СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 березня 2007 року Справа № 2-19/7649-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Мельник Валентина Данилівна, довіреність № 01/140 від 23.03.06
відповідача: Горбунов Олег Іванович, довіреність № 1 від 27.06.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 12.12.2006 р. по справі №2-19/7649-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Славне" (вул. Леніна, 14, Славне, Роздольненський р-н, 96230)
до Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (вул. Л. Рябіки, 16, Роздольне, 96200)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
За результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2002 по 30.06.2004 (акт перевірки від 26.01.2004 № 30/26-20/00854204), Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2004 р. № 0000172602/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 117977,23 грн., нарахованих на підставі підпункту 17.1.8. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., а саме: за реалізацію майна, яке знаходилося у податковій заставі без попередньої згоди із податковим органом.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2006 р. у справі № 2-19/7649-2006 А (суддя Мокрушин В.І.) позов задоволений, оскаржене податкове повідомлення-рішення визнане недійсним. У постанові суд першої інстанції дійшов висновку про те, що застосування податковим органом штрафних санкцій є необґрунтованим, оскільки позивач вирощує зернову продукцію, яка є готовою продукцією, а тому відповідно до п.п.8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не повинен був отримувати згоди податкового органу для її реалізації за грошові кошти.
Не погодившись з постановою господарського суду Автономної Республіки Крим, Державна податкова інспекція в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково у сумі 89047,20 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно були застосовані норми матеріального права.
Так, апелянт посилається на висновок призначеної по справі судово-бухгалтерської експертизи, відповідно до якого сума 28930,03 грн. отримана позивачем шляхом здійснення операції товарообміну, тобто, як вважає податковий орган, в порушення вимог пункту „а” п.п.8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 29.03.2007 року у зв’язку із зайнятістю судді Черткової І.В. у іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Дугаренко О.В.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно підпункту 8.6.1. статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., платник податків, активи якого перебувають у податковий заставі має право здійснювати вільне розпорядження майном, майновими та немайновими правами, що використовуються у підприємницькій діяльності, а саме готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами лише за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Відповідно до п. 1.19. ст.. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, бартером слідує вважати господарську операцію, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Як вбачається із матеріалів справи, податковий орган вважає, що за накладними: № 291 від 14.07.2002 р., № 297 від 16.07.2003 р., № 315 від 25.07.2003 р., позивач реалізував приватним підприємцям сільськогосподарську продукцію загальною сумою 28930,00 грн. у рамках здійснення бартерних операцій.
Проте, дані доводи податкового органу, на думку судової колегії, є безпідставними.
Як уже вище зазначалось судовою колегією, бартерна операція передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій ніж грошова.
Які-небудь докази того, що за накладними № 291, 297, 315 від 14, 16, 25.07.2003 р. за реалізовану продукцію передбачалася інша, а не грошова форма розрахунків, податковим органом не надані.
Вищеназваними накладними не підтверджується також здійснення позивачем бартерної (товарообмінної) операції із приватними підприємцями.
Накладні № 291, 297, 315 від 14, 16, 25.07.2003 р., згідно їх змісту, підтверджують лише факт прийому-передачи сільськогосподарської продукції від позивача на користь отримувачів, її кількість та вартість, а не підтверджують здійснення бартерної операції, як то вважає податковий орган.
Предметом діяльності позивача є діяльність у області виробництва продукції сільського господарства, у тому числі вирощування пшениці, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим № 23-5-1239/297 (а.с. 13) та Статутом товариства (а.с. 17-21). Тобто ВАТ „Племінний завод „Славне” реалізувало готову продукцію, а тому у даному випадку не повинно було отримувати згоди податкового органу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що отримання згоди податкового органу у даному випадку не є обов’язковим. Отже, у податкового органу немає підстав для застосування штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2006 р. у справі № 2-19/7649-2006 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
О.В. Дугаренко
Судове рішення № 12408636, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 03.04.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-19/7649-2006а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: