Постанова № 12408720, 06.07.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 липня 2007 року г. Севастополь Справа № 2-23/460-2007А                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 22.05.2007 у справі №2-23/460-2007А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" (вул. Дибенка, 7-9, місто Сімферополь, 95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій                                                  

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007 у справі № 2-23/460-2007А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 31.10.2006 № 0014932301/0. Зобов’язано відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства в Автономній Республіці Крим висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за деклараціями за січень 2006 року у сумі 1218,11 грн, червень 2006 року у сумі 6673,80 грн, липень 2006 року у сумі 35 964 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн державного мита.

Постанова суду мотивована тим, що Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим не прийнято до уваги, що сума 26148 грн згідно платіжному дорученню № 128 від 26.05.2006 сплачена позивачем при оформленні вантажної митної декларації.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає така частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам товарів, робіт, послуг, а не митному органу.

У судовому засіданні 23.07.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що сплата податку у сумі 26148 грн підтверджується платіжним дорученням № 128 від 26.05.2006.

Представник позивача у судовому засіданні 23.07.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 суддів Фенько Т.П., Волкова К.В. замінено на суддів Голика В.С., Градову О.Г.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 11.07.2007 до 12.07.2007, з 23.07.2007 до 25.07.2007.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим провела виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності відображення в декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року суми бюджетного відшкодування, яка заявлена позивачем як така, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок, про що 19.10.2006 складено акт № 5668/23-4/30271294 (т.1, а. с. 6-21).

На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим 31.10.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0014932301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26148,00 грн (т.1, а. с. 5).

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Відповідно до наданої товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року (т.1, а. с.44) податкові зобов’язання позивача у звітному періоді визначені у сумі 00,00 грн (рядок 9). В акті перевірки зазначено, що згідно наданих позивачем до перевірки документам, здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" у липні 2006 року оподатковуваних податком на додану вартість операцій не встановлено, що відповідає декларації.

У розділі 2 „Податковий кредит” податкової декларації за липень 2006 року позивачем відображено здійснення операцій з придбання будівельних матеріалів, послуг по їх транспортуванню, придбання основних засобів (автомобільний причеп), ПММ, канцтоварів на суму 149208 грн. У зв’язку з цим сума податкового кредиту за липень 2006 року визначена у розмірі 29842 грн, що, як зазначено перевіркою, відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даними декларації різниця між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість має від’ємне значення і складає 29842 грн, яка визначена позивачем як сума, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. До бюджетного відшкодування у липні 2006 року позивачем заявлена сума 35964 грн як залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду (червень 2006 року). Відповідно до додатка 3 до декларації товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена ним у червні 2006 року постачальникам товарів (послуг), визначена у розмірі 35964 грн. Але, як зазначено в акті перевірки, лише сума податку на додану вартість 9816 грн (із визначеної позивачем суми фактично ним сплаченої у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)) підтверджена платіжними дорученнями та банківськими виписками, чеками, квитанціями. Сума податкового кредиту у червні 2006 року у розмірі 26148, 40 грн не підтверджена наданими до перевірки документами як така, що сплачена постачальникам товарів, робіт, послуг. Сума податку на додану вартість 26148 грн, яку визнає позивач у позовній заяві і яка підтверджується матеріалами справи, сплачена на рахунок митного органу, а не постачальникам товарів. Відповідно до абзацу „а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, при визначенні граничної величини бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню із бюджету на банківський рахунок позивача, не може враховуватись податок на додану вартість, сплачений на рахунок митного органу у зв’язку з імпортом товарів. Але податок на додану вартість, сплачений позивачем на рахунок митного органу у зв’язку з імпортом товарів, підлягає включенню до податкового кредиту позивача, а також перенесенню до податкового кредиту наступних періодів. З урахуванням цього підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 148,00 грн немає.

Окремо має бути вирішено питання про право позивача на податковий кредит у зв'язку із сплатою податку на додану вартість на рахунок митного органу та про його право включити цей податок на додану вартість до наступного податкового кредиту. Реалізації цього права, передбаченого абзацом 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, позивачу перешкоджає оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів. Відповідач мав право відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшити суму бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню із Державного бюджету України на рахунок позивача, але не мав права зменшити суму бюджетного відшкодування (суму від'ємного значення податку на додану вартість), що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому немає значення та обставина, що позивач фактично сплатив суму податку на додану вартість у зв'язку з імпортом товарів не у попередньому періоді (червні), а в місяці, що передував червню (у травні), оскільки законодавство регламентує тільки найбільш ранній період, в який можливе віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Закон не забороняє суми податку на додану вартість, не віднесені до податкового кредиту за першою подією, відносити до податкового кредиту наступних податкових періодів.

Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині позбавлення позивача права на заявлення в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів суми бюджетного відшкодування 26 148 грн підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги про покладення на відповідача зобов’язання прийняти заходи і дії, у тому числі надати Головному управлінню Державного казначейства в Автономній Республіці Крим висновок про відшкодування (повернення грошових коштів на рахунок підприємства) сум податку на додану вартість задоволенню не підлягають. Ці вимоги позивача суперечать абзацу „а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, на що вище зазначалось. Крім того, способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є стягнення бюджетної заборгованості судом за позовом такого платника в будь-який момент після несвоєчасного відшкодування зайво сплачених податків.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

          Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007 у справі № 2-23/460-2007А скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-2005" задовольнити частково.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 31.10.2006 № 0014932301/0 в частині позбавлення позивача права на заявлення в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів суми бюджетного відшкодування 26 148 грн.

6.У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 31.10.2006 № 0014932301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26 148,00 грн відмовити.

7.У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим надати Головному управлінню Державного казначейства в Автономній Республіці Крим висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                  

Судді