Ухвала суду № 12408933, 23.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року справа №2а-22140/08/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 05 листопада 2008 року

по адміністративній справі № 2а-22140/08/1270

за позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську

до приватного підприємства «Індустрійпром - Луганськ»

про визнання запису про державну реєстрацію недійсним та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства «Індустрійпром - Луганськ» про визнання запису про державну реєстрацію недійсним та припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року у справі № 2а-22140/08/1270 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій податковий орган просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, встановила наступне.

Приватне підприємство «Індустрійпром-Луганськ», ідентифікаційний код 35306792, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.08.2007 р., про що зроблено запис № 13821020000013682, та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Артемівському районі у м. Луганську за № 5375 від 07.08.07 р.

Згідно з реєстраційними документами підприємства його місцезнаходженням є м. Луганськ, вул. Руднєва, 60, засновником зареєстровано ОСОБА_2.

Довідкою від 03.08.08 р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, складеною працівниками ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську встановлено, що підприємство «Індустрійпром-Луганськ» за юридичною адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, керуючі органи за вказаною адресою відсутні.

Згідно з поясненнями засновника ОСОБА_2, за проханням чоловіка на ім'я ОСОБА_3 за матеріальну нагороду він на свої паспортні данні зареєстрував підприємство «Індустрійпром-Луганськ», але керівником даного підприємства не призначався та обов'язків керівника не виконував, документи фінансової звітності ніколи не підписував. Де знаходяться печатка та штампи підприємства «Індустрійпром-Луганськ» йому не відомо.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " (далі Закон № 755-1У), та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону №755-ІУ, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; - невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, остання звітність (податкові декларації, розрахунки) до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська надавались 20.08.2008 року, а з позовом до суду позивач звернувся 30.09.2008 року, тобто через два місяці після надання звітності. Крім того, скаржником не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови про визнання недійсним запису № 1 382 102 0000 013682 від 06.08.2007 року про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Індустрійпром-Луганськ» з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Частиною 1 статті 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації, згідно ч. 1 ст. 247 ГК України.

Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, відповідно органами законодавчої, виконавчої, судової влади, а також Президентом. У цьому контексті від органів державної влади слід відрізняти органи державного управління, що створюються для забезпечення виконань їх завдань. Основним призначенням системи органів державної влади є організація реалізації повноважень держави (відповідно повноважень територіальних громад - щодо органів місцевого самоврядування).

А згідно статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Отже, позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду із зазначеним позовом, а також позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 238 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно - господарських санкцій.

Крім того, позивачем невірно визначений відповідач, оскільки дії по вчиненню запису про недійсність запису про державну реєстрацію здійснює державний реєстратор, а не підприємство - відповідач запис про реєстрацію якого позивач просить визнати недійсним та припинити юридичну особу. У будь-якому випадку вирішення спору без залучення у якості відповідача державного реєстратора неможливо.

Інших підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача позивачем не зазначено, як не зазначено й порушень, допущених з боку державного реєстратора.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено ані наявності підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, ані підстав для припинення юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису № 1 382 102 0000 013682 від 06.08.2007 року про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Індустрійпром-Луганськ» та припинення юридичної особи задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року у справі № 2а-22140/08/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року у справі № 2а-22140/08/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов