Ухвала суду № 12408044, 19.02.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

12 лютого 2007 року Справа № 2-16/13634-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Казанова О.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 28.11.2006 по справі №2-16/13634-2006А

за позовом           Приватного підприємства "Схід - Південь" (вул. Кечкеметська, 184а-22, місто Сімферополь,95000)

до           Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

На підставі акту № 3622/23-2/32369577 від 13.06.2006 невиїзної документальної перевірки ПП «Схід-Південь (ЕГРПОУ 32369577) «з питань правових відносин з ПП «ЧАС»(ЕГРПОУ 32619411) за період з 01.04.2004 по 31.12.2004 складеного головним державним податковим ревізором-інспектором сектора документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Лукьяненко М. П., податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 29.06.2006 №0008192301/0 на суму 35758,50 грн. (податок на додану вартість - 23839,00 грн., штрафні санкції 11919,50 грн.) №0008182301/0 на суму 44698,50 грн. (податок на прибуток - 29799,00 грн., штрафні санкції - 14899,50 грн.).

Постановою Господарського суду Автономної Республіці Крим (суддя Омельченко В. А.) від 28.11.2006 у справі № 2-16/13634-2006А позов приватного підприємства „Схід-Південь” до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономної Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, бо вважає, що вона винесена судом з порушенням норм матеріального права. В позові приватного підприємства „Схід-Південь”- відмовити.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Сторони надали в суд клопотання про розгляд справи в свою відсутність. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін, що не з'явились.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України: «органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України».

Пункт 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наділяє органи ДПІ лише повноваженням здійснювати перевірки (тобто досліджувати і вивчати об’єкт контролю) і встановлює форми перевірок: документальна невиїзна, планова виїзна і позапланова виїзна. Крім того, п. 1 ст. 11 Закону також конкретизує, що може підлягати контролю. У випадку з документальною невиїзною перевіркою - це:

-податкові декларації;

-звіти;

-інші документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Право на невиїзну перевірку виникає у співробітників органів державної податкової служби тільки відносно документів, що є в їх розпорядженні, - причому після того, як ними у встановленому законом порядку відповідні документи були одержані.

Пунктом 1.2.2. ст. 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 N 350 визначен термін «документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування»(далі –документальна невиїзна перевірка) - перевірка, що проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі представлених податкових декларацій, звітів і інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів)». Виходячи з вказаних нормативних актів, можна зробити висновок про те, що документальна невиїзна перевірка є камеральною. Камеральну перевірку здійснюють виключно за даними податкових декларацій (п.п. 4.2.2 Закони України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фундаціями»від 21.12.2000 № 2181-III).

Проте, як вибачається з матеріалів справи, раніше, листом ДПІ в м. Сімферополі від 25.04.2006 № 16011/10/23-2 позивачу пропонувалося надати до інспекції документи підтверджуючі правові і господарські відносини з ПП «ЧАС»м. Артемовська за період, раніше перевірений співробітниками ДПІ в м. Сімферополі. У зв’язку з цим, можна зробити висновок, що проведена фахівцями ДПІ невиїзна документальна перевірка ПП «Схід-Південь»(ЕДРПОУ 32369577) «з питань правових відносин з ПП «ЧАС»(ЕДРПОУ 32619411) за період з 01.04.2004 по 31.12.2004, по своєму характеру, відповідно до п. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», є позаплановою документальною перевіркою.

Посадовці органів ДПС повинні чітко дотримуватися норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто до початку документальної перевірки (планової, позапланової) податковий інспектор повинен мати напрям на перевірку і рішення керівника податкового органу, оформлене наказом. Копію наказу керівника податкового органу і напрям на перевірку ревізор зобов’язаний вручити платнику податків під розписку. Ненадання таких документів платнику податків або надання їх з порушеннями вимог частини 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податковій службі в Україні»є підставою для недопущення посадовців органів ДПС до проведення перевірки.

Пунктами 1.11, 2.1.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005№ 327 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 під № 925/11205, визначено, що в акті перевірки в обов’язковому порядку робиться відмітка про ознайомлення і вручення під розписку керівнику суб’єкта господарювання напряму на перевірку і наказу керівника податкового органу про призначення і проведення перевірки з вказівкою їх номерів і дат.

В акті № 3622/23-2/32369577 від 13.06.2006 невиїзної документальної перевірки ПП «Схід-Південь (ЕДРПОУ 32369577) «з питань правових відносин з ПП «ЧАС»(ЕДРПОУ 32619411) за період з 01.04.2004 по 31.12.2004 ревізором зроблений запис «...перевірку проведено з відома директора ПП «Схід-Південь»Карпова Максима Михайловича та в присутності головного бухгалтера Кондратенко Ніни Сергійовни.». Проте, як вказує позивач ні директор підприємства, ні головний бухгалтер не були інформовані про початок і хід перевірки, ніхто з них не був присутній при проведенні документальної перевірки і документи для її здійснення не надавав.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок та не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що при проведені перевірки використовувались документи, передбачені чинним законодавством для проведення невиїзної перевірки, оскільки при складані акту № 3622/23-2/32369577 от 13.06.2006 головний державний податковий ревізоро-інспектор сектора документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Лукьяненко М. П. посилається на:

«- акт виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006;

- декларація з податку на додану вартість за серпень 2004;

- запити про надання інформації про взаємовідносини між ПП «Схід-Південь»та ПП «ЧАС»до Алчевської ОДПІ Луганської області №1819/7/23-2 від 28.03.2006;

-відповідь Алчевської ОДПІ Луганської області №9105/236 від 07.04.2006 №9106/236-831 від 07.04.2006;

-копія Ухвали місцевого Перевальського районного суду Луганської області від 27.01.2006;

-декларації з прибутку підприємств за 9 місяців 2004м. та 2004рік...»

При цьому ні в акт виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006, ні в акті № 3622/23-2/32369577 від 13.06.2006 невиїзної документальної перевірки податковий ревізор-інспектор сектора документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Лукьяненко М. П. не вказує звідки ним отримані наведені вище податкові накладні, їх реквізити, та в якому порядку вони отримані. В запиті до Алчевської ОДПІ Луганської області від 28.03.2006 № 1819/7/23-2 та в відповіді Алчевської ОДПІ Луганської області № 9105/236 від 07.04.2006 № 9106/236-831 від 07.04.2006 також не вказано звідки і в якому порядку отримані вказані податкові накладні

Судом першої інстанції встановлено, що при здійснені планової документальної перевірки відповідач на адресу позивача з проханням представити копії документів підтверджуючих взаємовідносини між ПП „Схід-Південь” та ПП „Час” не надсилав, ніякі документи позивачем відповідачу не надавались, проте на стор.3 акту невиїзної перевірки відповідач безпідставно вказує, що ці документи надані позивачем.

В акті планової документальної перевірки відсутні посилання на вказані податкові накладні, немає інформації і про те, під якими номерами зареєстровані ці податкові накладні в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), в яких документах бухгалтерського і податкового обліку відображені операції з підприємством «ЧАС», а також в якому періоді і в яких регістрах бухгалтерського обліку відображені суми поставок. Таким чином відповідач не довів у суді про відношення вказаних податкових накладних до позивача.

П.9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ визначає право органів ДПС при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установу та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Таким чином, при складанні акта виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006, та акта № 3622/23-2/32369577 невиїзної документальної перевірки від 13.06.2006 жодна податкова накладна або інші документи по взаємовідносинам з ПП „Час” не були отримані відповідачем. В акті виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006 не перелічені реквізити податкових накладних виданих ПП „Час” суми з яких, на думку ДПІ м. Сімферополя, включені до складу податкового кредиту ПП „Схід-Південь”.

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 02.11.2006 зобов’язав відповідача представити суду письмові пояснення з приводу: з яких джерел відповідачем одержані податкові накладні за № 667 від 02.08.2004, № 672 від 04.08.2004, № 680 від 06.08.2004, № 686 від 09.08.2004, № 702 від 13.08.2004, № 724 від 20.08.2004, а також під якими номерами зареєстровані вказані податкові накладні в книзі обліку придбання товарів, у яких документах бухгалтерського податкового обліку відображені операції з ПП „Час”. Однак відповідач вказані документи для огляду не надав.

Сума валових витрат 119196,19 грн. і ПДВ в сумі 23839,23грн. ні яким чином не ув’язується з сумою поставок в розмірі 567900грн., відображеної в акті планової перевірки в розділі «основні постачальники».

Таким чином, дані, відображені в акті планової документальної перевірки йдуть в розріз з даними невиїзної документальної перевірки, у зв’язку з чим, можна зробити висновок про суперечність і необ’єктивність акту невиїзної документальної перевірки від 13.06.2006.

Згідно з ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .

ДПІ в м. Сімферополі рішеням-повідомленям №0008182301/0 від 29.06.2006 донараховано ПП „Схід-Південь” податок на прибуток в сумі 29799 грн. у зв’язку з тим, що позивачем не надані документи, яки зникли по незалежним від них обставинам, що підтверджується Постановою Київського РВСГВГУМВС України в АР Крим від 21.04.2006.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання ДПІ м. Сімферополя яка безпідставно стверджує, що сума 119196,19 грн. –включена до складу валових витрат ПП „Схід-Південь”. При цьому жодного доказу не наводить, не вказує на жоден первиний документ або документи податкового обліку підприємства.

Про суму 119196, 19 грн. –у складі валових витрат ПП „Схід-Південь” зовсім не йдеться в акті виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006, при проведенні невиїзної перевірки ДПІ м. Сімферополя не вивчала склад валових витрат ПП „Схід-Південь”.

Під час проведення планової виїзної перевірки здійснено перевірку правильності визначення валових витрат ПП „Схід-Південь” (стор.10-12 акту) за період з 01.04.2004 по 31.12.2005, позивачем були пред’явлені усі необхідні документи для перевірки і вони перевірені працівникам ДПІ м. Сімферополя - порушень не встановлено. Після проведення планової виїзної перевірки від 30.03.2006, документи в тому числі за період з 01.04.2004 по 31.12.2004, які раніше були вивчені відповідачем зникли, що підтверджується Постановою Київського РВСГВГУМВС України в АР Крим від 21.04.2006. Тому, застосування до позивача п.п. 5.3.9. ст.. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997, а саме: „ не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку” - неможливо. Більш того, до позивача не можливо застосовувати ст..5.3.9. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі –„якщо платник податку у випадку втрати первинних документів не подасть заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового період, що настає за звітним, то непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами”- тому, що податковий період закінчився більше року тому та вже був перевірений відповідачем.

ДПІ м. Сімферополя в акті невиїзної перевірки робить висновок на стор. 3, що сума ПДВ -23839,23 грн.- по зазначених вище податкових накладних включена до податкового кредиту відповідного періоду, але такі висновки відповідача необґрунтовані.

Про суму ПДВ 23839,23 грн грн. –у складі податкового кредиту ПП „Схід-Південь” зовсім не йдеться в акті виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006, при проведенні невиїзної перевірки ДПІ м. Сімферополя не вивчала склад податкового кредиту ПП „Схід-Південь”.

В акті виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006 в таблиці «Основні постачальники»ревізором відображений об’єм поставок приватного підприємства «ЧАС»на адресу ПП «Схід - Південь»в сумі 567900грн., проте відсутні посилання на документи бухгалтерського і податкового обліку, з яких узята вказана сума, періоди поставки, а також чи врахований в цій сумі ПДВ.

В акті виїзної планової перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006 в таблиці «Основні постачальники»ревізором відображений об’єм поставок приватного підприємства «ЧАС»на адресу ПП «Схід - Південь»в сумі 567900грн., проте відсутні посилання на документи бухгалтерського і податкового обліку, з яких узята вказана сума, періоди поставки, а також чи врахований в цій сумі ПДВ.

В інших таблицях, зокрема «Основні дебітори, кредитори»відсутні відмітки про наявність дебіторської (кредиторської) заборгованості ПП «ЧАС». Які-небудь інші дані, підтверджуючі фінансово-господарські взаємостосунки нашого підприємства з ПП «ЧАС»в акті планової документальної перевірки № 2223/23-2/32369577 від 30.03.2006 відсутні.

Як вибачається з матеріалів справи, з виписки ОАО «Кредобанк»від 29.09.2006 № 3561 за період з 01.08.2004 по 31.08.2004, тобто, за той період який відображено в таблиці в акті № 3622/23-2/32369577 від 13.06.2006г. невиїзної документальної перевірки ПП «Схід-Південь (ЕДРПОУ 32369577) «з питань правових відносин з ПП «ЧАС»(ЕДРПОУ 32619411) за період з 01.04.2004 по 31.12.2004, видна відсутність будь-яких розрахункових взаємовідносин через розрахунковий рахунок між ПП «Схід-Південь та ПП «ЧАС». Сам відповідач вказав на форму розрахунків між позивачем та ПП „ЧАС” через розрахунковий рахунок, але не довів в суді протилежного.

Крім того, відповідач в акті № 3622/23-2/32369577 від 13.06.2006 невиїзної документальної перевірки ПП «Схід-Південь (ЕДРПОУ 32369577) «з питань правових відносин з ПП «ЧАС»(ЕДРПОУ 32619411) за період з 01.04.2004 по 31.12.2004 на стор. 3 вказує зовсім різні коди ЕДРПОУ ПП «Час»( ЕДРПОУ 32619411 та ЕДРПОУ 3261944) при цьому в запиті до Алчевської ОДПІ Луганської області вказує ЕДРПОУ 3261944 ПП «Час». В свою чергу Алчевська ОДПІ Луганської області надсилає відповідь на адресу відповідача в якої зазначає ЕДРПОУ 32619411 ПП «ЧАС. В апеляційній скарзі відповідач говоре про „виключно описку інспектора” який помилково, переплутав ЕДРПОУ ПП „ЧАС” та „ПП ГОДИНА”. Виникає питання, з яким підприємством ДПІ м. Сімферополя перевіряла правові та господарські відносин ПП «Схід-Південь».

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що донарахування податку на прибуток в сумі 29799 грн. і податку на додану вартість в сумі 23839 грн. неправомірні в зв’язку з тим, що невиїзна документальна перевірка здійснена з порушеннями норм чинного податкового законодавства, оскільки в ході перевірки не були використані документи бухгалтерського і податкового обліку приватного підприємства «Схід-Південь»у тому числі і первинні, що є підставою вважати, що перевірка проведена непрямими методами, на підставі догадок, допущень.

Відповідач в ході невиїзної перевірки, за результатами якої прийняті повідомлення-рішення №0008182301/0 від 29.06.2006 р.№0008192301/0 від 29.06.2006 р., вчинив порушення податкового законодавства, не підтвердив доказами жодної обставини викладеної ним в акті, факти викладені в акті є односторонніми, вигадані, не можуть бути підставою для донарахування податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України: «органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України».

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влад, який повинен суду надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили, що його дії правомірні.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України- обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, повно з’ясував обставини справи, та дав належну оцінку доказам, згідно зі статтей 11,71,86 Кодексу адміністративного судочинства України, а в постанові навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Згідно зі статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд          

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2006 у справі №2-16/13634-2006А залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        Т.П. Фенько

Судді                                                                      К.В. Волков

                                                                      І.В. Черткова