Ухвала суду № 12407961, 17.10.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

12 жовтня 2006 року Справа № 2-31/10302-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Дугаренко О.В.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

секретар судового засідання                     Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 28.07.2006 у справі №2-31/10302-2006А

за позовом           сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" (вул. Дружби, 7,Новокримське, Джанкойський р-н,96133)

до           Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой,96100)

про визнання недійсним рішення.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від28.07.2006 у справі № 2-31/10302-2006А (суддя Привалова А.В.) в позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення № 001005/23-1/0 від 30.12.2006 про застосування штрафних санкцій в сумі 56416,72 грн. за порушення касової дисципліни та зобов'язання відповідача скасувати вказане рішення і списати безнадійний податковий борг у загальній сумі 670873,62 грн. відмовлено.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2006 за клопотанням позивача дану справу було роз’єднано у окремі провадження: за адміністративним позовом про визнання недійсним рішення № 001005/23-1/0 від 30.12.2006 у окрему справу № 2-31/10302-2006А, за адміністративним позовом про спонукання відповідача списати безнадійний податковий борг у сумі 670873,62 грн. у окрему справу № 2-31/11443-2006А.

Не погодившись з постановою суду у справі № 2-31/10302-2006А, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Новокримське" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.          

          У судове засідання предстаники сторін не з'вилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 29.12.2005 проведена планова, виїзна, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 30.09.2005.

Перевіркою встановлено, що підзвітні особи підприємства не вчасно звітувались на суму 3464,40 грн., отримували нові підзвітні суми в розмірі 10435,00 грн. без повного звіту попередніх підзвітних сум, також, позивачем було допущено витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов'язані з оплатою праці (за виключенням екстрених (невідкладних) обставин) на загальну суму 52941,87 грн., за наявності податкової заборгованості.

За результатами перевірки складено акт № 916/23-1-03759990 від 29.12.2005, на підставі якого винесене рішення № 001005/23-1/0 від 30.12.2005, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 56416,72 грн. відповідно до статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за порушення підпункту 2.11 пункту 2, пункту 7.35 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637.

Вказане податкове зобов’язання було визначене відповідачем у зв’язку з порушенням позивачем касової дисципліни, а саме пункту 2.11 розділу 2, пункту 7.35 розділу 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Спірне рішення № 001005/23-1/0 від 30.12.2005 в порядку апеляційного узгодження позивачем не оскаржувалось.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття позивача до відповідальності, передбаченої Указом Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” в редакції від 11.05.1999 (із змінами та доповненнями).

Ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами пунктів 1, 2 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, за рішеннями органів державної податкової служби застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Указом.

Судом першої інстанції, як доказ встановлення факту порушення позивачем підпункту 2.11 пункту 2, пункту 7.35 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, був прийнятий акт перевірки № 916/23-1-03759990 від 29.12.2005.

Відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 зазначеного Положення, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Як зазначалося раніше, судом першої інстанції встановлено та актом перевірки документально зафіксовано те, що підзвітні особи підприємства не вчасно звітувались на суму 3464,40 грн., отримували нові підзвітні суми у розмірі 10435,00 грн. без повного звіту попередніх підзвітних сум, даний факт не оспорювався позивачем під час проведення перевірки.

За вказане порушення передбачена відповідальність згідно з частиною 5 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 № 436/95 у вигляді штрафу в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Твердження сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" про те, що повна звітність підзвітних осіб за витрачені звітні кошти наступає по останній цивільно-правовій угоди, з якої слід відраховувати 3 дні, протягом яких підзвітна особа повинна надати звіт за витрачені кошти, не може бути прийняте судовою колегією до уваги у зв’язку з тим, що воно не ґрунтується на нормах Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні або на нормах іншого нормативно-правового акту.

Перевіркою встановлено факт витрачання позивачем готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов'язані з оплатою праці (за виключенням екстрених (невідкладних) обставин) на загальну суму 52941,87 грн., за наявності податкової заборгованості.

Судова колегія не може погодитись з твердженням позивача про те, що з прийняттям нового Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, відповідальність за дане порушення вже не передбачена, виходячи з наступного.

У пункті 7.35 Положення № 637 визначено, що під час перевірки встановлюються факти проведення підприємством у ці періоди виплат, пов'язаних з оплатою праці, за наявності в нього податкового боргу. Для цього за записами в касовій книзі та за видатковими відомостями і видатковими касовими ордерами встановлюються суми і дати здійснення цих виплат із каси підприємства. На підставі касової книги та прибуткових касових ордерів виявляються також джерела надходжень коштів (з банку або з виручки) за сумами і датами, за рахунок яких здійснювалися вищезазначені виплати. Дані про виявлені порушення зазначаються у акті перевірки.

Таким чином, відповідальність за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень отриманих із кас на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості передбачена частиною 4 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат, а не вказаним Положенням.

Отже, при встановлені факту вказаного порушення податкові органи зобов'язані застосувати санкції, у порядку та розмірах, встановлених цим Указом.

Доводи позивача про те, що підприємство не має податкового боргу, оскільки податковим органом пропущений строк по стягнення цих боргів, передбачений статтею 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і наслідком такого пропущення списання цього боргу як безнадійного і звільнення активів платника податків з податкової застави, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства і спростовуються матеріалами справи.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що сплив строку по стягненню податкової заборгованості (1059 днів) не тягне за собою автоматичного списання такого боргу і звільнення з податкової застави активів платника.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу направлялись перша податкова вимога № 1/17 від 18.10.2001 на суму 19748,73 грн. та друга податкова вимога № 2/168 від 26.11.2001 на суму 46021,94 грн.

Згідно з витягом з Державного реєстру застав рухомого майна від 23.04.2003 всі активи сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" знаходились у податковій заставі з 08.05.1998 і станом на день розгляду справи судом першої інстанції не звільнялись з неї.

Таким чином, факт здійснення позивачем зазначених порушень порядку ведення касових операцій доведений відповідачем і документально зафіксований у акті перевірки, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності. Позивачем доказів, які б спростовували висновки відповідача про виявлені порушення, суду надані не були.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новокримське" залишити без задоволення.

                    Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 у справі №2-31/10302-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                        О.В. Дугаренко

Судді                                                                      О.Г. Градова

                                                                      Т.П. Фенько