Постанова № 12429399, 19.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4632/10/1770

19 жовтня 2010 року 9год. 27хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвійчук В.О.

відповідача: представник Бухта Н.А., Коїш О.В. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНТРЕЙД" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мантрейд»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0001482342/0 від 20.05.2010 року.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначили, що не погоджуються з висновками відповідача про безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості юридичних та аудиторських послуг, послуг (робіт) по ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення. Зазначають, що позивач володіє первинними документами, що підтверджують обставини щодо надання таких послуг та їх звязку з господарською діяльністю, на підтвердження чого надають акти здавання приймання наданих юридичних послуг, акт здачі прийомки виконаних (наданих аудиторських послуг) від 30.05.2009року та копію рішення Господарського суду Рівненської області у справі №17/66 від 10.06.2009року. Стосовно ж вартості послуг отриманих позивачем від підприємця ОСОБА_5 по договору про надання послуг по заправці картриджів, ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення, то позивач заперечує, що придбання таких послуг підпадає під обмеження щодо формування валових витрат, визначене підпунктом 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Просили позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що позивач в ході перевірки не надав до перевірки акту виконаних робіт, котрий підтверджував факт надання аудиторських послуг та подальшого використання їх в господарській діяльності позивача; актів виконаних робіт, які підтверджують факт надання юридичних послуг на суму 18 тис. грн. та їх подальшого використання в господарській діяльності. Крім того, вказує, що позивач в порушення підпункту 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відніс до складу валових витрат ІІ кв. 2009року послуги по ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення в сумі 24467грн. та ІУ кв. 2009року в суму 35100грн.. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2007р. по 31.12.2009р.. За результатами перевірки податковим органом складено акт №605/23-100/35007125 від 07.05.2010р.

Так, в ході названої перевірки, ревізорами встановлено обставини щодо завищення задекларованих показників валових витрат у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»всього у сумі 112295грн у тому рахунку: ІУ квартал 2007року у сумі 12728грн.; ІІ квартал 2009року у сумі 24467грн.; ІУ квартал 2009року у сумі 75100грн.

Завищення показників валових витрат ІУ кв. 2009року встановлено внаслідок відсторнування ревізорами з валових витрат позивача: аудиторських послуг на суму 22 тис. грн., у звязку з не представленням до перевірки акту виконаних робіт, який підтверджує факт надання аудиторських послуг та подальшого використання їх в господарській діяльності позивача; юридичних послуг на суму 18 тис. грн. у звязку з не наданням до перевірки акту виконаних робіт, який підтверджує факт надання послуг та подальшого використання в господарській діяльності.

Завищення показників валових витрат за ІІ кв. 2009року у сумі 24467грн. та за ІУ кв. 2009року у сумі 35 100грн. встановлено внаслідок відсторнування з їх складу витрат по ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення.

На підставі висновків даного акту перевірки, відповідачем за порушення п. 1.32 ст. 1, абз.2 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз.1 п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийнято податкове повідомлення рішення №0001482342/0 від 20.05.2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 37457,80грн., з якого за основним платежем 28074грн. та 9383,80грн фінансова санкція.

Обставини щодо завищення задекларованих показників валових витрат у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»за ІУ квартал 2007року у сумі 12728грн. позивачем та його представниками визнаються. З розрахунку податкових зобовязань та штрафних санкцій (а.с. 84) вбачається, що спірним податковим повідомленням - рішенням відповідач визначив позивачу (за завищення задекларованих показників валових витрат у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»за ІУ квартал 2007року у сумі 12728грн.) податкові зобовязання в розмірі 3182 грн.- основний платіж та 1591грн.- штрафна санкція. А відтак, з приводу названих обставин та нарахувань між сторонами спору не виникло.

Суть даного спору полягає в тому, що позивачем заперечуються обставини щодо завищення показників валових витрат внаслідок безпідставного включення до їх складу вартості аудиторських, юридичних послуг та послуг (робіт) по ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення.

1. Судом встановлено, що 02.04.2009року між позивачем та приватним аудитором Билина О.В. укладено договір про надання аудиторських послуг №34. За актом здачі прийомки виконаних (наданих послуг) від 30.05.2009року підприємцем Билина О.В. надано аудиторські послуги по відновленню бухгалтерського обліку та відображення показників у фінансовій звітності за травень-грудень 2007року, винагорода за надані послуги становила 22тис.грн. Перелік наданих аудиторських послуг наведено у розшифровці до акту іменованій «Проведення відновлення обліку ТзОВ «Мантрейд»за травень грудень 2007року у відповідності до договору №34 від 02.04.2009року. До вказаного переліку ввійшло: опрацювання первинних документів по господарській діяльності за травень грудень 2007року; відновлення обліку по рахунках №311, 301, 20, 22, 10, 13, 28, 361,631, 92, 79, складання балансу та фінансових результатів за період травень-грудень 2007року.

Відповідно до пояснень представників позивача, показів свідка Коїш О.В. (ревізора, що проводив перевірку позивача з названих питань) названі первинні документи, що підтверджують обставини надання аудиторських послуг позивачу, були надані ревізору Коїш О.В. в ході перевірки для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення ватості названих послуг до складу валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за текстом Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.Підпункт 5.2.1. названого підпункту передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на проведення аудиту, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку згідно з абзацом другим пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність»аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Таким чином, з наведеного слідує, що позивачем були придбані аудиторські послуги по відновленню бухгалтерського обліку підприємства позивача, що відноситься до видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

А відтак, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість обумовлених аудиторських послуг, оскільки таке віднесення здійснено ним у відповідності до приписів вищевказаних нормативних актів та на підставі наданих ревізорам до перевірки первинних документів (акту здачі прийомка виконаних (наданих послуг) від 30.05.2009року та переліку послуг до вказаного акту), що розкривають зміст таких послуг та вказують на їх зв'язок з економіко-правовим забезпечення господарської діяльності позивача.

З розрахунку податкових зобовязань та штрафних санкцій (а.с. 84) вбачається, що спірним податковим повідомленням - рішенням відповідач визначив позивачу податкові зобовязання (за обумовлені аудиторські послуги) в розмірі 5500грн.- основний платіж та 1100грн.-штрафна санкція.

Беручи до уваги обумовлене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.

2. 01.07.2009року позивачем та підприємцем ОСОБА_7 укладено договір, предметом якого є надання консультаційних юридичних послуг з питань законодавства України, складання проектів документів, представництво інтересів замовника в суді, надання інших юридичних послуг за заявкою замовника. 30.09.2009року, 31.10.2009року, 30.11.2009року позивачем та підприємцем ОСОБА_7 складено акти здавання приймання наданих послуг, відповідно до яких надано консультаційні юридичні послуги згідно наведеного договору. Вартість названих послуг визначена в розмірі 18тис. грн.. Відповідно до пояснень представників позивача, названі первинні документи були надані ревізорам в ході перевірки на підтвердження обставин правомірності формування валових витрат по вказаним послугам. Жодних інших документів, що розкривають або деталізують зміст та суть наданих послуг між позивачем і підприємцем ОСОБА_7 не складалось та до перевірки ревізорам не надавалось. Зазначені обставини відповідачем та його представниками не заперечувались.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

В супереч обумовленого, надані до перевірки акти здавання приймання наданих юридичних послуг не містять відомостей щодо змісту та обсягу господарської операції. Відображені в названих актах відомості є узагальнюючими, і не дають можливості розкрити зміст наданої послуги, її звязку з господарською діяльністю позивача. Надана представником копія рішення Господарського суду Рівненської області у справі №17/66 від 10.06.2009року не стосується актів здавання приймання наданих юридичних послуг за вересень, жовтень, листопад 2009року, оскільки з названого рішення вбачається, що ОСОБА_7 приймав участі у справі за позовом позивача до АКБ «Європейський»в червні 2009року. Крім того, в актах йдеться не про представництво інтересів позивача в суді, а про надання консультаційних юридичних послуг.

Таким чином, надані позивачем до перевірки акти здавання приймання наданих юридичних послуг за вересень, жовтень, листопад 2009року не розкривають змісту здійсненої операції та не дають можливість встановити їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок з доведення зв'язку витрат з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку. Всупереч обумовленого позивач не довів такого звязку витрат (юридичних послуг) з господарською діяльністю позивача, як в ході такої перевірки так і вході судового розгляду справи.

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджено правомірність відсторнування з валових витрат вартості юридичних послуг. Отже, відповідачем правомірно визначено позивачу спірним рішенням (за вказане порушення) податкове зобовязання в розмірі 4500грн.-основний платіж та 900грн.-штрафна санкція. Таким чином в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині слід відмовити.

ІІ. Також в ході розгляду справи встановлено, що 01.06.2009року позивач уклав з підприємцем ОСОБА_5 договір про надання послуг по заправці картриджів, ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення. За результатами виконання названого договору позивачем та ОСОБА_5Б складено акти за переліком, наведеним на стор. 7 акту перевірки від 07.05.2010року (копії яких містяться в матеріалах справи, а.с. 38-46). Відповідно до відомостей, відображених в акті перевірки (стор. 6-7), вартість названих послуг (робіт) в розмірі 60220грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за 2009рік. Поряд з тим, названим актом перевірки підтверджуються обставини щодо обліку у позивача основних засобів (компютерів), які відносяться до 4 групи основних фондів. Балансова вартість яких станом на 01.01.2009року становила 3317грн.. Балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду становила 6532грн. в той час як вартість обумовлених послуг та робіт, що стосуються таких основних фондів становила 60220грн. Позивачем та його представником названі обставини визнаються та не заперечуються.

Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9.

Підпунктом 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Зважаючи на обумовлене відповідач правомірно визначив, що позивач у названих звітних періодах отримання послуг відображених в актах виконаних робіт (за переліком наведеним на стор. 7 акту перевірки від 07.05.2010року) по ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення мав право на формування витрат лише в розмірі 10% від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, що складає 653,2грн. (6532грн.х10%).

Зважаючи на обумовлене, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість робіт (послуг), що стосуються ремонту, обслуговуванню оргтехніки та програмного забезпечення у сумі 59567грн (60220-653,2грн.), в тому числі за ІІ кв. 2009року у сумі 24467грн. та за ІУ кв. 2009року у сумі 35100грн.. Відтак відповідачем правомірно винесено спірне рішення (за обумовлене порушення) в частині визначення для позивача податкового зобовязання в розмірі 14892грн. та штрафної санкції в розмірі 4222грн.

За обставин наведених вище, позов слід задоволити частково.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. <Текст >

Податкове повідомлення-рішення №0001482342/0 від 20.05.2010 року визнати нечинними в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 5500 грн. та штрафної санкції в розмірі 1100 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНТРЕЙД" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2010року