Постанова № 12429048, 04.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року <Текст >Справа № 2а-6509/10/0870

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

до: Запорізької митниці, м. Запоріжжя

за участі прокуратури Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рішення з митної оцінки товару №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010 та зобовязання вчинити певні дії,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача - Барков С.Є. (довіреність № 20-537 від 14.12.2009)

від відповідача Прокофєв С.А.(довіреність № 07-01-14-23/5978 від 12.10.2010)

від прокуратури Романов Р.О.(посвідчення № 83 від 06.08.2008)

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь” (далі - ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення з митної оцінки товару №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010 та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 25.08.2010 відкрито провадження в адміністративній справі 2а-6509/10/0870 та призначено до судового розгляду на 06.09.2010. Провадження у справі за клопотанням сторін було зупинено до 19.10.2010.

27.09.2010 до суду надійшло повідомлення про вступ прокурора, відповідно до ст. ст. 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 КАС України, у справу №2а-6509/10/0870. Подальший розгляд справи здійснювався за участі представника прокуратури Запорізької області.

В засідання 19.10.2010 представник відповідача не прибув та направив на адресу суду заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів. Розглянувши заявлене клопотання суд відмовив у його задоволенні, з підстав його необґрунтованості. Разом з тим, зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 04.11.2010.

У засіданні 04.11.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві та просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування методу визначення митної вартості №1, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. У даному випадку Запорізька митниця одразу скористалася методом №3, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої декларантом, та не обґрунтувавши неможливість застосування у даному випадку методу №2.

Запорізькою митницею винесено рішення про визначення митної вартості №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р. та зважаючи на нагальну необхідність використання вказаного товару у виробництві, ВАТ «Запоріжсталь» було здійснено митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання нової ВМД №112030000/2010/017089 від 09.07.2010р., яку було оформлено у встановленому порядку.

Тому, внаслідок вищезгаданих дій митного органу ВАТ «Запоріжсталь» здійснило надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України на суму 9 915,1 грн.

Відповідач проти позову заперечив та вказав на обґрунтованість вчинених дій та відповідно винесеного спірного рішення. В обґрунтування заперечень зазначив, що За результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України (заявлена декларантом митна вартість становила 0,38 дол./кг, мінімальна митна вартість ідентичних товарів - 2,24 дол./кг), у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини, однак декларантом Зуєвою О.С. додатково не було надано затребувані документи для підтвердження митної вартості.

Саме тому на підставі положень статті 265 МКУ, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, було здійснено митну оцінку товару за методом визначення митної вартості № 3 відповідно статті 269 МКУ. Метод №2 не застосований у зв'язку з відсутністю в митниці необхідних відомостей для визначення митної вартості за цими методами. Просить у задоволенні позову відмовити.

З огляду на вказане просить у задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, 15.01.2010 між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Маgnесо-Меtrel» (Англія) було укладено контракт № ВП.1323.37515.10.20И (далі - Контракт), відповідно до якого фірма «Маgnесо-Меtrel» взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ «Запоріжсталь», зокрема, колоїдно-кремнеземисте сполучне Меtset Віnder (далі - Товар).

При митному оформленні товару, який був поставлений автомобільним транспортом на умовах DDU м. Запоріжжя, митний пост "Запоріжсталь" від фірми «Маgnесо-Меtrel» для ВАТ "Запоріжсталь", на Запорізьку митницю комбінатом була подана ВМД №112030000/2010/016938 від 07.07.2010р. для митного оформлення товару у режимі імпорт.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) у розрахунку 0,5 дол. США за літр, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DDU м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна, згідно Інокотермс-2000.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ “Запоріжсталь” у повному обсязі були надані документи, а саме:

1)контракт №ВП.1323.37515.10.20И від 15.01.2010р.;

2)інвойс № 7024 від 30.06.2010р. з вартістю Товару 0,5 дол.США/л.

3)сертифікат якості від 28.06.2010р.;

4)ДМВ-1 (декларація митної вартості) - номер відповідно до номеру ВМД;

5)автомобільна накладна (СМR) від 02.07.2010р.;

6)пакувальний лист № 7546 від 30.06.2010р.

На підставі п. 11 Порядку № 1766 Запорізька митниця запросила ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме витребувала: інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та /або сировини.

Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 декларант зобовязаний подати додаткові документи, визначені у п.11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

З метою підтвердження заявленої митної вартості декларантом додатково були надані: прайс-лист виробника; калькуляція виробника від 17.03.2010р.; каталог виробника від 02.07.2010р.; експортна декларація країни відправлення №MRN10NL5681561BBDD130 від 02.07.2010р.; висновок ДП «Держзовнішінформ» № 8/107 від 15.04.2010р.; платіжний документ (меморіальний валютний ордер).

Як встановлено судом, інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини не надано через те, що зазначений товар не котується на біржах, а отже у зовнішньоторговельних організацій просто не може бути цієї інформації

На підставі поданих додаткових документів та наданих пояснень, Запорізькою митницею здійснено митну оцінку вартості товару, про що винесено Рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р.

Як вбачається з прийнятого Рішення та пояснень відповідача, при визначенні митної вартості митним органом застосований метод визначення митної вартості відповідно до ст. 269 МКУ, тобто метод оцінки № 3 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів) з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ в зв'язку з тим, що зазначена цінова база містить інформацію щодо подібних (аналогічних) товарів, які проходили митне оформлення за ціною 2,91 дол. США за літр.

Згідно прийнятого Рішення №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р. ВАТ «Запоріжсталь» було здійснено митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання нової ВМД №112030000/2010/017089 від 09.07.2010р., яку було оформлено у встановленому порядку. Відповідно до даної ВМД позивачем надмірно сплачено до бюджету у безготівкову порядку прямим банківським переводом 9915,10грн.

Зважаючи на такі висновки митниці, позивач звернувся до ДП “Держзовнішінформ” з проханням пред'явлення висновку про відповідність ціни за Контрактом до ринкової, на який була отримана відповідь № 8/107 від 15.04.2010р., в якому ДП «Держзовнішінформ», проаналізувавши кон'юнктуру європейського ринку сполучень для бетонних сумішей, а також Контракт, вважає, що ціна 0,5 дол. США/л на умовах DDU - Запоріжжя, Україна (відповідно до Інкотермс-2000) є обґрунтованою та відповідає цінам виробника-постачальника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рівень цін на сполучення для бетонних сумішей, що поставляється на умовах поставки DDU - Запоріжжя (Інкотермс-2000) згідно Специфікації №1 до Контракту № ВП.1323.37515.10.20И відповідає тій ціні, що заявлена позивачем у первинній ВМД та відповідає конюнктурі ринку.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Статтею 267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Ст. 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме метод 1 визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію. При цьому позивач визначив вартість товарів у сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами контракту від 15.01.2010, що не суперечить вимогам законодавства та ґрунтується на досліджених судом матеріалах.

Окрім того, суд приходить до висновку, що Запорізька митниця, як субєкт владних повноважень не довела, що до застосування методу 3 нею послідовно застосовувалися інші методи визначення митної вартості, і не зазначалося чому їх не можливо було застосувати.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих представником відповідача пояснень, при визначені митної вартості Запорізька митниця керувалась відомостями цінової бази ЄАІС ДМСУ стосовно інформації щодо ціни на подібні та аналогічні товари.

Разом з тим, згідно тієї ж інформації ДП «Держзовнішінформ», яка надана за результатом аналізу кон'юнктуру європейського ринку сполучень для бетонних сумішей та Контракт, ціна 0,5 дол. США/л на умовах DDU - Запоріжжя, Україна (відповідно до Інкотермс-2000) є обґрунтованою та відповідає цінам виробника-постачальника.

При цьому, відповідно до Положення про порядок проведення аналізу цін товарів, що імпортуються в Україну, затвердженого спільним Наказом Міністерства економіки України та Державної митної служби України від 01.02.2007р. №20/85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2007р. за №305/13572, «Держзовнішінформ» може проводити аналіз цін товарів для визначення митної вартості товарів. Інформація «Держзовнішінформ» має враховуватись в роботі Державною митною службою України, однак, у даному випадку така інформацію митницею не була взята до уваги.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача про визначення митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів є необґрунтованими, у звязку з чим вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України субєкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення щодо визначення митної вартості товару за методом № 3 (на аналогічні товари), а не надання всіх витребуваних документів декларантом митному органу обумовлено обєктивними умовами укладення відповідного зовнішньоекономічного контракту, а також їх відсутності у декларанта та не надання їх контрагентом.

Щодо вимог про зобовязання відповідача визначити митну вартість товару по ВМД здійснити №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються), суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки:

по-перше, скасування судом рішення відповідача про визначення митної вартості товарів та зобовязання здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету вчинити при митному оформленні товарів за методом оцінки 1 є достатнім для відновлення порушених прав позивача та не потребує додаткового зобовязання прийняти рішення про визначення митної вартості за певним методом оцінки.

по-друге, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, товар вже розмитнено, а визначення митної вартості після митного оформлення законодавством не передбачено.

Крім того, позивач має право звернутись до митного органу із відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого мита в порядку, визначеному Порядком “Взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи”, затвердженого Наказом ДМСУ та ДКУ від 20.07.2007 № 611/147, зареєстрованим у Мінюсті України 25.09.2007 за № 1095/14362.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне позовні вимог задовольнити частково та визнати протиправним і скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010р.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь” до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010 та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару №112000010/2010/001113/1 від 09.07.2010.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь” (ЄДРПОУ 00191230) 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.11.2010.

Суддя/підпис/ О.М. Нечипуренко