СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 березня 2007 року Справа № 20-3/355
м. Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Монько С.В., довіреність № 070/2 від 01.02.07,
відповідача: Турчин Д.С., довіреність №10-004/222 від 03.08.06,
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Оздоровчо-санаторний комплекс "Альбатрос" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 11 січня 2007 року у справі №20-3/355
за позовом закритого акціонерного товариства "Оздоровчо-санаторний комплекс "Альбатрос" (вул. Ялтинська, 11-11,Севастополь,99011)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь,99011)
про визнання недійсним рішення ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя № 000357233/0 від 21.07.2006 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7600,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення відповідача у частині застосування штрафних санкцій у сумі 7.600 грн. з тих підстав, що позивач має право не проводити через реєстратор розрахункових операцій надання послуг з проживання при розрахунку платіжною пластиковою картою .
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач розрахункові операції з надання послуг проживання з використанням платіжних пластикових карт не проводив через реєстратор розрахункових операцій.
Постановою господарського суду у задоволенні позову відмовлено, тому що Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не передбачено змішана форма розрахунків.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, позов задовольнити, вважаючи судове рішення прийнятим при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Так судом першої інстанції не прийнято до уваги, що діяльність з організації прийому та обслужування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються в безготівковій формі, дозволено проводити без застосування реєстратора розрахункових операцій.
З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що відповідач з її доводами не згоден, вважає постанову суду законною та обгрунтованою, тому що зі змісту Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” при наявності реєстратора розрахункових операцій всі розрахункові операції, незалежно від форми сплати, повинні здійснюватися з його використанням.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача доводи відзиву.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційна інстанція встановила наступне.
21 липня 2006 року в.о. начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на підставі акту перевірки № 2702/0346/2303 від 18 липня 2006 року прийнято рішення № 000357233/0 про застосування до закритого акціонерного товариства „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос” за порушення пунктів 1, 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 7.940 грн. (а.с. 6), яке позивачем оскаржується тільки у частині застосування штрафних санкцій у сумі 7.600 грн. (не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій).
Це рішення позивачем оскаржувалось у апеляційному порядку, але рішеннями податкових органів різних рівнів скарги підприємства були залишені без задоволення, рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 7.940 грн. –залишено без змін, про що податковими органами своєчасно прийняті і направлені позивачу мотивовані рішення (а.с. 45-49).
З вказаного вище акту перевірки (а.с. 7-8 чи 62-65) слідує, що позивач при наявності реєстратора розрахункових операцій Міні 600.04 МЕ у готельному комплексі „Альбатрос” категорії „три зірки”, що знаходиться за адресою: п. Любімівка, вул. Челюскінцев, 129, 3 липня 2006 року та 17 липня 2006 року розрахунки з оплати послуг проживання з використанням платіжних пластикових карт на суму відповідно 1.400 грн. та 120 грн. не провів через реєстратор розрахункових операцій.
Ці обставини підтверджуються:
- реєстраційним посвідченням на реєстратор розрахункових операцій Міні 600.04 МЕ № 2702004628 та довідкою про опломбування № 257/06 (а.с. 55-58);
- рахунками від 3 липня 2006 року про надання послуг з проживання двох чоловік протягом 7 днів на суму 1.400 грн. та від 17 липня 2006 року № 1243 про надання послуг з проживання двох чоловік протягом 1 дня на суму 120 грн. (а.с. 11-12).
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції Закону України від 1 червня 2000 року №1776-Ш, зі змінами) реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Стаття 2 вказаного Закону зазначає, що:
- під реєстратором розрахункових операцій слідує розуміти пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції (одноразове занесення, довготермінове зберігання, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації) і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг),
- під розрахункової операцією –приймання від покупця платіжних карток за місцем реалізації товарів, а у разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документ щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що оплата за послуги проживання здійснювалась не позивачем, а покупцями особисто через банківський термінал, який знаходиться не у місті проведення розрахунків.
Ці обставини підтверджується чеками Приватбанка про проведення безготівкового рахунку на вказані суми (а.с. 13-14 чи 68-69) та вказанням у акті перевірки на наявність у позивача банківського терміналу Моdel 5500-plus p/n:010215-ОВ s/№100003682690.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивач не повинен був проводити розрахункові операції, що проводяться особисто покупцями через банківський термінал, через реєстратор розрахункових операцій, так як ці операції не є розрахунковими у розумінні Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позивач не приймав від покупців послуги платіжні карти, тому не мав можливості здійснити розрахункову операцію та провести її через реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій.
Апеляційна інстанція вважає, що на позивача не розповсюджуються вимоги статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому доводи апеляційної скарги у цій частині є неспроможними.
Обгрунтованими слідує вважати доводи відповідача, що у разі наявності на об'єкті реєстратора розрахункових операцій всі розрахункові операції повинні проводитися з його застосуванням, однак як вказано вище позивач не здійснював розрахункової операції.
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що податковим органом акт ненормативного характеру прийнятий з порушенням вказаних вище вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , що є підставою для визнання його нечинним. Постанова суду першої інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до порушення норм матеріального права і прийняття неправильного рішення, тому постанова підлягає скасуванню, позовні вимоги задоволенню.
Керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Оздоровчо-санаторний комплекс "Альбатрос" задовольнити.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 11 січня 2007 року у справі № 20-3/355 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №000357233/0 від 21 липня 2006 року про застосування до закритого акціонерного товариства "Оздоровчо-санаторний комплекс "Альбатрос" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7.600 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Оздоровчо-санаторний комплекс "Альбатрос" (99011, Севастополь, вул. Ялтинська, 11-11, код ЕДРПОУ 32216303) судовий збір у сумі 3,40 грн.
Господарському суду міста Севастополя надати виконавчий документ.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко
Судове рішення № 12408603, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 30.03.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 20-3/355. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: