Ухвала суду № 12408674, 07.05.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

25 травня 2007 року Справа № 2-11/1674-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Борисов Дмитро Олегович, довіреність №345 від 19.02.07;

відповідача: Сахарова Яніна Євгенівна, довіреність №797/9/10-0 від 09.02.06

3-ої особи: Капран Магдаліна Вікторівна, довіреність №23-11.0/06-408 від                                                   19.01.07;

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності Кириллова Павла Рудольфовича на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 06-12.03.2007 року у справі №2-11/1674-2007А

за позовом           Суб'єкта підприємницької діяльності Кириллова Павла Рудольфовича (вул. Ширяєва, 3-2,Ялта,98600)

до           Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)

3-тя особа Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)

про визнання дій неправомірними

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Суб'єкт підприємницької діяльності Кириллов Павло Рудольфович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим щодо зарахування плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за підвищеною ставкою відповідно до вимог Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України”, а також стягнення здійсненої переплати станом на 15.06.2006 року в сумі 47014,00 грн.

                    Ухвалою господарського суду від 20.02.2007 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 06-12.03.2006 року у справі № 2-11/1674-2006А у задоволенні позову відмовлено. Під час розгляду спору господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що дії податкового органу щодо зарахування сплати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за підвищеною ставкою є цілком правомірними, оскільки, на думку суду, положення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” повинні застосуватись лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, також виходив з того, що платник податків звільняється від обов’язку додаткового внесення вартості торгового патенту у разі збільшення його ставки тільки у випадку повної сплати торгового патенту за весь час його дії.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, суб'єкт підприємницької діяльності Кириллов Павло Рудольфович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що закони про Державний бюджет України на відповідний рік не є законами про оподаткування, тому нормами цих законів не можуть бути змінені ставки вартості торгових патентів відповідно до вимог частини 2 статті 7 Закону України „Про систему оподаткування”.

                    У судовому засіданні 22.05.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    Після оголошеної перерви 25.05.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.                    

                    Кириллов Павло Рудольфович 08.12.1999 року був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконкомом Ялтинського міської ради про що було видане свідоцтво №04055765Ф0020566.

                    Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснювалась господарська діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, у зв’язку з чим останнім були придбані відповідні торгові патенти. Сплату вартості торгових патентів позивач здійснював щокварталу, про що свідчать копії квитанцій, наявні у матеріалах справи (аркуші справи 10-14).

                    Частиною 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” встановлено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 1400 гривень; для використання грального столу з кільцем рулетки - 64000 гривень; для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 48000 гривень за кожний стіл; для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 2000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);

для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 600 гривень за кожний стіл для більярду; для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 2400 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

                    Відповідно до статті 57 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” було установлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "2800", "128000", "96000", "4000", "1200", "4800".

                    Згідно з статтею 47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.11.2004 року установлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200".

                    На підставі підпункту 2 пункту 15 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” у Законі України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у частині третій статті 5 цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінено відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200".

                    В апеляційній скарзі позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскільки плата за торговий патент відповідно до норм Закону України „Про систему оподаткування” відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), а статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, тому Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” не може бути збільшена вартість торгових патентів. Таким чином, позивач вважає позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій податкового органу щодо зарахування плати за патенти за підвищеною ставкою та стягнення надмірно сплаченої вартості торгових патентів правомірними та підлягаючими задоволенню.

                    Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    Як вже було зазначено, на підставі норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” була збільшена вартість торгових патентів, визначена пунктом 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

                    Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

                    Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 зазначеного Кодексу випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є зокрема закони про Державний бюджет України.

                    Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Кодексу доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

                    Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі) як плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

                    З зазначеного слідує, що норми законів України про Державний бюджет на відповідний рік регулюють такі бюджетні відносини, як зокрема у сфері наповнення бюджету через механізм справляння податків, тому дія законів про Державний бюджет поширюється у тому числі і на податкові відносини, оскільки одним з джерел формування доходної частини Державного бюджету України на відповідний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон України про Державний бюджет на відповідний рік передбачає розмір кожної доходної частини бюджету, зокрема, шляхом визначення розміру ставки плати за торгові патенти на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

                    Таким чином, закони України про Державний бюджет встановлюють, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини.

                    До того ж частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

                    Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо посилання позивача на пункт 5 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, згідно з нормою якого у разі здійснення попередньої оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

                    Як було підтверджено під час розгляду спору судовою колегією позивач здійснював оплату за торгові патенти щокварталу, тому останній не може бути звільнений від обов’язку додаткового внесення вартості патентів у разі її збільшення у подальшому.

                    Таким чином, судовою колегією не вбачається підстав для задоволення вимог апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності Кириллова Павла Рудольфовича, оскільки постанову суду першої інстанції було прийнято при правильному застосуванні норм матеріального права та відповідно до вимог норм процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності Кириллова Павла Рудольфовича залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06-12.03.2007 року у справі №2-11/1674-2007А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          І.В. Черткова