Постанова № 124188538, 10.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36271/24

Провадження № 3/761/7992/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Голуб Оксана Анатоліївна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , голова правління АТ «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» (163926288), адреса установи: м. Київ, просп.. Берестейський, буд. 4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3913/Апр/26-15-07-01-03 від 03 вересня 2024 року, складеного головним державним інспектором відділу перевірок у сфері легкої промисловості управління податкових перевірок у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у м. Києві Замковою Тетяною Василівною, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що головою правління АТ «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» (163926288) ОСОБА_1 було допущено ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 138.1, п.п.138.3.3 п.138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на прибуток у сумі на загальну суму 2 323 587 грн., у тому числі за 2019 рік у сумі 2 044 331 грн, за 2023 рік у сумі 279 256 грн.;

Також було порушено п.13811,п.п.138.3.3. п.138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 6 336 378 грн., у тому числі за 1 квартал 024 року у сумі 6 336 378 грн.

Також було порушено пп.168.1.1, п.п.168.1.2 та п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п.168.4.4 п.168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету у сумі 25 944 700,62 грн. та щодо несвоєчасної сплати військового збору до бюджету у сумі 1 844 310,83 грн., що відображено в акті перевірки від 02.09.2024 № 100557/ж5/26-15-07-01-03-20/16392628, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Максимов М.В.в судовому засіданні щодо обставин справи заперечував, повідомив що податкове повідомлення оскаржується.

Суд, дослідивши протокол № 3913/Апр/26-15-07-01-03 від 03 вересня 2024року; акт № 100557/ж5/26-15-07-01-03-20/16392628 від 02.09.2024, дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення, з огляду на таке.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст. 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, зокрема адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, за змістом ч.1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті № 100557/ж5/26-15-07-01-03-20/16392628 від 02.09.2024.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.

А до протоколу про адміністративне правопорушення не було надано доказів узгодженого податкового повідомлення-рішення, що є єдиною підставою для складання такого протоколу.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 163-1, 245, 247, 251, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя О.А. Голуб