Ухвала суду № 12408860, 19.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

15 листопада 2007 року Справа № 20-4/259

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

представник позивача - Білоногов Андрій Сергійович (повноваження перевірені) - голова правління кредитної спілки "Прометей";

представник відповідача - Марлишева Марина Анатоліївна, довіреність № 4602/9/10-036 від 05.09.07 - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя;

представник відповідача - Форостяна Ірина Вікторівна, довіреність № 2592/10-0 від 14.05.07 - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 26 вересня 2007 року у справі №20-4/259

за позовом кредитної спілки "Прометей" (вул. Брестська, 21, місто Севастополь, 99000)

до          Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, місто Севастополь, 99000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка "Прометей" звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001191710/0 від 31.07.2007.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказане повідомлення-рішення суперечить нормам діючого податкового законодавства України, тому є недійсним.

Крім того позивачем подана заява в порядку статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення адміністративного позову шляхом припинення дії податкового повідомлення-рішення №0001191710/0 від 31.07.2007 до набрання рішення господарського суду міста Севастополя по даній справі законної сили, а також заборони відповідачеві та Державній податковій інспекції в місті Севастополі здійснювати будь-які дії, які спрямовані на стягнення платежів з позивача, на виконання спірних рішень, утому числі накладення арешту на грошові кошти та майно позивача.

          Постановою господарського суду міста Севастополя від 26 вересня 2007 року № 20-4/259 (суддя Остапова К.А.) позов задоволено.

          Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001191710/0 від 31 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визначення кредитній спілці "Прометей" суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 122609,09 грн. (у тому числі основний платіж - 40867,13 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81734,26 грн., пеня - 7,70 грн.).

                    Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

                    Заявник апеляційної скарги вважає, що постанову господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального права.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

З 02.07.2007 по 13.07.2007 Державною податковою інспекцією в Нахімовському районі міста Севастополя проведено виїзну планову перевірку позивача з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки №1155/10/22-009/26544619 від 20.02.2007.

На підставі зазначеного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001191710/0 від 31.07.2007, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 122609,09грн. (у тому числі основний платіж - 40867,13грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81734,26грн., пеня - 7,70 грн.).

В порядку апеляційного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

Як зазначено в Акті перевірки, в ході перевірки у позивача виявлені порушення підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9, підпунктів 8.1.4, 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Заниження податку з доходів фізичних осіб склало 40843,78грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про кредитні спілки" (далі - Закон №2908) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 23 Закону №2908 внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі засоби і пайові внески платня (відсотки), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Абзацом 1 частини другої статті 21 Закону №2908 передбачено право кредитної спілки самостійно встановлювати розмір платні (відсотків), який розподіляється на пайові членські внески і нараховується на внески (вклади), які знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спилки.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України №2908, нерозподілений дохід, який залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитного союзу, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.

Таким чином, Закон №2908 визначає поняття відсотків як платню, яка нарахована позивачем на пайові внески.

Пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки".

Пункт 1.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" також визначає поняття "відсотки" як дохід, виплачуваний (що нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді платні за використовування залучених на певний термін засобів або майна.

В податковому повідомленні-рішенні, що винесене відповідачем на підставі акту перевірки, контролюючий орган прямо вказує на порушення позивачем підпункту 9.2.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889).

Підпункт 9.2.3 пункту 9.2 "оподаткування відсотків" Закону №889 свідчить, що оподаткування відсотків (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) по інших підставах, ніж вказані в підпункті 9.2.1 цього пункту здійснюється в загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, які остаточно оподатковуються при їх виплаті, по ставці, визначеній в пункті 7.1 (15%) статті 7 Закону №889.

Нормою підпункту 9.2.1 Закону №889 передбачено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (оплаті) в його користь доходів, визначених в пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (оплату).

Ставка податку, згідно з пунктом 7.2 Закону №889, складає 5% від об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як відсоток на внесок в кредитну спілку, створену відповідно до Закону (абзац 3 пункту 7.2 Закону).

Отже, правильність нарахування прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для такого виду податкового агента як кредитна спілка регламентується нормою пункту 9.2.1 Закону №889, а не положеннями підпункту 9.2.3, яким керується відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Заключних і перехідних положень Закону №889, підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону в редакції Закону №1958-IV від 01.07.2004 із змінами, внесеними відповідно до Закону №2273-IV, від 21.12.2004 в частині включення в загальний місячний дохід, що підлягає оподаткуванню - доходів у вигляді відсотків на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок ( у тому числі картковий рахунок) внесок до небанківських фінансових установ згідно Закону, або відсотків (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат і пп.9.2.1 і 9.2.2 п.9.2 ст. 9 даного Закону в частині оподаткування відсотків набирають чинності з 01.01.2010.

На підставі висловленого, з норм зазначеної статті випливає, що відсотки на внесок до небанківських фінансових установ (кредитні спілки) підлягають оподаткуванню з 01.01.2010.

До моменту набрання чинності пунктом 4.3.5 Закону №889, а саме до 01.01.2005 - виплата відсотків на пайові внески членам кредитних спілок не підлягала оподаткуванню, як це і випливало з попереднього формулювання Закону. З 01.01.2005 оподаткування виплат відсотків на пайові внески, а також на внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, регулюються пунктом 7.2. вищезгаданого Закону. Проте, враховуючи висловлену норму Закону від 23.12.2004 №2285-IV, виплата відсотків на внески членам кредитних спілок, включаючи відсотки на пайові внески і на внески (вклади) на депозитні рахунки підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7.2 Закону №889 з 01.01.2010.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим застосування до спірних правовідносин підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону №2908 та неправомірним визначення суми податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 122609,09грн. (у тому числі основний платіж - 40867,13грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81734,26грн., пеня - 7,70грн.) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001191710/0 від 31.07.2007.

На підставі вищезазначеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

При таких обставинах, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    Постанову господарського суду міста Севастополя від 26 вересня 2007 року у справі №20-4/259 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді