Постанова № 12408278, 05.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 лютого 2007 року Справа № 2-7/17272-2006                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Коваленка Едуарда Івановича, довіреність № 900/361 від 07.12.06, Відкрите акціонерне товариство "Фотон";

третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Фотон" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 30 листопаду 2006 року у справі №2-7/17272-2006

за позовом           Приватного підприємства "Стройсервіс-2000" (вул. Данілова, 43, Сімферополь, 95000)

до           Відкритого акціонерного товариства "Фотон" (вул. Данілова, 43, Сімферополь, 95000)

3-тя особа: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95034)

про спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 30.11.2006 року у справі № 2-7/17272-2006 позов приватного підприємства „Стройсервіс-2000” задоволено. Суд зобов`язав відкрите акціонерне товариство „Фотон” забезпечити безперервне постачання електричної енергії користувачу –позивачеві, відповідно до умов договору про спільне використання технологічних мереж № 182/145 від 09.06.20006 року, а також стягнув з відповідача на користь приватного підприємства „Стройсервіс-2000” 26505,00 грн. збитків, 350,05 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції встановив, що збоку відповідача має місце невиконання умов договору про спільне використання технологічних мереж № 182/145 від 09.06.20006 року стосовно безперервного постачання електричної енергії, даний факт підтверджується матеріалами справи та є порушенням вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та Правил користування електричною енергією. Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем понесені збитки у вигляді змушеного придбання бензогенератору вартістю 26505,00 грн., які підлягають відшкодуванню.

Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, відкрите акціонерне товариство «Фотон»звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову приватного підприємства „Стройсервіс-2000” відмовити.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції було надано невірно оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, неповно досліджено обставини справи, а також невірно застосовано положення договору про спільне використання технологічних мереж № 182/145 від 09.06.20006 року та норми Правил користування електричною енергією. У письмових поясненнях по апеляційній сказі відповідач також вважає безпідставним стягнення з нього суми у розмірі 26505,00 грн. у якості збитків, оскільки вважає, що посилання позивача на придбання ним бензогенератору не є належним збитків у відповідності до статті 225 Господарського кодексу України.

Третя особа –відкрите акціонерне товариство „Крименерго” також надало пояснення на апеляційну скаргу, із місту яких вбачається погодженість з винесеним господарським судом АР Крим рішенням.

Позивач та третя особа у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засідання не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Фотон” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 09.06.2006 року між відкритим акціонерним товариством „Фотон” - Власник мереж, та приватним підприємством „Стройсервіс-2000” - Користувач, був укладений договір 182/145 про спільне використання технологічних мереж.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору, Власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії від точки продажу, встановленої між Користувачем та Постачальником, до границі балансової приналежності Користувача, в об'ємах величин, дозволених Постачальником Користувачу для використання, а Користувач - своєчасно оплачувати за використання електричної мережі Власника, а також надані послуги. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до границі балансової приналежності належних йому електричних мереж.

Пунктом 2.1 Договору 182/145 від 09.06.2006 року встановлено, що Власник мереж зобов'язаний забезпечити технічну можливість для передачі Користувачу електричної енергії в об'ємах згідно договору з постачальником електричної енергії, шляхом створення електричної схеми відповідної пропускної спроможності.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції вірно застосував Правила користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, згідно з пунктом 1.7 яких у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору.

Пунктом 1.8 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача).

Господарським судом АР Крим також вірно зазначено, що на виконання положень Правил користування електричною енергією, 01.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством „Крименерго” - Постачальник, та приватним підприємством „Стройсервіс-2000” - Споживач, був укладений договір про постачання електричної енергії №100н, відповідно до пункту 1 якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з актом вводу в експлуатацію схеми обліку електроенергії від 12.10.2006 року, підписаним комісією у складі уповноважених представників ВАТ „Крименерго”, ПП „Стройсервіс-2000” та ВАТ „Фотон”, параметри лічильника відповідають таблиці параметризації, схема обліку відповідає заявленим вимогам, може бути використана для комерційних розрахунків за спожиту електроенергію.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про, що приватним підприємством „Стройсервіс-2000” було виконано всі вимоги, визначені чинним законодавством як необхідні умови для підключення позивача до технологічної мережі та отримання ним електричної енергії. Факт виконання позивачем власних зобов`язань покладає на відповідача –відкрите акціонерне товариство „Фотон” певні зобов`язання - забезпечити безперервне постачання електроенергії.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що збоку відкритого акціонерного товариства „Фотон” мало місце порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором про спільне використання технологічних мереж №182/145 від 09.06.2006 року та незабезпечення позивача безперервним постачанням електроенергії.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів виконання власних зобов`язань за договором №182/145 від 09.06.2006 року.

При цьому, відмова відповідача у забезпеченні позивача електричною енергією з посиланням на відсутність договору про постачання електроенергії між позивачем та відкритим акціонерним товариством „Крименерго” не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи -договором про постачання електричної енергії №100н від 01.09.2006 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством „Крименерго” та приватним підприємством „Стройсервіс-2000”. Наявність вказаного договору підтверджується поясненнями відкритого акціонерного товариства „Крименерго” у власних поясненнях від 21.11.2006 року.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, як не підтверджені матеріалами справи, посилання відповідача про те, що лічильник комерційного обліку приватного підприємства „Стройсервіс-2000” № 17495 не внесено до комп'ютера Сімферопольської міської електромережі як переобліковий для ВАТ „Фотон”, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються відповідними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні обставини, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Господарським судом АР Крим у якості доказу вірно прийнято лист Сімферопольської міської електромережі ВАТ „Крименерго” №07-6209 від 14.11.2006 року, із змісту якої вбачається, що лічильник №17495 є переобліковим від лічильника №11309 аб. 146 та введений до бази даних Сімферопольської міської електромережі ВАТ „Крименерго” та даний факт підтверджується рахунком за електроенергію від 24.11.2006 року.

Оскільки норма статті 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги приватного підприємства „Стройсервіс” щодо зобов'язання відповідача належним чином виконати прийняті на себе зобов`язання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог приватного підприємства „Стройсервіс” про стягнення збитки у вигляді змушеного придбання бензогенератору вартістю 26505,00 грн., заявлених позивачем у зв`язку з невиконанням відкритим акціонерним товариством „Фотон” зобов`язань щодо забезпечення безперервного постачання електроенергії, судова колегія виходить вважає їх необґрунтованими та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8.3 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.

Розділ 25 Господарського кодексу України регулює відшкодування збитків у сфері господарювання. Так, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Частиною 1 статті 225 Господарського Кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів і т. п.), понесені стороною, що зазнала збитки унаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при включенні до складу збитків додаткових витрат слід враховувати наступні обставини:

1) відшкодуванню підлягають фактично понесені додаткові витрати;

2) відшкодуванню підлягають не будь-які витрати потерпілого суб`єкта господарювання, а лише ті, які були зроблені ним в розрахунку на прийняття належного виконання за договором або з метою запобігання збиткам чи їх зменшенню;

3) витрати на реалізацію заходів, спрямованих на запобігання збиткам, не повинні перевищувати самих збитків. У протилежному разі дані витрати підлягають відшкодуванню лише у межах понесених збитків.

У даному випадку позивач не надав суду належного розрахунку понесених ним збитків у зв`язку з невиконанням відкритим акціонерним товариством „Фотон” зобов`язань щодо забезпечення безперервного постачання електроенергії.

Судова колегія погоджується з посиланням відповідача на Порядок ведення бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 стосовно того, що придбаний позивачем бензогенератор є об'єктом, що відноситься до основних засобів, поставлений на бухгалтерський облік по вартості придбання і є майновим активом підприємства. Основні засоби на підприємство поступають в результаті капітальних вкладень, безвідплатної передачі від інших підприємств, в порядку покупки готових об'єктів. Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”, первинною оцінкою основних фундацій є собівартість їх придбання. Тому, факт покупки позивачем бензогенератору вартістю 26505,00 грн. є діями з переведення грошових активів підприємства до майнових активів.

Дії, спрямовані на запобігання збиткам є тимчасовими явищем –протягом часу, яким зобов`язання боржником не виконуються (наприклад, оренда позивачем бензогенератору на час невиконання відповідачем зобов`язань з постачання електроенергії). В результаті придбання бензогенератору позивач набуває можливість користуватись ним також після виконання відповідачем власних зобов`язань. У зв`язку з цим, такі витрати не можуть розглядатись як спрямовані на запобігання збиткам.

Оскільки позивач належним чином не розрахував понесені ним збитки, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що сума, витрачена на придбання нової речі є саме діями, спрямованими на запобігання збиткам.

Тому, позовні вимоги у даній частині задоволенню не підлягають, оскаржуване рішення господарського суду АР Крим підлягає зміні.

Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Фотон” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 30 листопада 2006 року у справі № 2-7/17272-2006 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Зобов`язати відкрите акціонерне товариство „Фотон” (95021, м.Сімферополь, вул. Данилова, 43, Код ЗКПО 25128758) забезпечити безперервне постачання електричної енергії користувачу –приватному підприємству „Стройсервіс” (95013, м.Сімферополь, вул. Данилова, 43, код ЗКПО 30450943) відповідно до умов договору про спільне використання технологічних мереж № 182/145 від 09.06.20006 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Фотон” (95021, м.Сімферополь, вул. Данилова, 43, Код ЗКПО 25128758) на користь приватного підприємства „Стройсервіс” (95013, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, код ЗКПО 30450943) 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Наказ господарського суду Автономної республіки Крим від 11.12.2006 року про примусове виконання рішення від 30.11.2006 року у справі № 2-7/17272-2006 вважати таким, що втратив чинність. Господарському суду Автономної республіки Крим, у разі необхідності, застосувати наслідки, передбачені статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                В.І. Гонтар