Постанова № 12428403, 28.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6239/10/0870

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсоюз”, м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0001172305/0, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Штабовенко Д.В. (довіреність від 19.04.2010)

Гушилова Н.П (довіреність від 17.12.2009)

Коломійчук С.А. (довіреність від 11.05.2010)

Бочар О.П. (довіреність від 11.05.2010)

від відповідача Лисенко О.В. (довіреність № 29750/10-014 від 30.12.2009)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрсоюз” (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0001172305/0.

Ухвалою суду від 09.08.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6239/10/0870 та призначено до судового розгляду. Провадження у справі, за клопотанням сторін, зупинялось.

В засіданні 28.10.2010, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що ДПІ в акті перевірки підтверджено, що всі первинні документи податкового обліку по ПДВ - податкові накладні щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг та з підбору персоналу, мерчендайзингових послуг, суборенди транспортних засобів є в наявності; також, перевіряючі не заперечують, що всі податкові накладні, включені ТОВ «Укрсоюз» до складу податкового кредиту, заповнені належним чином, та відповідають вимогам п.п 7.2.1, п.7.2 , ст.7 Закону України «Про ПДВ»; розрахунки за отримані послуги підприємством проведені, що підтверджено розрахунковими документами, які були надані в ході перевірки.

Маючи всі первинні документи, що підтверджують факт отримання робіт (послуг), підприємство на підставі п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, ст.7 Закону про ПДВ всі податкові накладні правомірно включено до складу податкового кредиту відповідного періоду - по даті отримання.

Відповідно до п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону про ПДВ «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів(послуг)… у звязку з :

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;….

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі

товари(послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду , а також від того чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.»

Всі витрати, понесені підприємством, на придбання інформаційно-консультаційних послуг та з підбору персоналу, мерчендайзингових послуг, суборенди транспортних засобів безпосередньо повязані з веденням господарської діяльності, необхідність таких послуг є обґрунтованою та продиктована виробничою необхідністю.

Таким чином, підприємство на підставі п.7.2.1, п.п.7.4.1, 7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВРіз змінами та доповненнями мало всі законодавчо обґрунтовані підстави для віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 90464грн. по придбаних інформаційно-консультаційних послуг, послуг з підбору персоналу, мерчендайзингових послуг та послуг з суборенди транспортних засобів.

Щодо виявленого в ході перевірки порушення порядку заповнення та подання декларації, позивач зазначив, що він скористався правом подання уточнень, та надав до ДПІ у лютому 2010р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ до Декларації за грудень 2009р., в якому відображено у розділі 7 «Уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (з урахуванням виправлення помилки, за кодами рядків Декларації)» р.26 «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі 171968 грн.

Так як, ТОВ «Укрсоюз» було уточнено податковий період - грудень 2009р., то слідуючим податковим періодом є січень 2010р., а не березень 2010р. Підприємством уточнюючий розрахунок подано 04.02.2010р. до дати подання поточної Декларації за січень 2010р., тому підприємством р.26 уточнюючого розрахунку за грудень 2009р. у сумі 171968грн. перенесено до р.23.2 поточної декларації за січень 2010р. у відповідності з Порядком заповнення та подання Декларацій по ПДВ.

Згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме п.п 4.4. Конфлікт інтересів та податкові роз'яснення п.п.п.4.4.1. Конфлікт інтересів: «У разі коли норма закону чи іншого нормативно правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.»

Враховуючи вищезазначене, вважає, що підприємство правомірно відобразило ПДВ у сумі 171968грн. у складі Декларації за січень 2010р., а висновки ДПІ щодо донарахування ПДВ за січень 2010р. у сумі 95785грн. та штрафної санкції - 47893грн за рахунок невірного заповнення рядка 23.2 Декларації за січень 2009р. є необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, та надав письмові заперечення. Зокрема, зазначив, що перевірку проведено у відповідності до законодавства України на підставі наказу та направлень на її проведення. Виявлені в ході перевірки порушення, зафіксовано у Акті перевірки № 130/23-508/30546148 від 15.07.2010.

Так, зокрема, перевіркою встановлено, що маркетингові послуги жодним чином не пов'язані з підбором персоналу компанії; витрати, які здійснюються у зв'язку з стимулюванням продажу товарів іншими особами та спрямовані на підвищення попиту на товари, які не належать позивачу, не можна вважати здійсненими у межах господарської діяльності Позивача. Крім того, позивач і сам не пов'язує отримання транспортних послуг та послуг з оренди нерухомості з придбанням товару, з отриманням у зв'язку з придбанням цих послуг економічної вигоди та не включає вартість цих послуг до первісної вартості товару.

За результатами аналізу результатів фінансово-господарської діяльності Позивача, та документів, якими вони оформлені, відповідач дійшов висновку про невикористання вищенаведених послуг у власній господарській діяльності Позивача, а отже - не неправомірне включення вартості таких послуг до податкового кредиту.

Викладене свідчить, що висновки фахівців ДПІ ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрсоюз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2008р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008р. по 31.03.2010р.

Перевіркою правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість встановлено порушення Позивачем п.1.6, п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168).

Висновки перевірки базуються на наступному:

по-перше, ТОВ "Укрсоюз" віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за податкові періоди - вересень 2009р.-лютий 2010р. суму 25000,0 грн., нараховану (сплачену) ПП НВП «Дніпропетровський комп'ютерний центр» у зв'язку з придбанням інформаційних, консультаційних та маркетингових послуг, однак маркетингові послуги жодним чином не пов'язані з підбором персоналу компанії;

по-друге, за умовами договорів, укладених ТОВ "Укрсоюз" з ПП «Реарді», ТОВ ТК «Економ Плюс», підприємством зі 100 % інвестиціями «Білла-Україна», ТОВ «ТБ «Амстор», ДП «Регіон-Маркет», ТОВ «Ашан гіпермаркет Україна», Позивач постачає на адресу вказаних підприємств товари за переліками, узгодженими з Покупцями. Право власності на товари переходить до Покупців у момент передачі товару та підписання накладної. При цьому, протягом перевіряємого періоду ТОВ "Укрсоюз" придбавав у Покупців товарів маркетингові послуги (просування продукції торгових марок, стимулювання збуту, введення нової продукції в асортимент та каталоги та інші послуги, пов'язані з передпродажною підготовкою та продажем товару) та, в порушення вимог п.п.7.4.4., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" неправомірно відносив до податкового кредиту, суми пов'язані з придбанням послуг мерчандайзингу, внаслідок чого було завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період у розмірі 12 461,0 грн.

по-третє, за перевіряємий період підприємством ТОВ "Укрсоюз", в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями неправомірно завищено суму податкового кредиту у розмірі 53 003,0 грн., у звязку із використанням транспортних засобів за договорами суборенди укладених із ТОВ "Стандартпромсервіс" та ТОВ "Будтехносервіс".

по-четверте, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 128 062,0 грн., що виникло внаслідок порушення вимог Наказу ДПА України №166 від 30.05.97. зі змінами та доповненнями при заповненні уточнюючого розрахунку від 04.02.10№ 9000132981 до декларації з ПДВ за грудень 2009р., при заповненні декларації з ПДВ за січень 2010 №9000376472 від 19.02.2010р., при заповненні декларації з ПДВ за березень 2010 №90001270206 від 20.04.2010р.

Виявлені в ході перевірки зафіксовано у Акті № 130/23-508/30546148 від 15.07.2010.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомленням-рішенням №0001172305/0 від 28.07.2010, яким ТОВ "Укрсоюз" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 191 515,0 грн. (основний платіж у сумі 127 484,0 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 64 031,0 грн.).

Висновки, яких дійшли фахівці податкової в ході проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та, відповідно податкове повідомлення-рішення винесеним правомірно, з огляду на наступне:

Щодо послуг з підбору персоналу.

До перевірки надано Акти приймання-передачі послуг, відповідно до яких Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно договору: «Розрахунок вартості наданих інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг (за відповідний місяць) Нагорода за надання інформаційно-консультаційних послуг - 8333,33 грн, (без ПДВ) Нагорода за надання маркетингових послуг з пошуку та підбору персоналу у лютому 2010 року - 12500 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).

За таких обставин, виходячи зі змісту Закону № 996, первинні документи повинні надавати змогу дійти висновку щодо змісту господарської операції, що відбулася. Між тим, зі змісту вищенаведених актів приймання-передачі неможливо дійти висновку про те, які фактично послуги з якому обсязі були отримані Позивачем (враховуючи також і те, що щомісячна оплата вища за договірну більш ніж у 2 рази), таким чином, надані первинні документи не підтверджують використання придбаних послуг у господарській діяльності Позивача.

ТОВ «Укрсоюз» зазначає про те, що придбання таких послуг зумовлено постійною необхідністю підбору висококваліфікованих та досвідчених працівників.

Між тим, виходячи з розміру заробітної плати, що сплачувалась працівникам Позивача, така заробітна плата була нижча за мінімальну (у разі коли така оплата не здійснювалась пропорційно фактично відпрацьованому робочому часу). Відповідно до ст. 95 Кодексу Законів про працю, мінімальна" заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

За даними звітів за формою 1-ДФ, які подаються Позивачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, середня чисельність працівників на ТОВ «Укрсоюз» складає: у 4 кварталі 2009 році - 162 чоловік; на роботу прийнято 17 чоловік; середня заробітна плата - 435,95 грн.; у І кварталі 2010 р. - 165 чоловік; на роботу прийнято 30 чоловік, середня заробітна плата - 495,07 грн. (у т.ч. середня заробітна плата серед працівників, прийнятих на роботу протягом кварталу - 258,48 грн.); протягом 4 кварталу 2009 року позивачем була виплачена заробітна плата у загальному розмірі 211871,70 грн.; протягом І кварталу 2010 р. - 245059,65 грн. (у т.ч. прийнятим за результатами придбання інформаційно-консультаційних послуг - 7754,4); таким чином, розмір заробітної плати висококваліфікованих працівників, як зазначає позивач, становив набагато меншу суму, ніж розмір виплаченої за пошук працівників винагороди.

Крім того, маркетинг - комплексна система заходів по організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців. Залежно від ситуації на ринку застосовуються такі види маркетингу: конверсійний, стимулюючий, розвиваючий, ремаркетинг, синхромаркетинг, підтримуючий маркетинг, демаркетинг, протидіючий маркетинг, цільовий маркетинг. Конверсійний маркетинг - застосовується, якщо попит на товар відсутній, незалежно від якості товару. Маркетингова діяльність має бути спрямована на формування попиту. Стимулюючий маркетинг необхідний, коли попит на товари (наприклад на новий виріб, невідомий покупцям) слабкий або зовсім відсутній. Маркетингова діяльність спрямована на створення попиту або умов для його появи. Розвиваючий маркетинг застосовується, коли попит потенційний і необхідно зробити його реальним. Для цього слід спрямувати зусилля на підвищення якості товару.

Таким чином, маркетингові послуги жодним чином не пов'язані з підбором персоналу компанії, за таких обставин є незрозумілим зв'язок таких послуг з предметом укладеного договору.

Щодо маркетингових послуг.

Відповідно до умов договорів, укладених Позивачем з ПП «Реарді», ТОВ ТК «Економ Плюс», підприємством зі 100 % інвестиціями «Білла-Україна», ТОВ «ТБ «Амстор», ДП «Регіон-Маркет», ТОВ «Ашан гіпермаркет Україна», Позивач постачає на адресу вказаних підприємств товари за переліками, узгодженими з Покупцями. Право власності на товари переходить до Покупців у момент передачі товару та підписання накладної. При цьому, протягом перевіряємого періоду Позивач придбавав у Покупців товарів маркетингові послуги (просування продукції торгових марок, стимулювання збуту, введення нової продукції в асортимент та каталоги та інші послуги, пов'язані з передпродажною підготовкою та продажем товару).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для використання у господарській діяльності такого платника податку, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За приписами п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За таких обставин, витрати, які здійснюються у зв'язку Позивачем з стимулюванням продажу товарів іншими особами та спрямовані на підвищення попиту на товари, які не належать Позивачу, не можна вважати здійсненими у межах господарської діяльності Позивача.

Щодо послуг з оренди транспортних засобів.

Фінансово-господарська діяльність підприємства ТОВ "Укрсоюз" є збитковою, про що свідчить податкова звітність з податку на прибуток підприємств, надана до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Як встановлено в ході перевірки та підтверджено документальними доказами, причинами збиткової фінансово-господарської діяльності ТОВ "Укрсоюз" є відсутність досягнутого у попередніх періодах рівня попиту потенційних замовників. Крім того, підприємство має постійний перелік витрат, обумовлений на договірних засадах, які в свою чергу не приймають участі в розрахунку вартості реалізації товарів, тобто до складу торгової націнки (яка фактично формує базу оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість) зазначені послуги не включаються. Понесені витрати, обліковуються на рах.92 "Адміністративні витрати", який не приймає участі у розрахунку торгової націнки та не входить до складу вартості продукції, яку реалізує кінцевому споживачу ТОВ "Укрсоюз", зокрема послуги оренди нерухомості та оренди транспортних засобів.

Так, операції з придбання товару, транспортних послуг та послуг оренди нерухомості та продажу товару оформлюються наступними бухгалтерськими проводками: 1) оприбуткування товару Дт рах. 281 "Товари" Кт рах. 631 "Розрахунки з постачальниками", 2) відображено вартість транспортних послуг та послуг оренди нерухомості, 3) списано на фінансовий результат вартість транспортних послуг та послуг оренди нерухомості Дт рах. 792 "Фінансовий результат" Кт рах. 92 "Адміністративні витрати"

По здійсненню проводок: Дт рах. 92 Кт рах. 631 Дт 792 Кт рах. 92 - прослідковуються завідомо понесені підприємством збитки, так як Позивач не включив суму витрат, пов'язаних з придбанням послуг товарного кредиту, в ціну придбаного товару, а списав як адміністративні витрати.

Між тим згідно п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків.

Засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 20.10.1999 № 246.

Згідно п. 5 зазначеного Порядку запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому, економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: ...товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів, (пп. 8, 9 Порядку).

Як видно з вищенаведеного, сам позивач не пов'язує отримання транспортних послуг та послуг з оренди нерухомості з придбанням товару, з отриманням у зв'язку з придбанням цих послуг економічної вигоди та не включає вартість цих послуг до первісної вартості товару. У іншому разі витраті на придбання цих послуг були б віднесені на субрахунок 902 (собівартість реалізованих товарів).

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як було зазначено вище, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльністю та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За результатами аналізу результатів фінансово-господарської діяльності Позивача, та документів, якими вони оформлені, суд приходить до висновку про невикористання вищенаведених послуг у власній господарській діяльності Позивача, а отже - не неправомірне включення вартості таких послуг до податкового кредиту.

Висновки податкової щодо порушення позивачем вимог Наказу ДПА України №166 від 30.05.97. зі змінами та доповненнями, в частині заниження (завищення) сум ПДВ що підлягають сплаті до бюджету та завищення (заниження) показника рядка 26 декларацій з ПДВ при заповненні уточнюючого розрахунку від 04.02.10№ 9000132981 до декларації з ПДВ за грудень 2009р., при заповненні декларації з ПДВ за січень 2010 №9000376472 від 19.02.2010р., при заповненні декларації з ПДВ за березень 2010 №90001270206 від 20.04.2010р. суд вважає обґрунтованими, з огляду на таке:

Порядок заповнення та подання декларацій з ПДВ регламентується Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (з наступними змінами та доповненнями). Відповідно до якого передбачено:

5.9. Розділ III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" податкової декларації з податку на додану вартість Якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0, то платник повинен заповнити рядок 20 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

5.10. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

5.12.1.Не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи: особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

5.12.2.Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

5.12.3.Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

5.12.4. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного, податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Одночасно з цим положеннями Наказу ДПА України №166 від 30.05.1997р. (з наступними змінами та доповненнями) визначено наступне:

4.4. Якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.

Згідно форм декларації з Податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до неї, що затверджені Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (з наступними змінами та доповненнями), діючим законодавством, розрахунки у зв'язку з виправленням помилок відображаються в р. 8 уточнюючого розрахунку. Діючим законодавством, зокрема передбачені наступні рядки в податковій звітності з податку на додану вартість:

Уточнюючий розрахунок:

Р. 8.5 - збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до податкової декларації наступного звітного періоду) Р. 8.6 - зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до податкової декларації наступного звітного періоду) Декларація з ПДВ:

Р. 23.3 - значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду.

Таким чином, суд вважає, що під час перевірки правильності визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, фахівці ДПІ керувалися виключно вищезазначеними нормами діючого законодавства, а, відтак висновки перевірки зроблені у відповідності до норм Закону України "Про податок на додану вартість", а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище спірне податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0001172305/0 слід вважати обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а, відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судовій збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 94 КАС України, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсоюз” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0001172305/0 у сумі 191515,00 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 10.11.2010.

Суддя/підпис/ О.М. Нечипуренко