспекцією 24.12.2007 року (а.с.25).

Працівниками органу податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенський край" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 28.02.2010 року, іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 28.02.2010 року, про що складено акт від 22.04.2010 року № 70/23/34712933.

На підставі висновків вказаного акту перевірки та за порушення обумовлених нормативних актів відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року № 0006751750/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, в тому числі: за основним платежем 12393,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1559,61 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 910,92 грн. від 07.05.2010 року № 0000252353/0.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» вказані вище рішення оскаржувалися в судовому порядку. Так, 26.05.2010 року Рівненським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0006751750/0 від 05.05.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0000252353/0.

Про подання до суду позову про визнання недійсними рішень податкового органу Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» листом від 17.05.2010 року повідомило Дубенську обєднану державну податкову інспекцію (а.с.29).

З пояснень представника відповідача, наданих ним в судовому засіданні, вбачається, що у звязку з тим, що до зазначеного листа позивачем не було додано підтверджень звернення з відповідною позовною заявою до суду, податковим органом даний лист не був взятий до уваги як доказ звернення позивача до суду. В подальшому, при надходженні ухвали про відкриття провадження у справі, Дубенською ОДПІ сума, визначена рішеннями податкового органу, була визнана неузгодженою і виключена з суми податкового боргу платника.

04.06.2010 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі заяви Дубенської ОДПІ від 28.05.2010 року було зареєстровано податкову заставу, до якої включено всі активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» (а.с.28).

Відповідно п. 8.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі по тексту постанови Закон № 2181), з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

У відповідності з п. 1.3 даного Закону, під визначенням «податковий борг (недоїмка)» розуміється податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону N 2181 зазначено момент узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, яке вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення.

В судовому засіданні представник позивача вказала, що позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року № 0006751750/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0000252353/0 в день їх винесення. Із заявами про адміністративне оскарження зазначених рішень позивач до податкового органу не звертався.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону N 2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (за процедурами адміністративного та судового оскарження).

Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, визначено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Порядок обліку сум податкових зобов'язань, стосовно яких розпочато процедуру судового оскарження, визначено Тимчасовим порядком відображення в обліку сум податкових зобов'язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження (лист ДПА України від 26.03.2003 N 4839/7/19-3117).

З урахуванням строків давності, у відповідності із абзацом першим підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Разом з тим, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 (протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження), визначається сумою податкового боргу платника податків.

При оскарженні платником податків до суду суми податкового боргу (узгодженого податкового зобов'язання, несплаченого після спливу десяти календарних днів отримання податкового повідомлення - рішення) такий борг не може вважатись неузгодженим податковим зобов'язанням.

Отже, реальним документом, що підтверджує факт початку процедури судового оскарження, є ухвала суду про початок провадження у справі (про відкриття провадження у справі). Дата винесення цього документа і буде датою початку процедури судового оскарження податкового зобовязання. І саме з цього моменту у платника податків виникає обовязок повідомити податковий орган про судове оскарження його рішення щодо нарахування (донарахування) податкових зобовязань (абз. 2 пп. 5.2.5 Закону № 2181).

З листа ТзОВ "Дубенський край", направленого ним на адресу Дубенської ОДПІ від 17.05.2010 року № 104 вбачається, що вказаним листом позивачем було повідомлено відповідача про направлення до суду адміністративного позову про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0006751750/0 від 05.05.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0000252353/0. Однак, позивачем до вказаного листа не надано жодних доказів в підтвердження обставин щодо звернення до суду з таким позовом (як то опис поштового вкладення, відмітка суду про отримання позовної заяви, ухвала про відкриття провадження тощо). А відтак, станом на 17.05.2010 року у податкового органу не було жодних доказів того, що ТзОВ "Дубенський край" розпочато процедуру апеляційного (адміністративного чи судового) оскарження рішень податкового органу.

Абзацом четвертим пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-III визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом, з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Таким чином, у разі несплати податкового зобовязання протягом десяти днів з дня отримання податкового повідомлення, починаючи з наступного дня, виникає право податкової застави.

Зважаючи, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно було включено суми зобов'язань та штрафних санкцій, визначених рішеннями податкового органу від 05.05.2010 року та від 07.05.2010 року до податкового боргу платника податків.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що станом на 17.05.2010 року (дата включення зобов'язань по рішеннях до податкового боргу) та станом на 28.05.2010 року (дата направлення зави про включення активів позивача до податкової застави) у податкового органу були відсутні докази щодо оскарження позивачем рішень, на підставі яких виник такий борг. А відтак, податковий орган станом на вказані дати діяв відповідно до приписів закону. За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Дубенської об'єднаної державної інспекції в частині внесення активів позивача до податкової застави.

Щодо позовної вимоги позивача про зобовязання відповідача вчинити дії по виключенню з податкової застави активів ТОВ “Дубенський край» шляхом виключення податкової застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, то в задоволенні вказаної позовної вимоги позивачеві слід відмовити. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 8.3 Закону № 2181, податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

З Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 830, Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затв. наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 р. N 73/5 та за реєстр. в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 р. за N 942/9541, вбачається, що державну реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень здійснюють реєстратори. Відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду. Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження підписує обтяжувач. Відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Отже, для реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про припинення обтяження (податкової застави), обтяжувач (податковий орган) повинен подати реєстратору відповідну заяву. Відомості про припинення обтяження вносяться до Реєстру реєстратором в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

А відтак, податковий орган не має права вносити відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Такі відомості вносяться лише реєстратором на підставі заяви обтяжувача.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії по виключенню з податкової застави активів ТОВ "Дубенський край" шляхом виключення податкової застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна до задоволення не підлягає. Податковий орган, встановивши наявність підстав для звільнення активів платника з податкової застави, передбачених пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181, повинен подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру. Однак, такої позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати заяву позивач в даному позові не заявляв. Повноважень на самостійне виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Дубенська об'єднана державна податкова інспекція не має, а відтак, в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії про виключення з податкової застави активів позивача шляхом виключення податкової застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна до задоволення не підлягає.

Покликання позивача на рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року, (яке передбачає, що податкова застава повинна поширюватися на активи платника податків з врахування суми його податкового боргу) як на підставу для задоволення позову судом не визнається обгрунтованим. Так, у вказаному рішенні Конституційний суд зазначає, що забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Однак, позивач не надав суду доказів, що його активи, які включені до податкової застави, перевищують розмір його податкового боргу, у зв'язку з наявністю якого застосовано податкову заставу.

За таких обставин, позов не підлягає до задоволення. <Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 21.10.10р.