Ухвала суду № 12408800, 28.08.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

КОПІЯ

31 серпня 2007 року Справа № 20-12/116

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Білоногов Андрій Сергійович, довіреність №01-11 від 19.03.07;

відповідача: Форостян Ірина Вікторовна, довіреність №10-004/261 від                                                             25.05.07;

                              Ткаченко Наталія Миколаївна, довіреність №250/10-004 від                                                   28.08.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя від 03 липня 2007 року (суддя І.А. Харченко) у справі 20-12/116

за позовом Кредитної спілки "Єднання та Злагода" (вул. Новоросійська, 11 кв. 3, Севастополь, 99011)

до          Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000126172/0 від 12.03.2007 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Кредитна спілка "Єднання та Злагода" звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №000126172/0 від 12.03.2007 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 86360,56 грн.

                    Постановою господарського суду міста Севастополя від 03 липня 2007 року (суддя І.А. Харченко) у справі 20-12/116 позов задоволено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсотки на внесок до небанківських установ, якою є позивач, підлягають оподаткуванню з 01.01.2010 року, оскільки оподаткуванню підлягає процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону відповідно до вимог пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку податкового органу, нарахування процентів на пайовий внесок до кредитної спілки не є процентами, оскільки зазначені нарахування здійснюються з інших підстав ніж на підставі цивільно-правових угод, оскільки термін проценти, визначений нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вказує на таку умову нарахування процентів як виключно на підставі цивільно-правових договорів. Тому зазначене нарахування підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних умовах.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 28.08.2007 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Щепанську О.А.

                    У судовому засіданні 28.08.2007 року представники податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    У судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.08.2007 року.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя у період з 08.02.2007 року до 23.02.2007 року було проведено виїзну планову перевірку кредитної спілки "Єднання та Злагода" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 року до 30.09.2006 року. По результатах перевірки був складений акт № 352/10/22-009/25875260 від 01.03.2007 року.

                    Перевіркою було встановлено порушення вимог підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в результаті чого позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 30313,76 грн.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №000126172/0 від 12.03.2007 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 30313,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 56046,80 грн., всього на суму 86360,56 грн.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    Як вбачається з акту перевірки, у періоді, що перевірявся, з каси кредитної спілки "Єднання та Злагода" здійснювались виплати фізичним особам –членам кредитної спілки відсотків на пайові внески.

                    Податковий орган дійшов висновку, що вказані вище відсотки оподатковуються в порядку, передбаченому підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до вимог якого оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону, тобто 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

                    Проте, судова колегія з висновками податкового органу погодитись не може, у зв’язку з наступним.

          Відповідно до вимог статті 1 Закону України „Про кредитні спілки”, який є спеціальним законом, який визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України „Про кредитні спилки” внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Абзацом 1 частини 2 статті 21 зазначеного Закону передбачено право кредитної спілки самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Згідно з частиною 3 статті 21 Закону нерозподілений дохід, який залишається у розпорядженні Кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загального збору, у тому числі між членами кредитного союзу, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.

                    З аналізу норм Закону України „Про кредитні спилки” випливає, що відсотки є платнею, яка нараховується кредитною спілкою на пайові внески фізичних осіб –членів кредитної спілки.

                    Абзацом 3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

                    Відповідно до вимог підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

                    Таким чином, особою відповідною за нарахування та сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб з процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки є саме позивач - кредитна спілка "Єднання та Злагода".

                    Згідно з підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Заключних та перехідних положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

                    Таким чином, судова колегія вважає помилковим застосування до спірних правовідносин вимоги підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та неправомірним визначення суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 30313,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 56046,80 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №000126172/0 від 12.03.2007 року.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 03 липня 2007 року у справі 20-12/116 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            

Судді