Ухвала суду № 12408716, 26.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

02 липня 2007 року м. Севастополь Справа № 2-16/17458-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

секретар судового засідання                                        Василевська С.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 19.03.2007 у справі №2-16/17458-2006А

за позовом товариства з обмеженою відповідальностю "Нефтяник" (вул. Горького, 32, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.03.2007 у справі № 2-16/17458-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтяник" задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим від 06.09.2006 № 000134/1350/15-2/1/3.

Постанова мотивована тим, що встановлена перевіркою помилка у показниках раніше поданої податкової декларації позивача, самостійно виявлена ним та уточнена у складі податкової декларації наступного податкового періоду, що виключає відповідальність позивача.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що книга обліку продаж позивача не може бути належним доказом обгрунтованності позовних вимог, оскільки на сторінці спірного періоду містяться сліди підчисток.

У судовому засіданні 27.06.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 27.06.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Голіка В.С.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.06.2007 до 02.07.2007.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим (правонаступник Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим) провела документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість, про що 15.02.2006 складено акт № 509/15-2 (т.1, а. с. 16-19).

На підставі зазначеного акту Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим 28.02.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000557/1350/15-2/1/0, яким визначено розмір податкового зобов’язання з урахуванням фінансових санкцій у сумі 18 652, 00 грн (т.1, а. с.20).

Рішенням Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 18.04.2006 № 2391/10/25-0 за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 № 000557/1350/15-2/1/0 залишено без змін (т.1, а. с. 26-28).

За результатом адміністративного оскарження Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим 19.04.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000805/1350/15-2/1/1 (т.1, а. с. 21).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 22.06.2006 № 1410/10/25-007 за результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 № 000557/1350/15-2/1/0, від 19.04.2006 № 000805/1350/15-2/1/1, рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 18.04.2006 № 2391/10/25-0 залишені без змін (т.1, а. с. 31-34).

Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим 29.06.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000116/1350/15-2/1/2 (т.1, а. с. 22).

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 01.09.2006 № 9731/6/25-0115 за результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 № 000557/1350/15-2/1/0, від 19.04.2006 № 000805/1350/15-2/1/1 залишені без змін (т.1, а. с. 38-40).

За результатом адміністративного оскарження Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим 06.09.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000134/1350/15-2/1/3 (т.1, а. с. 23).

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим від 06.09.2006 № 000134/1350/15-2/1/3, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 17752, 00 грн та застосовані фінансові санкції у сумі 900,00 грн.

Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах стали наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтяник" у рядку 8.1 "самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації" податкової декларації за липень 2005 року зменшило на 18 000,00 грн податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які були відображені у податковій декларації за серпень 2004 року (т.1, а. с. 115-117). Усього податкових зобов'язань позивач відобразив 226 000,00 грн (рядок 9), податковий кредит у сумі –100 000,00 грн (рядок 17). Розрахунки з бюджетом за звітний період відповідно склали 126000,00 грн (рядки 18.2, 27).

В акті перевірки № 509/15-2 від 15.02.2006 зазначено, що за наслідками перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 01.07.2005, про що 03.10.2005 складено акт № 3027/23-1/22284794 (т.1, а. с. 70-82), за серпень 2004 року позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 106,00 грн за включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, оформлених з порушенням встановленого порядку. У той же час зазначеною перевіркою було підтверджено, що податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за серпень 2004 року складали 31 686,00 грн (обсяг продажу –158 428,00 грн). Вказані дані були також відображені у податковій декларації позивача за серпень 2004 року (т.1, а. с. 85-86).

За таких обставин відповідач вважає, що у рядку 8.1 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року позивач необґрунтовано відобразив зменшення податкових зобов'язань за серпень 2004 року на суму 18 000,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на цю суму. Але відповідач не надав достатніх доказів, які б підтверджували таку обставину.

Особливістю доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є те, що на останнього покладається обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, якщо суб’єкт владних повноважень заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач на підтвердження порушення, якого, на його думку, припустився позивач, надав лише підсумовані дані про оподатковані обороти позивача за серпень 2004 року. Ці дані відображені в акті перевірки № 3027/23-1/22284794 від 03.10.2005 (т.1, а. с. 77). Цих підсумованих даних недостатньо для висновку про неправомірність коригування позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість за серпень 2004 року у податковій декларації, поданою позивачем за липень 2005 року.

Із свого боку, позивач надав книгу обліку продажу товарів, зареєстровану 20.10.1997 за № 471 (т.1, а. с. 41-43; т. 2, а. с. 34-36), якою підтверджує, що у нього були підстави для коригування податкового зобов’язання з податку на додану вартість за серпень 2004 року. Посилання відповідача на підчистки, зроблені позивачем у книзі обліку продажу товарів не є достатніми для висновку про те, що у цю книгу внесені неправдиві відомості. У судовому засіданні досліджувався оригінал названої книги. Встановлено, що підчистки допущені в колонках 6 і 16, які містять сумарні дані з інших колонок, в яких підчисток немає.

Слід враховувати також наступне. Виявивши невідповідність даних, внесених позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року в частині коригування податкових зобов’язань за серпень 2004 року, відповідач склав акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 15.02.2006 № 509/15-2. У цьому акті міститься лише посилання на обсяг продажу позивача у серпні 2004 року і на суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість за цей період. Але відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов’язаний був виявити, яких же конкретних порушень припустився позивач та якими доказами це підтверджується. Це можна було встановити тільки шляхом проведення позапланової виїзної перевірки. Право на проведення такої перевірки у відповідача було, оскільки пунктом 3 частини статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право проводити такі перевірки, якщо виявлена недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, і платник податків не надасть необхідних пояснень та підтверджень у встановлений строк.

У даному випадку відповідач виявив недостовірність даних, але для їх підтвердження склав акт невиїзної камеральної перевірки. Під час такої перевірки неможливо було встановити порушення, яких припустився позивач. А посилання на підсумовані дані, які містяться у названому акті, є недостатніми для висновку про те, що позивач припустився порушення та про характер цього порушення.

Отже, відповідач не надав достатніх доказів порушення, якого припустився позивач, тому підстав для донарахування податку на додану вартість у сумі 17752, 00 грн та застосування фінансових санкцій у сумі 900,00 грн немає.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим від 06.09.2006 № 000134/1350/15-2/1/3 підлягає визнанню нечинним.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

          Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.03.2007 у справі № 2-16/17458-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення          і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      Т.П. Фенько