Постанова № 12429049, 19.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року <Текст >Справа № 2а-4157/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю:

представника позивача Козика А.І. (довіреність від 31.08.2009 №27175/10/10-010);

відповідача ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 30.06.1998);

представника відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 27.07.2010 №б\н);

ОСОБА_4 (довіреність від 18.11.2008 №9712)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2» (далі ОСОБА_2, відповідач), у якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 7643,40грн. та адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 1000,00грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що відповідачем порушені приписи Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон №418/95-ВР), у результаті чого позивачем до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 7643,40грн. та адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 1000,00грн. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 8643,40грн.

Відповідач та його представники проти позову заперечили та надали пояснення, аналогічні викладеним у заперечення від 19.07.2010. Зокрема зазначають, що відповідачем проведена перевірка позивача без наявності рішення суду для проведення позапланової перевірки. Крім того вказують, що висновки перевіряючих осіб, зроблені під час перевірки, є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки касовий чек під час контрольної закупівлі видавався на повну суму вартості товару, режим попереднього програмування не порушувався, та жодних порушенть щодо ведення обліку під час перевірки не встановлено. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Посадовими особами Мелітопольської ОДПІ на підставі наказу від 01.02.2010 №126, направлень від 02.02.2010 №0125, №0126 проведена позапланова перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину, який знаходиться за адресою: с.Садове, вул. Центральна, 11 та належить відповідачу.

За результатами перевірки посадовими особами Мелітопольської ОДПІ складений акт (довідка) від 02.02.2010 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі-акт). Під час перевірки встановлені порушення, які зафіксовано у акті, а саме: не застосування реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО), використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій (далі КОРО), порушення режиму попереднього програмування РРО, реалізація алкогольних напоїв за ціною нижчою ніж встановлена. Указаний акт підписаний уповноваженою особою продавцем магазину, без зауважень та заперечень. Відповідач від ознайомлення та підписання акту відмовився.

На підставі матеріалів перевірки позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 №0000842308, яким до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 7643,40грн. за порушення законодавства про застосування РРО та рішення про застосування фінансових санкцій від 09.02.2010 №0000852308, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 1000,00грн.за порушення приписів Закону №265/95-ВР.

Не погодившись із указаними рішеннями відповідач здійснив їх адміністративне оскарження до ДПА у Запорізькій області, проте рішенням про результати розгляду скарги від 07.06.2010 №3546/К/25-03151129/7 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

У судовому порядку рішення від 09.02.2010 №0000842308 та від 09.02.2010 №0000852308 відповідачем не оскаржувались, проте сума штрафних санкцій у добровільному порядку не сплачена.

Оскільки у добровільному порядку відповідач суму фінансових санкцій не сплатив, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII).

Згідно із п. 2 ст. 11 Закону №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до ст. 11-1 Закону №509-XII позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Аналізуючи вище викладені норми, суд дійшов висновку, що оскільки перевірка відповідача проводилася межах повноважень податкових органів, визначених законами України №418/95-ВР, №265/95-ВР, то твердження відповідача про необхідність надання рішення суду для проведення перевірки є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно із приписами ст. 11-2 Закону №509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що копії наказу про проведення перевірки та направлень на перевірку були надані продавцю магазину ОСОБА_5, що підтверджується підписом останньої на розписці про отримання копій направлень та наказу.

Отже, відповідачем виконанні основні вимоги, що є підставою для проведення перевірки, які встановлені приписами Закону №509-XII.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з приписами ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п.11);

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)(п.12).

Зі змісту акт вбачається, що відповідачем, в порушені приписи Закону №265/95-ВР, а саме:

не роздруковувався та не видавався розрахунковий документ на загальну суму 8,00грн.(при продажу на загальну суму 93,60грн. продавцем роздрукований чек на суму 85,60грн.);

розрахункова операція проводилась через РРО без використання попереднього режиму програмування найменувань, цін товару та обліку їх кількості (вино «Сонце в бокалі»);

використання незареєстрованої належним чином КОРО, а саме, КОРО №083220035850/2 зареєстрована 12.02.2010, а розпочата 29.12.2009;

відсутність обліку товарів на місці реалізації на загальну суму 3589,00грн. (відповідно до опису фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей, на реалізації знаходились алкогольні вироби на загальну суму 3589,20грн., які не були оприбутковані в книзі обліку доходів та витрат).

Аналізуючи матеріали справи та вищевикладені норми, суд не погоджується із твердженням відповідача про невідповідність указаних порушень дійсності, оскільки належних доказів таких тверджень відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував. Крім того, такі твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: копією КОРО, зареєстрованою 12.01.2010, у якій містять звіти, починаючи з 29.12.2009; копією не фіскального чеку від 02.02.2010, у якому не відображено продаж пляшки вина «Сонце в бокалі» на суму 8,00грн.; описом фактичних залишків запасів, станом на 02.02.2010, на загальну суму 3589,20грн.

За порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст.ст. 17, 22 цього Закону.

Статтею 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п.1)

п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попередньогопрограмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п.6);

Згідно ст.21 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням вище викладених норм, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів Закону №265/95-ВР до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 7643,40грн. за порушення вимог цього Закону.

Закон № 418/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України

Відповідно до ст. 18 Закону №418/95-ВР право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України

Згідно із приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 №957 (далі Постанова №957), мінімальна роздрібна ціна на вино у скляній тарі місткістю 0,7л. та в іншій тарі місткістю 1 л., складає 12,00грн.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що на реалізації у відповідача знаходилися алкогольні напої за цінами, ніжчими встановлених, а саме: вино «Портвейн» 0,7л. за ціною 10,40грн., вино «Кагор», 0,7л. за ціною 10,40грн., вино «Тамянка» вартістю 10,40грн., вино «Кагор» 1л. вартістю 11,20грн. Доказів зворотнього відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував.

Статтею 17 Закону №418/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства щодо відповідача застосований штраф у розмірі 1 000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими ніж встановлені Постановою №957.

Правом судового оскарження рішень від 09.02.2010 №0000852308 та від 09.02.2010 №0000842308 відповідач не скористався, проте у добровільному порядку суму фінансових санкцій та штрафу не сплатив.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 8643,40грн. (вісім тисяч шістсот сорок три грн. 40 коп), у тому чилі:

штрафні санкції у розмірі 7643,40грн. (сім тисяч шістсот сорок три грн. 40 коп) на користь державного бюджету м.Мелітополя Запорізької області (р/р 31113104700013, код ЄДРПОУ 34676932, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 21080900);

штрафні санкцій у розмірі 1000,00грн.(одна тисяча грн. 00 коп) на користь державного бюджету м.Мелітополя Запорізької області (р/р 31111106700013, код ЄДРПОУ 34676932, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 21081100). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.С.Янюк