Постанова № 12408101, 26.02.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 лютого 2007 року Справа № 2-22/16679-2006А                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Голика В.С.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання                                        Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: Дзвінник Микола Петрович, довіреність № 41 від 14.02.2007 р.;

відповідача: Касенкова Тамара Олександрівна, довіреність № 979/8/10-0 від 13.02.2007 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Победа" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.12.2006 у справі №2-22/16679-2006А

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Победа" (вул. Шкільна, 2, с. Жемчужина, Нижньогірський р-н, 97154)

до           Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, Нижньогірський, 97100)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    За результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. (акт перевірки від 26.01.2006 р. № 32/23-01/00413073), податковим органом прийнято податкове повідомлення-ріщення від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 18318,00 грн., нарахованих на підставі підпункту 17.1.8. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р., а саме: за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі без попереднього узгодження із податковим органом.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 р. у справі № 2-22/16679-2006 А (суддя Яковлєв С.В.) відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним вищеназваного рішення ДПІ. У постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення позивачем вимог вказаного Закону щодо порядку реалізації активів, які знаходились у податковій заставі.

                    На думку місцевого господарського суду, позивач, будучи боржником перед бюджетом, за податковими накладними № 96 від 06.05.2004 р, № б/н від 06.05.2004 р., № 7 від 17.08.2004 р. та № 8 від 26.08.2004 р. здійснив бартерні операції без узгодження із податковим органом.                    

Позивач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Так, згідно апеляційної скарги та пояснень представника позивача, при прийнятті постанови місцевий господарський суд не врахував що у 2004 р. мали місце форс-мажорні обставини що призвели до прострочки погашення податкового зобов’язання.

Позивач також вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про порушення ВАТ „Победа” вимог п.п. 8.6.1. ст.. 8 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. у зв’язку з проведенням бартерних операцій без попереднього узгодження із податковим органом.

Згідно доводів представника позивача, за податковими накладними № 96 від 06.05.2004 р. № б/н від 06.05.2004 р., № 7 від 17.08.2004 р., № 8 від 17.08.2004 р., ВАТ „Победа” здійснило господарську операцію продажу продукції, а не бартерну операцію, як то вважає податковий орган, та до висновку чого прийшов суд першої інстанції.

Доводи позивача також мотивовані іншими обставинами, не маючими значення для розгляду справи.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи із наступного.

Так, згідно до п. „а” п.п. 8.6.1. ст.. 8 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р., платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі здійснює вільне розпорядження готовою продукцією, товарами і товарними запасами, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

У разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такою згоди є обов’язковим згідно з цим Законом платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами (п.п. 17.1.8. ст.. вищеназваного Закону).

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1.7. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки (аркуші справи 41, 42, 46) зазначено, що порушено позивачем п.п. 8.6.1. ст.. 8 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. у зв’язку з самостійним відчуженням майна на суму 18318,00 грн., що знаходилось у податковій заставі і не підлягало використанню у підприємницькій діяльності без попереднього узгодження з податковим органом.

Проте, дані доводи відповідача, на думку судової колегії, є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи, що також не заперечується сторонами, позивач у 2004 р. реалізував сільськогосподарську продукцію на загальну суму 18318,00 грн., а саме: за податковою накладною № 96 від 06.05.2004 р. було реалізовано яблучний сік та сік персика на суму 6150,00 грн. на користь СВК „Єдність”, за податковою накладною від 06.05.2004 р., номер відсутній, на користь ТОВ „Соляріс” реалізовано сік яблук на суму 2112,00 грн; за накладними № 104 від 01.06.2004 р.; № 8 від 26.08.2004 р. реалізовано на користь ТОВ „Джой ЛТД” сік яблук на загальну суму 10056,00 грн.

Господарська операція по реалізації сільськогосподарської продукції є ніщо інше як її купівля-продаж, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України. Дана операція може бути здійснена у усній, або у письмовій формі.

Здійснення операції купівлі-продажу сільськогосподарської продукції підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: накладними на отпуск продукції, податковими накладними та платіжними вимогами на її оплату.

Доводи податкового органу та висновки місцевого господарського суду про те, що позивач реалізував продукцію шляхом бартерної операції, визнаються судовою колегією безпідставними, протирічащими вимогам ст. 293 Господарського кодексу України, ст. 715 Цивільного кодексу України, оскільки господарська операція бартеру передбачає передачу товару в обмін на інший товар, що позивачем не здійснювалось.

                    На підставі викладеного, керуючись ст. 198 (п. 3), ст. 202 (п. 3), ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задовольнити.

           2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 р. у справі № 2-22/16679-2006А –скасувати.

          3.Позов відкритого акціонерного товариства „Победа” задовольнити.

                    4.Податкове повідомлення-рішення від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим визнати нечинним.

                    5.Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31118095600002 УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ОКПО 22301854) на користь відкритого акціонерного товариства "Победа" (вул. Шкільна, 2, с. Жемчужина, Нижньогірский р-н, 97154; п/р 260087382 у КРД АППБ "Аваль", МФО 324021, ОКПО 00413073, смт. Нижньогірский) 3,40 грн. судового збору.

                    6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                  В.С. Голик

Судді                                                                                О.Г. Градова

                                                                                О.В. Дугаренко