Ухвала суду № 12408311, 06.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

06 березня 2007 року Справа № 2-27/11186-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Голика В.С.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 21.12.2006 року у справі №2-27/11186-2006А

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" (вул. Одеська, 30,Багерове, Ленінський р-н,98227)

до           Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Дзержинського, 7,Леніне, Ленінський р-н,98200)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" звернулось до господарського суду автономної республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання нечинними рішень Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0000032200/1 від 31.05.2006 року про нарахування пені в сумі 500209,18 грн. та №0000042200/1 від 31.05.2006 року про застосування штрафних санкцій в сумі 4046,00 грн.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 21.12.2006 року у справі № 2-27/11186-2006А позов задоволено. Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що, по-перше, на момент прийняття рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0000032200/1 від 31.05.2006 року про нарахування пені в сумі 500209,18 грн. імпортна операція була закінчена на всю суму передоплати у встановлені строки, які не перевищують 90 днів з моменту передоплати, по-друге, на день подання декларації (25.04.2004 року) і на кінець звітного періоду (01.04.2004 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" не мало валютних цінностей за кордоном внаслідок повного ввезення товару за імпортним контрактом, крім того суд зазначив, що податковий орган не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції на підставі статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, по-перше, факт імпорту товару у встановлені законодавством строки позивачем доведений не був, оскільки цей факт доводиться лише належним чином оформленою вантажною митною декларацією, по-друге, позивач повинен був надати до Головного управління Національного банку України декларації з відображенням у розділі 2 пункті 13 дебіторської заборгованості, яка числиться по обліку підприємства станом на 01.01.2005 року, 01.04.2005 року, 01.07.2005 року, 01.10.2005 року. Крім того відповідач зазначає, що відповідно до пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” штрафні санкції за порушення валютного законодавства застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансових установ, органами державної податкової служби –до інших резидентів і нерезидентів України.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 06.03.2007 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Голика В.С.

                    У судове засідання, призначене на 06.03.2007 року, представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 06.03.2006 року до 17.04.2006 року було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 року до 31.12.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №630/23-1/32148768 від 25.04.2006 року.

                    Під час перевірки зокрема були встановлені порушення статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині неодержаної продукції по імпорту та відповідно з статтею 4 Закону передбачено стягнення пені у розмірі 0,3% від суми неодержаної продукції по імпорту, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, а також статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” в частині ненадання Декларації про валютні цінності до Головного управління Національного банку України та податкової інспекції станом на: 01.01.2005 року, 01.04.2005 року, 01.07.2005 року, 01.10.2005 року.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові рішення №0000032200/1/314/10/230 від 31.05.2006 року про нарахування пені відповідно до статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в сумі 500209,18 грн. та №0000042200/1/313/10/230 від 31.05.2006 року про застосування штрафних санкцій відповідно до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” в сумі 4046,00 грн.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" (покупець) та фірмою „Devons Trading”, Уругвай (продавець), був укладений контракт №1 від 03.09.2003 року, за умовами якого продавець зобов’язується продати, а покупець сплатити вартість спирту коньячного на загальну суму 1080000 доларів США.

                    Загальна вартість контракту відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди від 24.11.2003 року №7 склала 3346850 доларів США. Згідно з пунктом 2.3 цієї Додаткової угоди оплата товару здійснюється на підставі виставлених рахунків у безготівковій формі у вигляді передоплати: 1000000 доларів США не пізніше 13.11.2003 року, 1000000 доларів США не пізніше 27.11.2003 року.

                    Позивачем було проведено передоплату товару на суму 2000000 доларів США платіжними дорученнями №1 від 13.11.2003 року на суму 1000000 доларів США та №3 від 27.11.2003 року на суму 1000000 доларів США.

                    Товар був поставлений на підставі імпортних вантажних митних декларацій №032360 від 16.12.2003 року, №032667 від 18.12.2003 року, №033991 від 30.12.2003 року та №500040000/4/018727 від 14.07.2004 року на загальну суму 1614678,08 доларів США станом на 26.02.2004 року. Також 27.02.2004 року на валютний рахунок позивача від продавця товару надійшли грошові кошти у розмірі 299620,92 доларів США як повернення передоплати за імпортним контрактом.

                    В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що моментом здійснення імпортної операції є дата оформлення належним чином вантажної митної декларації типу ІМ-40, яка була оформлена 07.08.2006 року.

                    Проте судова колегія з висновком податкового органу погодитись не може у зв’язку з наступним.

          Згідно зі статтею 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Нормами цієї ж статті зазначено, що моментом здійснення імпортної операції є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

          Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Частиною 2 цієї статті встановлено розмір пені за недодержання встановленого строку здійснення імпортних операцій, однак, при цьому законом не передбачено момент закінчення імпортної операції.

          З’ясування цього питання можливо через аналіз поняття імпорт. Частиною 10 статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” зазначено, що імпорт –купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

                    Поняття купівлі визначене у цивільному праві, тобто згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України воно передбачає перехід права власності перехід права власності на товари до покупця. Відповідно до умов контракту, а саме пункту 3.2: DAF кордон України, CIF прикордонний порт України, що означає, що у продавця зобов’язання по постачанню припиняється, а у покупця право на приймання товару виникає у момент передачі товару через борт вантажного судна не перетинаючи митний кордон України і у визначеному місці –порт Іллічивськ.

                    Виконання зазначеної умови контракту було підставою для переходу права власності на товар від продавця покупцю, що є здійсненням імпортної операції у розумінні статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

                    Як вбачається з матеріалів справи станом на 28.02.2004 року імпортна операція була завершена на всю суму передоплати у встановлені законодавством строки, які не перевищують 90 днів з моменту передоплати.

                    Що стосується питання оформлення ватажної митної декларації, то судова колегія вважає за можливе зазначити наступне.

                    Відповідно до статті 188 Митного кодексу України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

                    Статтею 189 Кодексу передбачено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

                    Таким чином, для виконання умов режиму імпорту потрібно лише подання вантажної митної декларації до митного органу, що було зроблено у строк, що не перевищує 90 днів з моменту передоплати.

                    Матеріалами справи підтверджено, що у зв’язку з розбіжностями суми поставленого позивачу товару по митній декларації Управлінням СБУ в Одеській області було порушено кримінальну справу по факту контрабанди коньячного спирту.

                    Постановою Маліновського районного суду міста Одеси від 03.04.2006 року у справі №3-899/06 провадження у кримінальній справі було припинено у зв’язку з відсутністю у діях посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" складу злочину, вантаж –спирт коньячний у кількості 53900 літрів вартістю 85701,00 доларів США було повернуто позивачу.

                    Постановами Маліновського районного суду міста Одеси від 25.04.2006 року та 20.06.2006 року було роз’яснено порядок виконання постанови від 03.04.2006 року та встановлено винність митниці під час здійснення митного контролю.

                    Таким чином, оскільки підставою для нарахування пені в сфері зовнішньоекономічної діяльності були неправомірні дії митного органу, тому судова колегія вважає неправомірним притягнення до відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим".

                    Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей, які знаходяться за кордоном, в розмірі 4046,00 грн. на підставі рішення №0000042200/1 від 31.05.2006 року., то судова колегія зазначає, що оскільки вище був встановлений факт здійснення імпортної операції, тому валютні цінності, перераховані позивачем у рахунок оплати поставленого товару, є власністю продавця –фірми „Devons Trading”, Уругвай, та не потребують декларування.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 року у справі №2-27/11186-2006А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          В.С. Голик