Постанова № 12427934, 10.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 р. справа № 2а-1473/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріСметані М.В.

представника позивача Таранова Є.Г.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2010р. Горлівська обєднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках №26006200501331 у Донецькій ОФ АКБ "УСБ" м. Донецьк, №26006301501355 у Микитівській філії АКБ "Нац.Кредит" м. Горлівка, №260070076811 у Горлівській філії АТ "Брокбізнесбанк" м. Горлівка, №2600905000130 у Горлівській філії АКБ "Правексбанк" м. Горлівка, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення є підставою для застосування арешту активів. А у відповідності з п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 цього Закону арешт коштів на рахунку платника здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітел", проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими та неправомірними.

Таким чином, відповідач вважає, що відсутня законна підстава для проведення документальної перевірки, що унеможливлює, зважаючи на п.п.9.3.8 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" зареєстровано у якості юридичної особи 14.08.1997р., знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 25101446, перебуває на податковому обліку у Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції.

На виконання плану-графіку проведення документальних перевірок на грудень 2009р. та керуючись п.1 ст.11, ч.1,2,4,9 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 08.12.2009р. Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією складено повідомлення №125/23-313 про проведення перевірки відповідача з 21.12.2009р. виїзної планової документальної перевірки за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

16.12.2009р. повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача з 21.12.2009р. вручено бухгалтеру підприємства ОСОБА_1.

21.11.2009р. з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, працівниками Горлівської ОДПІ здійснено вихід на перевірку господарської одиниці ТОВ "Вітел", яка знаходиться за адресою: м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд.4.

Довіреною особою відповідача податковому органу було відмовлено у реалізації її повноважень щодо проведення на підприємстві планової документальної перевірки, що зафіксовано актами від 21.12.2009р. за №373/23-3 та №373/23-3/26.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (надалі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181).

Статтею 9 Закону № 2181 врегульовані питання адміністративного арешту, відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 якої адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Підпункт 9.1.2 “г” пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Суд бере до уваги постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010р. по справі №1301/10/0570, в якій судом досліджені копії сторінок журналу перевірок відповідача, у якому за №76 знаходиться запис про допуск співробітників податкового органу до проведення планової документальної перевірки ТОВ "Вітел", що підтверджує факт існування триваючої перевірки товариства на час видання спірного повідомлення про призначення планової перевірки відповідача. Також, апеляційним судом досліджена постанова від 20.01.2009р. про відмову у порушенні кримінальної справи, з якої вбачається, що співробітники податкового органу щоденно перебували у приміщенні відповідача, отже здійснювали перевірку відповідача, до якої були допущенні керівництвом ТОВ "Вітел".

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону № 2181 визначено, що умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пункт 9.3 даної статті передбачає порядок застосування арешту активів, відповідно до якого за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається: б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Згідно з підпунктом 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону № 2181 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Отже, згідно наданих відповідачем документів планова перевірка відповідача на час прийняття спірного повідомлення про призначення планової перевірки ще тривала, отже у податкового органу відсутні підстави відповідно до яких законом надано можливість застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках.

П.6.2 ст.6 Порядку застосування адміністративного арешту, затвердженого Наказом ДПА України від 25.09.2001 року №386, зареєстрованого в Мінюсті України 05.10.2001 року №865/6056 передбачено, що застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків згідно з підпунктом 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону №2181 ІІІ здійснюється також за заявою податкового органу на підставі відповідного рішення суду.

Згідно п.9.4. Порядку підписана керівником податкового органу (його заступником) заява, до якої додається рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, того самого дня направляються до суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку прийнято 25.01.2010р., а з адміністративним позовом податковий орган в порушення п.9.4 Положення звернувся 27.01.2010р.

Діючим законодавством, а саме п.п.9.3.8 п.9.3 ст.9 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Таким чином, суд може винести рішення про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за наявності у сукупності трьох підстав: наявності податкового боргу, наявності законних підстав для проведення перевірки платника та наявності факту відмови платника податків від проведення документальної перевірки на законних підставах для її проведення.

Стосовно законності проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача, суд зазначає наступне: на виконання плану-графіку проведення документальних перевірок на грудень 2009р. та керуючись п.1 ст.11, ч.1,2,4,9 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 08.12.2009р. Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією складено повідомлення №125/23-313 про проведення перевірки відповідача з 21.12.2009р. виїзної планової документальної перевірки за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

16.12.2009р. повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача з 21.12.2009р. вручено бухгалтеру підприємства ОСОБА_1

Таким чином, податковим органом виконані всі передбачені законодавством умови для проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача на законних підставах.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що станом на 11.01.2010 року за відповідачем рахується недоїмка у сумі 143152,45 грн.

Але позивачем не надано суду доказів в підтвердження наявності у відповідача податкового боргу станом на 25.01.2010р.

Факт не допуску податкового органу до проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., який зафіксований актами відмови від допуску до перевірки від 21.12.2009р. за №373/23-3 та №373/23-3/26 позивачем не доведений та спростовується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010р. по справі №1301/10/0570.

Таким чином, оскільки факт не допуску податкового органу до проведення планової виїзної документальної перевірки відповідача судом спростований, з адміністративним позовом податковий орган звернувся в порушення п.9.4 Положення несвоєчасно, то підстави застосовувати до відповідача адміністративний арешт у вигляді зупинення операцій на рахунках у суду відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках - відмовити.

У судовому засіданні 10.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 15.11.2010 року

Суддя Мозговая Н. А.