Ухвала суду № 12408710, 05.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

04 червня 2007 року Справа № 20-4/429

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Дугаренко О.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Василевська С.В.

за участю представників сторін:

позивача:Семенова С.М., дов.б/н від 03.05.07,

відповідача: Турчин Д.С., дов.№ 10-004/222 від 03.08.06,

Хомич О.А., дов. № 10-004/258 від 04.05.07,

розглянувши апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 23 лютого 2007 року по справі №20-4/429

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрант" (вул. Пожарова, 28-а,Севастополь,99008)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 23 лютого 2007 у справі № 20-4/429 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Квадрант” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя № 0001091520/0 від 13 квітня 2006 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач 15 березня 2007 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідач подав 04.04.2007 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007 року поновлений строк подання апеляційної скарги Державній податкові інспекції у Ленінському районі міста Севастополя. Провадження у справі відкрито 08 травня 2007 року. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року розгляд справи призначено на 04 червня 2007 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, представники відповідача заперечували проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 19 по 21 квітня 2005 року відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, що належать сплаті до бюджету за III квартал 2001 року, I-II 2002 року, I квартал 2003 року, II квартал 2004 року.

В результаті перевірки був складений акт від 21 квітня 2005 року № 57/23-1/25149128. На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001332310/0 від 25 квітня 2005 року, в якому відповідач визначив позивачу суму платежу 95806,50 грн., в тому числі основний платіж 63871,0 грн., штраф 31935,50 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував у судовому порядку. Позивач подавав позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Рішенням господарського суду міста Севастополя в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача залишена без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2006 року рішення господарського суду міста Севастополя та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду залишені без змін.

Враховуючи наявність ухвали Вищого адміністративного суду, відповідач 13 квітня 2006 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001091520/0, в якому донарахував позивачу штраф за порушення строку погашення податкового зобов’язання. Відповідно до останнього податкового повідомлення-рішення, сума штрафу склала 12774,19 грн.

Вищевказаний штраф був донарахований за порушення строку сплати податкового зобов’язання, що підтверджується актом перевірки своєчасності суми узгодженого податкового зобов’язання, зареєстрованого відповідачем 10 квітня 2006 року.

Позивач сплатив штраф. Однак, Постановою Верховного Суду України від 26 вересня 2006 року податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2005 року визнано недійсним. У вказаній постанові, зроблений висновок про те, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. Таким чином, нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання є незаконним з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, що передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Посилання на порушення вищевказаних положень Закону міститься в акті перевірки № 8342/10/154.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строк, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах „а” –„в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону, встановлений десятиденний строк, протягом якого платник податків зобов’язаний самостійно погасити податкове зобов’язання у випадку його апеляційного узгодження. В цьому ж Законі визначено, що апеляційне узгодження –це узгодження податкового зобов’язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Згідно з підпунктом „в” пункту 2.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, податкове зобов’язання платника податків, нараховане органом, вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) –у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Штраф позивачеві був нарахований на підставі акту перевірки № 8342/10/154 від 10.04.2006. На підставі акту було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким позивача зобов’язано сплатити штраф за затримку на 58, 58 та 65 календарних днів граничного строку сплати узгодженої сплати суми податкового зобов’язання в розмірі 20 % в сумі 12774,19 грн.

Оскільки постановою Верховного суду України визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0001332310/0 від 25 квітня 2005 року, то у позивача було відсутнє податкове зобов’язання з податку на додану вартість, яке визначене вищевказаним рішенням податкового органу, з моменту його прийняття, тобто з 25 квітня 2005 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання при фактичній відсутності самого зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задовлення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 23 лютого 2007 року у справі № 20-4/429 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        О.В. Дугаренко

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      І.В. Черткова