Постанова № 12408597, 30.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 березня 2007 року Справа № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий";

відповідача: не з'явився; Відділ державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя;

відповідача: не з'явився; Управління державного казначейства у місті Севастополі;

відповідача: не з'явився; Державна виконавча служба у Балаклавському районі міста Севастополя;

третьої особи: не з'явився; Балаклавське районне управління юстиції міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 22 серпня 2006 року у справі №20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" (пр. Ген. Острякова, 60,Севастополь,99029)

до          1. Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99018)

2. Управління державного казначейства у місті Севастополі (пр. Гер. Сталінграда, 64,Севастополь,99059)

3. Державної виконавчої служби у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99042)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Балаклавське районне управління юстиції міста Севастополя (вул. 7-го Листопада, 3,Севастополь,99042)

про відшкодування збитків у розмірі 991,29 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції м. Севастополя про відшкодування збитків в розмірі 991,29 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що бездіяльність відповідача - ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-952 про примусове стягнення з боржниці Каменєвої І. А. на користь позивача суми боргу в розмірі 991,29 грн. призвело до неможливості виконання виконавчого листа.

Ухвалою суду від 20.05.2005 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління державного казначейства у м. Севастополі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.12.2005 провадження у справі 20-11/152-5/174-11/301 припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з ліквідацією юридичної особи відповідача.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 ухвалу господарського суду міста Севастополя від 12.12.2005 у справі №20-11/152-5/174-11/301 скасовано, справу направлено до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.03.2006 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління державного казначейства у м. Севастополі.

Ухвалою суду від 07.06.2006 за клопотанням позивача до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну виконавчу службу у Балаклавському районі м. Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.08.2006 провадження у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 відносно відповідача - Управління державного казначейства у м. Севастополі, припинено.

За результатами апеляційного оскарження, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду ухвалу суду від 22.08.2006 у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 скасовано.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2006 року у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 (суддя Рибіна С.А.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий", відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 здійснена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Заплаву Л.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 провадження у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141, враховуючи незрозумілу позицію Департаменту державної виконавчої служби України відносно відповідальності Державної виконавчої служби у Балаклавському районі м. Севастополя щодо відшкодування збитків, які виникли з вини Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції м. Севастополя, тобто до прийняття Закону України „Про внесення змін до законів України „Про державну виконавчу службу" та „Про виконавче провадження", провадження у даній справі було зупинено до надходження від Департаменту державної виконавчої служби України листа, яким буде роз'яснено питання відповідальності Державної виконавчої служби у Балаклавському районі м. Севастополя щодо відшкодування збитків.

На виконання зазначеного запиту Севастопольського апеляційного господарського суду, від Департаменту державної виконавчої служби України надійшов відповідний лист (вх. 06.03.2007 № 25/7-22-1674) щодо роз'яснення питання відповідальності Державної виконавчої служби району стосовно відшкодування збитків, які виникли з вини Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції м. Севастополя.

Ухвалою суду від 14.03.2007 провадження у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 поновлено.

У зв’язку із закінченням строку повноважень судді Антонової І.В., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2007, здійснено її заміну на суддю Заплаву Л.М.

Представники сторін не скористались наданими ним законодавством процесуальними правами, в судове засідання своїх представників не направили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність нез’явившихся представників сторін, за наявними у справі доказами, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2003 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" направив до ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя виконавчий лист № 2-952 про примусове стягнення з боржниці - Каменєвої І. А. на користь позивача суми боргу в розмірі 991,29 грн.

15.07.2003 ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена позивачу 22.07.2003 (вих. № 136) (т. 1, а.с.9).

У зв’язку з відсутністю інформації щодо примусового виконання 25.11.2003 позивач звернувся зі скаргою до Прокуратури Балаклавського району міста Севастополя, яка була направлена ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя.

28.11.2003 (вих. № 13114) ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя направив на адресу позивача лист, в якому повідомив, що боржниця не працює, борг добровільно не сплачує. Інформації щодо проведених виконавчих дій позивачу ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя не надано.

29.06.2004 ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя винесено Постанову про розшук майна боржниці Каменєвої І. А., копія якої на адресу позивача не направлялася.

Постановою ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя від 29.06.2004 зупинено виконавче провадження у зв’язку з оголошенням розшуку майна боржниці. Копія постанови на адресу стягувача також не надсилалась.

15.09.2004 державним виконавцем ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя Філіпченко К.С. складений акт про неможливість стягнення майна з боржниці Каменєвої І. А., за адресою вул.. Ком. Морозова, буд. 8, кв. 50 у зв’язку з відсутністю майна за місцем проживання боржниці.

16.09.2004 ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя винесено Постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавче провадження припинено на підставі пункту 2 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий лист повернено стягувачу. (т. 1, а.с. 19).

Згідно з довідкою БТІ та ДРОНМ м. Севастополя від 16.12.2004 (вих. № 6690) (т. 1, а.с.18), яку отримав позивач, громадянка Каменєва І.А. 08.09.2004 продала квартиру № 50 в будинку № 8 по вулиці Ком. Морозова, яка була зареєстрована за нею на підставі права власності, тобто в період виконавчого провадження, що явилось підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення збитків в розмірі 991,29 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо стягнення збитків, завданих позивачу бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя, який на теперішній час ліквідований, а всі архівні виконавчі провадження актом прийому-передачі від 17 листопада 2005 року були передані до Державної виконавчої служби у Балаклавському районі міста Севастополя, яка на думку місцевого господарського суду не може бути суб’єктом відшкодування шкоди, оскільки вона не є правонаступником ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя та не є суб’єктом відшкодування шкоди згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України.

Між тим, судова колегія не може погодитись з вказаними висновками господарського суду першої інстанції, оскільки вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 86 Закону України “Про виконавче провадження” збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам, при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Матеріали справи дають підстави для висновку, що державний виконавець не здійснював вищезазначених дій у встановленому законом порядку.

У частині третій статті 11 Закону України “Про державну виконавчу службу” визначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Предметом доказування у справах про відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішення суду, є факти пред’явлення стягувачем виконавчого документа до виконання, невжиття державним виконавцем заходів, передбачених у виконавчому документі в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, а також факти виникнення шкоди, причинного зв’язку між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця та виникненням шкоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов’язок довести бездіяльність державного виконавця, виникнення шкоди та причинного зв’язку між ними покладається на позивача.

Преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків мають судові рішення, якими б встановлювалась неправомірність дій або бездіяльність державного виконавця з примусового виконання виконавчого документа і означає те, що позивачем вже оскаржувалися дії (бездіяльність) державного виконавця до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, шкода позивачу заподіяна бездіяльністю державного виконавця ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя.

Зазначений факт підтверджується матеріалами справи та окремою ухвалою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 11.07.2005 (т.1, а.с. 61), якою також встановлено, що бездіяльність та тяганина державного виконавця ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя щодо здійснення виконавчих дій з виконання виконавчого листа про стягнення з громадянки Каменєвої І.А. суми в розмірі 991,29 грн. призвела до втрати можливості виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, Наказом Департаменту державної виконавчої служби № 46/к від 26.10.2005 були утворені територіальні нові органи державної виконавчої служби, у тому числі державна виконавча служба у Балаклавському районі міста Севастополя, яка була зареєстрована у Балаклавській районній державній адміністрації міста Севастополя 16.11.2005, отримала свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 288234 та є самостійною юридичною особою, діє на підставі Положення про державну виконавчу службу у Балаклавському районі міста Севастополя.

Згідно з Законом України „Про внесення змін до законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження” від 23 червня 2005 року № 2716-IV, що набрав чинності, Департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень. До складу Департаменту державної виконавчої служби входять:

державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя;

державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

При цьому виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

З відповіді Департаменту Державної виконавчої служби (вх. 3786 від 06.03.2007) на запит суду вбачається, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження", у зв'язку з цим, незавершені виконавчі провадження були передані для подальшого виконання від органів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, що ліквідувалися до органів державної виконавчої служби, що утворились.

Утворення Департаменту державної виконавчої служби як урядового органу державного управління є управлінським рішенням Кабінету Міністрів України, покликаним оптимізувати організацію роботи у відповідній сфері.

Передача повноважень щодо примусового виконання судових рішень від Міністерства юстиції України до Департаменту державної виконавчої служби не змінила характеру і джерела цих повноважень - по цей час вони віднесені до компетенції органів державної влади. Такий підхід забезпечив безперервність забезпечення державою примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Таким чином, при розгляді питання про відшкодування шкоди, заподіяної державними виконавцями у процесі виконавчого провадження, а також стосовно оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, можна говорити про процесуальне правонаступництво.

Правовий механізм застосування процесуального правонаступництва регулюється статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, статтею 37 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, при розгляді судами справ про відшкодування шкоди, заподіяної державними виконавцями в процесі виконавчого провадження, а також стосовно оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи Державної виконавчої служби, незалежно від того, коли подано позов - до ліквідації чи після утворення відповідних органів державної виконавчої служби, або якщо судом вже винесено рішення по вищезазначених справах, але строк на оскарження цього рішення ще не закінчився, застосовується процесуальне правонаступництво, тобто відповідачами, як зазначено у листі, у даних випадках мають виступати новоутворені органи державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, збитки в розмірі 991,29 грн., завдані посадовою особою ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя при здійсненні нею своїх повноважень, підлягають стягненню з Державної виконавчої служби у Балаклавському районі міста Севастополя, як належного відповідача та суб’єкта відшкодування шкоди згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України.

У відповідності до правил, встановлених статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми судових витрат - 51,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що господарський суд першої інстанції не з’ясував всі фактичні обставини справи, не дав належної юридичної оцінки наданим сторонами доказам, судове рішення у справі не можна вважати обґрунтованим.

Відтак, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 2, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" задовольнити частково.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2006 року у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 скасувати.

                    3. Прийняти нове рішення.

                    Позов задовольнити.

                    Стягнути з Державної виконавчої служби у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99042, реквізити невідомі, ідентифікаційний код 33839762) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс "Пріветлівий" (пр. Ген. Острякова, 60,Севастополь,99029, відомий р/р 26002035678200 у АКМБ "Укрсиббанк" у м. Харкові, МФО 351005, ідентифікаційний код 19442963) 1160,29 грн., у тому числі 991,29 грн. у відшкодування збитків, 51,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                В.А. Лисенко