Ухвала суду № 12408734, 19.07.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

19 липня 2007 року м. Севастополь Справа № 2-24/18453-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Матяш Сергій Федорович, довіреність № 06-03-15/11956 від 20.12.05,

Пономаренко Олена Петрівна, довіреність № 06-03-20/14333 від 15.12.06;

відповідача: Пермінова Наталя Олегівна, довіреність № 23-11.0/02-862 від 07.02.07,

Джемілєва Ельвіра Юнусівна, довіреність № 2125/10/00-0 від 16.05.07,

Туляков Ігор Олександрович, довіреність № 202/10/10-0 від 07.02.07,

Куліков Дмитро Юрійович, довіреність № 2739/10/10-0 від 18.07.07,

Москвітіна Крістіна Вікторівна, довіреність № 2740/10/10-0 від 18.07.07;

прокурор: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 23.05.2007 у справі №2-24/18453-2006А

за позовом закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим (вул. Гайдара, 6, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95000)

за участю: прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)

про відшкодування з державного бюджету України суми 19309192 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2007 у справі № 2-24/18453-2006А позов закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" задоволено.

Постанова мотивована тим, що Державною податковою інспекцією в місті Армянську Автономної Республіки Крим не надано суду доказів порушення позивачем Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому підстав для залишення позовних вимог без задоволення немає.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Армянську Автономної Республіки Крим та Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену постанову скасувати.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим мотивована тим, що факт сплати податку без підтвердження його надходження до бюджету не дає права на отримання бюджетного відшкодування.

Апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим мотивована тим, що судом першої інстанції держмито повинно бути стягнуто з Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим, а витрати на проведення експертизи - з Державної судової адміністрації, так як ці витрати компенсуються за рахунок витрат, передбачених на утримання цих органів.

У судовому засіданні відповідачі підтримали свої вимоги.

Позивач надав суду заперечення на апеляційні скарги, які мотивовани тим, що судове рішення суду першої інстанції законно та обґрунтоване, прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального закону.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Прокурор у судове засідання не з'явився. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність прокурора.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

За результатами господарської діяльності позивача за період з червня 2006 року по жовтень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення і складала відповідно до декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року 10061504 грн, за липень 2006 року 8 290 061 грн, за серпень 2006 року 9932042 грн, за вересень 2006 року 13 520 585 грн, за жовтень 2006 року 11138975 грн (т. 1, а. с. 16-23, 55-58, 62-64, 90-95).

У зв’язку з частковим проведенням бюджетного відшкодування за серпень –жовтень 2006 року у сумі 19588507 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4, а. с. 15-18), позивач просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 26268898 грн.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією в місті Армянську Автономної Республіки Крим на підставі пункту 1 статті 11, підпункту 9 частини 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” було проведено позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за зазначені періоди, за результатами яких складено довідки № 65/23-0/32785994 від 12.09.2006, № 110/23-0/32785994 від 23.10.2006, № 135/23-04/32785994 від 20.11.2006, № 176/23-04/32785994 від 27.12.2006, № 19/23-04/32785994 від 29.01.207 (т. 1, а. с. 26-29, 59-61, 65-67, 96-97). Зазначеними перевірками не встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли би бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування. Але проти позовних вимог Державна податкова інспекція в місті Армянську Автономної Республіки Крим заперечує на підставі того, що достовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за зазначені періоди підлягає додатковій перевірці.

Судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 того ж Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Позивачем виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки.

Відповідно до висновку № 7 судово-бухгалтерської експертизи обсяг податку на додану вартість, що включений до складу податкового кредиту, а також підтверджений податковими накладними та фактично сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг) за червень 2006 року складає 10061504 грн, за липень 2006 року - 8290 061 грн, за серпень 2006 року - 9932042 грн, за вересень 2006 року - 13 520 585 грн, за жовтень 2006 року - 11138975 грн (т. 2, а. с. 81- 95). Ці дані відповідають наданим позивачем до Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим деклараціям з податку на додану вартість та розрахункам суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування документально обґрунтовані та підтверджуються висновком експертизи.

Отже, позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з урахуванням часткового бюджетного відшкодування за серпень –жовтень 2006 року у сумі 19588507 грн підлягають задоволенню у сумі 26268898 грн.

Доводи Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про те, що судом першої інстанції держмито належало стягнути з Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим, а витрати на проведення експертизи - з Державної судової адміністрації, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на законі.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, й витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз. Частиною 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи. Як вбачається із матеріалів справи, судово-бухгалтерська експертиза була призначена судом за клопотанням позивача (т. 2, а. с. 76), а платіжним дорученням № 2163 від 02.03.2007 позивачем сплачені витрати, пов'язані із проведенням цієї експертизи (т. 4, а. с. 19). Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2007 у даній справі позов закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" задоволено. Позивач не є суб'єктом владних повноважень. На підставі зазначеного відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції судовий збір та витрати, пов'язані із проведенням експертизи, правомірно стягнув на користь позивача з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2007 у справі № 2-24/18453-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення          і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді