Постанова № 12429395, 18.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4585/10/1770

18 жовтня 2010 року 16год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Богоніс О.М.

відповідача: представник Коритнюк В.О., Морозюк А.Л. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю " РЕНОМЕ -СМАРТ" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним рішення суб"єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме-Смарт" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010 року № 0002792342/0.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що позивач не погоджується з висновками податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту за квітень, травень і червень 2010 року податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант". А зокрема зазначає, що неврахування податкових декларацій контрагентів позивача не може свідчити про не достовірність даних податкового обліку ТОВ "Реноме-Смарт". Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом правил оформлення та подання податкової звітності. Відсутність ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант" за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків. Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками. Просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зокрема пояснив, що надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Декларації з податку на додану вартість ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант" (за відповідні періоди) не визнані як податкові. А відтак, вважає, що суми ПДВ по операціях з ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант" не правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту за квітень, травень і червень 2010 року. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити.

Суд виходив з такого.

Податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ "Реноме Смарт" за квітень, травень, червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 13.08.2010 року № 1193/23-100/32625525 (а.с.8-11).

В результаті перевірки встановлено, що позивач в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість за квітень 2010 року на суму 1866071 грн., за травень 2010 року на суму 1533608 грн., та за червень 2010 року на суму 1085461 грн. внаслідок включення до податкового кредиту вказаних періодів податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант", за що відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010 року № 0002729342/0 (а.с.7).

Відповідно до пояснень представника відповідача, відомостей відображених у названому акті перевірки, підставою для винесення спірного рішення стали висновки щодо того, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірах: квітень 2010 року на суму 1866071 грн., травень 2010 року на суму 1533608 грн., червень 2010 року на суму 1085461 грн., сплачену ним по операціях з ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант", оскільки:

1. декларації з податку на додану вартість ТОВ "Крамп" за квітень 2010 року та травень 2010 року прийняті та відображені у базі даних ДПІ з приміткою "До-відома" , тобто не визнані як податкові;

2. декларація з податку на додану вартість ТОВ "Донбас Інвест Гарант" за червень 2010 року прийнята та відображена у базі даних ДПІ з приміткою "До-відома" , тобто не визнана як податкова;

3. контрагентами позивача (ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант") не сплачено до Державного бюджету України сум ПДВ;

4. місцезнаходження контрагентів позивача (ТОВ "Крамп" і ТОВ "Донбас Інвест Гарант") не встановлено.

Судом встановлено, що 10.08.2009 року між позивачем - ТОВ "Реноме-Смарт" та ТОВ "Крамп" укладено договір поставки № 112 (а.с.67), за умовами якого постачальник (ТОВ "Крамп") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Реноме-Смарт") банківські автомати самообслуговування (інформаційно-транзитні термінали та автоматичні касові машини), вироблені компанією Wincor Nixdorf GmbH (Падеборн, Німеччина), необхідні для експлуатації банківських автоматів самообслуговування приналежності, інше обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання.

25.09.2009 року між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест Гарант" укладено договір поставки № 15-2009-РС (а.с.68), за умовами якого постачальник (ТОВ "Донбас Інвест Гарант") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Реноме-Смарт") банківські автомати самообслуговування (інформаційно-транзитні термінали та автоматичні касові машини), вироблені компанією Wincor Nixdorf GmbH (Падеборн, Німеччина), необхідні для експлуатації банківських автоматів самообслуговування приналежності, інше обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти та оплачутити обладнання.

Згідно вказаних договорів, обладнання поставляється партіями на підставі замовлень Покупця. Покупець зобов'язаний оплатити обладнання протягом місяця з моменту поставки.

Згідно вказаних договорів, ТОВ "Крамп" поставлено позивачу товари на загальну суму 20398073,28 грн., в тому числі: в квітні 2010 року - на суму 11 196 424,80 грн., ПДВ - 1866 070,80 грн. (видаткові накладні № 005236 від 16.04.2010 року, № 005237 від 16.04.2010 року, № 005455 від 30.04.2010 року, № 005456 від 30.04.2010 року (а.с.20, 21); в травні 2010 року - на суму 9 201 648,48 грн., ПДВ - 1 533 608,08 грн. (видаткові накладні № 005542 від 05.05.2010 року, № 005639 від 11.05.2010 року (а.с.22);

ТОВ "Донбас Інвест Гарант" поставлено позивачу товари у червні 2010 року на суму 6 512 766,00 грн., ПДВ - 1 805 461,00 грн. (видаткові накладні від 02.07.2010 року № 4273, від 07.07.2010 року № 4306 (а.с.17).

Вказані товари були отримані позивачем, повністю ним оплачені та використані у своїй господарській діяльності. Про вказані обставини свідчать досліджені в судовому засіданні докази: платіжні доручення № 692 від 22.06.2010 року (а.с.46), № 5529 від 24.06.2010 року (а.с.46), від 25.06.2010 року № 2, від 25.06.2010 року № 15 (а.с.47), від 30.06.2010 року № 16 (а.с.48); договір про надання послуг з перевезень автомобільним транспортом від 02.01.2009 року (а.с. 74-75), товарно-транспортні накладні від 21.04.2010 року, від 30.04.2010 року, від 17.05.2010 року, від 14.07.2010 року, від 14.07.2010 року № 02 АБИ (а.с.76-80), акти здачі-приймання транспортних послуг (а.с. 81-84), рахунки-фактури від 07.05.2010 року, від 27.07.2010 року, від 27.07.2010 року (а.с.85-87), платіжні доручення про оплату транспортних послуг від 11.05.2010 року № 5390, від 29.07.2010 року № 298 (а.с.88), прибуткові накладні № 775 від 22.04.2010 року, № 776 від 22.04.2010 року, № 773 від 05.05.2010 року, № 777 від 05.05.2010 року, № 1017 від 18.05.2010 року, № 1019 від 18.05.2010 року, № 1272 від 15.07.2010 року, № 1274 від 15.07.2010 року (а.с.89-92). З вказаних документів вбачається, що отриманий товар фактично був отриманий позивачем від ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Гарант", операції з вказаними контрагентами є товарними.

ТОВ "Крамп" видано для ТОВ Реноме-Смарт" податкові накладні:

- № 005236 від 16.04.2010 року на суму 3233959,20 грн., в т.ч. ПДВ 538993,20 грн.,

-№ 005237 від 16.04.2010 року на суму 2715609,60 грн., в т.ч. ПДВ - 452601,60 грн.,

- № 005455 від 30.04.2010 року на суму 3557736,00 грн., в т.ч. ПДВ - 592956,00 грн.;

- № 005456 від 30.04.2010 року на суму 1689120,00 грн., в т.ч. ПДВ - 281520,00 грн. (а.с.23-24). Суми ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту квітня 2010 року (а.с. 26-31);

- № 005542 від 05.05.2010 року на суму 6252864,00 грн., в т.ч. ПДВ 1042144,00 грн.,

- № 005639 від 11.05.2010 року на суму 2948784,48 грн., в т.ч. ПДВ - 491464,08 грн. (а.с.25). Суми ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту травня 2010 року (а.с32-38).

ТОВ "Донбас Інвест Гарант" видано для ТОВ "Реноме-Смарт" податкові накладні:

- № 4178 від 22.06.2010 року на суму 1525650,00 грн., в т.ч. ПДВ 254275,00 грн.,

- № 4198 від 24.06.2010 року на суму 2036862,00 грн., в т.ч. ПДВ - 339477,00 грн.

- № 4214 від 25.06.2010 року на суму 2500074,00 грн., в т.ч. ПДВ 416679,00 грн.,

- № 4245 від 30.06.2010 року на суму 450180,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75030,00 грн. (а.с.18, 19). Суми ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту червня 2010 року (а.с.39-45).

Питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобовязань та податкового кредиту визначаються нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту постанови іменовано - Закон N 168/97-ВР). Відповідно до п. 6.1. ст. 6 названого Закону, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) і складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 такого закону).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону N 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Такими чином, перелічені норми обумовленого закону не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що укладення позивачем із ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" договорів поставки банківських автоматів самообслуговування та приналежностей до них та перерахування позивачем коштів названим контрагентам в оплату названого товару відповідало основному виду господарської діяльності позивача. Відповідно до пояснень представників позивача, котрі не заперечуються відповідачем та його представниками, названий товар придбавався позивачем з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

При цьому, судом встановлено, що на дату укладення названих договорів, на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" в установленому порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" податкові накладні (перелік яких наведено вище), на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обовязкові реквізити та оформлені у повній відповідності до приписів п.п.7.2.1п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР та видані особами зареєстрованими як платник податку на додану вартість ( п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 названого Закону).

Таким чином, формуючи податковий кредит з названих операцій в квітні, травні, червні 2010 року позивач діяв у повній відповідності до приписів вищевказаного Закону N 168/97-ВР, а зокрема по даті здійснення першої із подій повязаної з придбанням товару, котрий придбавався позивачем з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, на підставі податкових накладних, виданих особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість та які містять всі необхідні реквізити, позивач здійснив віднесення сум сплаченого ПДВ у складі вартості придбаваємого товару до складу податкового кредиту квітня, травня та червня 2010 року відповідно.

Що ж до доводів відповідача щодо того що позивач не вправі був формувати податковий кредит з названих операцій, оскільки у ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" реальної сплати до бюджету податку на додану вартість не відбувалося, то суд виходив з такого.

Закон N 168/97-ВР не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами та від того чи перебувають вони за зареєстрованим місцезнаходженням.

З аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість" №168/97-ВР вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) придбаваємого товару (роботи, послуги) сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з нову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції при яких платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Отже при здійсненні вказаних господарських операцій, такий платник податку на додану вартість здійснюють «за першою подією» (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону N 168/97-ВР») формування сум податкових зобовязань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобовязання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобовязання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику):

- при позитивному значенні виникає податкове зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;

- при відємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів «у зв'язку з надмірною сплатою податку» не містить покликань, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Щодо висновку відповідача про те, що декларації з податку на додану вартість ТОВ Крамп" за квітень 2010 року та за травень 2010 року та ТОВ "Донбас Інвест Гарант" за червень 2010 року не визнані податковим органом як податкові, як підстави для зменшення податкового кредиту позивача, то суд зазначає наступне.

Розширений перелік підстав для невизнання документу податкової звітності податковою декларацією викладено в п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року № 827.

Акт перевірки не містить жодних відомостей про наявність в поданих ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" податкових деклараціях недоліків, передбачених п. 4.5 вказаних Методичних рекомендацій.

Не врахування податкових декларацій ТОВ "Крамп" та ТОВ "Донбас Інвест Грант" за квітень, травень, червень 2010 року при проведенні звірки податкового обліку вказаних платників податків з даними податкових декларацій ТОВ "Реноме-Смарт" за відповідні періоди є неправомірним. Результати такої звірки не можуть свідчити про недостовірність даних податкового обліку ТОВ "Реноме-Смарт". Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом правил оформлення та подання податкової звітності.

Відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків. Вказана позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10.

За таких обставин, відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності прийнятого рішення, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010 року № 0002792342/0 слід визнати нечинним.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010 року № 0002792342/0.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю " РЕНОМЕ -СМАРТ" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі "21" жовтня 2010 р.