Постанова № 12408857, 16.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 листопада 2007 року Справа № 2-9/8340-2007                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Міркіна Антона Леонідовича, довіреність №22 від 06.08.2007, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя";

відповідача: не з'явився, житлово-будівельного кооперативу №91;

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 19.09.2007 року у справі №2-9/8340-2007,

за позовом           Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95053)

до           житлово-будівельного кооперативу №91 (вул. Балаклавська, 109-56,Сімферополь,95048)

про стягнення 10998,37 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2007 року у справі №2-9/8340-2007 (суддя Пєтухова Н.С.) відмовлено у задоволенні позову Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" до житлово-будівельного кооперативу №91 про стягнення 10998,37грн.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, позов задовольнити.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, який не надав суду доказів поважних підстав своєї відсутності та який не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.

Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до житлово-будівельного кооперативу №91 про стягнення з відповідача 10998,37грн. заборгованості за порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, що виразилося в самовільному відновленні подачі води. (а. с. 3-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.04.2007 було складено акт №919 про самовільне та без облікове водокористування. Згідно даного акту відповідачу було виписано рахунок №916 від 23.04.2007 на суму 10998,37грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів про те, що відповідач був сповіщений належним чином про проведення перевірки та приймав участь при її проведенні.

Таким чином, акт №919 від 23.04.2007 не був складений та підписаний уповноваженими представниками підприємства - абонента, як того вимагають Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, а тому не може бути прийнятий судом у якості доказу порушень відповідачем Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2006 між сторонами було укладено договір №919 на постачання води з комунального водопроводу і прийом стоків в комунальну каналізацію. (а. с. 7-8).

Представниками позивача 18.04.2007, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 6930,29грн. була опломбована засувка холодної води на введенні в житловий будинок №109 по вул. Балаклавській, у місті Сімферополі, який стоїть на балансі відповідача.

За даним фактом було складено акт №919 від 18.04.2007. (а. с. 9). Представник відповідача приймати участь при складені акта відмовився, як відмовився і від підписання даного акту, про що в самому акті було здійснено запис за підпису представників позивача та робітника сусіднього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Номарх" Грекова.

Також, 23.04.2007 представниками позивача було проведено перевірку водопровідного вузла по врізанню в житловий будинок №109 по вул. Балаклавській, у місті Сімферополі, в міську мережу.

Даною перевіркою було встановлено самовільне відновлення подачі води шляхом зриву пломби. За даним фактом, відповідно до пунктів 9.6, 12.15, 13.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених Наказом Держжилкомунхозу України №65 від 01.07.1994 представниками позивача було складений акт №919 від 23.04.2007 про самовільне та без облікове водокористування. (а. с. 10).

Представник відповідача від підписання даного акту відмовився, про що в самому акті було здійснено запис.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги акт №919 від 23.04.2007 у якості доказу порушення відповідачем Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених Наказом Держжилкомунхозу України №65 від 01.07.1994, у зв'язку з тим, що даний акт не було підписано уповноваженим представником відповідача.

Судова колегія вважає, що даний висновок спростовується матеріалам справи.

Так, судом першої інстанції встановлено факт самовільного відновлення подачі води шляхом зриву пломб. Також господарський суд Автономної Республіки Крим встановив, що представниками позивача відповідно, зокрема, пункту 12.15 Правил складено акт від 23.04.2007 року від підписання якого відповідач відмовився.

Згідно з пунктом 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України акт оформлюється за підписом представника водоканалу і представника організації, яка обстежується. Якщо останній (представник абонента) відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання, а також підставою для розрахунків за водокористування за пунктом 9.6 цих Правил.

Отже, акт оформлюється за_підписами сторін, а у випадку відмови абонента підписати акт він підписується лише водоканалом і є обов'язковим для виконання на підставі пункту 12.15 Правил. Також у буквальному тлумаченні цього пункту відсутня вказівка щодо присутності абонента.

В акті № 919 від 23.04.2007 року після слів "встановили" зафіксовано у третьому реченні: "Представитель абонента для освидетельствования срыва пломбы представлен не был".

Отже, зазначений акт від 23.04.2007 року було складено у точній відповідності до пункту 12.15 Правил і є обов'язковим для виконання та зафіксував факт зриву пломб та самовільного відновлення подачі води та відмову абонента надати свого представника для оформлення та підписання акту.

Отже, зазначений акт складено відповідно до Правил та з належним доказом у цій справі, а висновок суду першої інстанції щодо того, що - цей акт "не може бути визнаний судом в якості доказу порушення Правил" є хибним та безпідставним.

Згідно з пунктом 12.15 Правил констатується право представника Водоканалу проводити обстеження водопровідних та каналізаційних мереж будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень без будь якого попередження абонента.

Таким чином, відповідно до пункту 12.15 Правил складено зазначений акт № 919 від 23.04.2007 року про зрив пломб та самовільне відновлення подачі води.

Пунктом 13.4 Правил закріплено, що у разі, коли водоканал відключив абонента від водопровідної мережі згідно з пунктом 13.3 цих Правил (наявність заборгованості невиконання договору), а абонент самовільно включив подачу води, водоканал розраховує витрати води абонента згідно з пунктом 9.6 цих Правил з дня відключення Водоканалом до дня припинення самовільного водокористування абонента.

Позивачем було виписано рахунок №9І9 від 23.04.2007, згідно якого, відповідач був зобов'язаний оплатить суму 10998,37грн. Підставою для виписки рахунку був вказаний, акт №919 від 23.04.2007.

Відповідно до підпункту "а" пункту1.1.5 Договору № 919 від 03.01.2006 року на водопостачання та водовідведення, що укладений між сторонами та пункту 12.9 Правил рахунки за воду оплачуються абонентом в триденний строк.

Проте, відповідач у порушення пунктів 9.6, 12.9, 12.15, 13.4 Правил та укладеного з ним Договору зазначений рахунок не оплатив.

За викладених обставин, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 3, пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2007 року у справі №2-9/8340-2007 скасувати.

3.Позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" до житлово-будівельного кооперативу №91 про стягнення 10998,37грн., задовольнити.

4.Стягнути з житлово-будівельного кооперативу №91 (вул. Балаклавська, 109-56,Сімферополь,95048, р/р 2600931621001 в КД "Укрсоцбанк" в місті Сімферополі, МФО 324010, код ЄДРПОУ 23896000) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95053, п/р 260018814 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) суму заборгованості за самовільне поновлення подачі води у розмірі 10998,37грн., державне мито у сумі 110,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видачу наказу.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                                    І.В. Черткова