Постанова № 12407948, 12.10.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2006 року Справа № 2-14/17295-20-3/021                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Лисенко В.А.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

3 особи: не з'явився,

прокурора: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Пасcат" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 11.04.2006 у справі №2-14/17295-20-3/021

за позовом           Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (вул. О. Гончара, 55-а, місто Київ, 01030)

до           Приватного малого підприємства "Пасcат" (вул. Льотчиків, 3, місто Севастополь, 99057)

3 особа: Військова частина Д 0170 (вул. Космонавтів, 90,Ніжин,16603)

про розірвання договору, стягнення 2382490,00 грн.; за зустрічним позовом про стягнення 5992558,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильський катастрофи звернулось до господарського суду до Приватного малого підприємства „Пассат” з позовною заявою про розірвання договору, витребування майна та стягнення збитків і неустойки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2000 між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій (МНС) як замовником та Приватним малим підприємством „Пассат” (виконавцем) укладено договір № 20 про придбання пожежно-рятувальних вертольотів МІ-14 ПЖ відповідно до специфікації від 29.12.2000, яка є невід’ємною частиною договору. Приватне мале підприємство „Пассат” зобов’язане передати 4 вертольоти загальною вартістю 12899600,00 грн. Пунктом 3 угоди від 02.07.2002 № 56-17-2/02 про зміни та доповнення договорів від 29.12.2000 та договору від 02.07.2001 № 59/ГЦ 2001 передбачено перерахування у місячний термін з дня укладання угоди частині вартості першого вертольоту у сумі 365852,80 грн. Платіжним дорученням від 09.07.2002 № 649 замовником було перераховано 365852,80 грн. у тому числі ПДВ 60975,47 грн. Таким чином замовник виконав умови угоди від 02.07.2002 № 56-17-2/02.

Відповідно до пункту 4 Угоди від 02.07.2002 № 56-17-2/02 виконавець зобов’язаний в місячний термін після перерахування 50 % суми, зазначеної в пункті 5 угоди (3224900,00 грн.) надати перший вертоліт для здачі-приймання на умовах пункту 4.1 договору від 29.12.2000, а саме:

виконати переобладнання серійних вертольотів МІ-14 у пожежно-рятувальні вертольоти МІ-14 ПЖ;

переобладнати вертольоти для польотів по міжнародних повітряних лініях;

провести сертифікацію вертольотів як цивільних повітряних суден;

пред’явити вертольоти з гарантійним ресурсом і з технічними характеристиками, які відповідають вимогам Технічного завдання по акту по державних випробуваннях модифікованого пожежно-рятувального вертольота МІ-14 ПЖ № 74035;

інформувати Замовника про виконані етапи роботи згідно з планом.

Замовник свої зобов’язання стосовно перерахування вартості першого вертольоту та 50% вартості другого вертольоту виконав у повному обсязі у загальній сумі 5284900 грн.

Таким чином, виконавець повинен був поставити перший вертоліт до 29.05.2003. Але Приватне мале підприємство „Пассат” порушило термін виконання умов договору від 29.12.2000 у частині поставки першого вертольоту, визначив датою прийняття кінець жовтня. Вважаючи недоцільним для МНС виконання договору від 29.12.2000 № 20 внаслідок порушення термінів виконавцем, позивач просить розірвати вказаний договір, витребувати від Приватного малого підприємства „Пассат” один вертоліт МІ-14 ПЖ, та стягнути з відповідача на користь позивача збитки 5607390,00 грн. та судові витрати у сумі 1818,00 грн.

25.03.2004 позивач уточняючи свої вимоги просить розірвати договір від 29.12.2000 № 20 у зв’язку з суттєвим порушенням відповідачем умов договору, витребувати з Приватного малого підприємства „Пассат” один вертоліт МІ-14 ПЖ, стягнути з Приватного малого підприємства „Пассат” на користь МНС України 2382490, грн. та судові витрати.

16.12.2005 Приватне мале підприємство „Пассат” звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій, третя особа –військова частина Д 0170, про відшкодування збитків.

Доводи мотивовані тим, що МНС не виконало своїх зобов’язань стосовно попереднього фінансування виконання робіт по першому вертольоту та 50 % по другому вертольоту, оскільки Приватне мале підприємство „Пассат” недоотримало від МНС 547198,80 грн.

Вказані обставини визначені у постанові слідчого у ході розслідування кримінальної справи. Діями МНС позивачу спричинено збитків на загальну суму 4383994,00 грн. Позивач просить відшкодувати ці збитки.

31.01.2006 Приватне мале підприємство „Пассат” змінило позовні вимоги та просить відшкодувати на користь Приватного малого підприємства „Пассат” суму 5992558,00 грн., а саме: залишити вертоліт МІ-14 ПЖ у власності Приватного малого підприємства „Пассат” та стягнути останню суму з МНС у розмірі 462958,00 грн. Доводи мотивовані тим, що у зв’язку з невиконанням своїх договірних зобов’язань з боку МНС України позивач по зустрічному позову несе витрати, яки складаються із різниці між фактичною вартістю вертольоту та сумою перерахованої МНС України - 791899,00 грн., несенням податків і витрат у сумі 708564, 23 грн. Крім того, він несе моральну шкоду у зв’язку із порушенням проти нього кримінальної справи, яку зазначив у сумі 900000 грн.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.04.2006 у даній справі (суддя Гоголь Ю.М.) позов задоволений частково. На Приватне мале підприємство „Пассат” покладений обов'язок повернути позивачу один вертоліт МІ-14 ПЖ № 74035. У задоволенні решти частини позовних вимог і зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Міністерство України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконало зобов’язання умови договору № 20 від 29.12.2000 та угоди від 02.07.2002 № 59/ГЦ 2001 стосовно сплати вартості одного вертольоту 3224900 грн. та 50 % вартості другого вертольоту (1612450,00 грн.). Оплату закінчено 29.04.2003. Приватне мале підприємство „Пассат” у свою чергу, з вказаного строку, не виконало зобов’язань по наданню вертольоту МНС. Таким чином, на думку суду, позовні вимоги МНС в частині витребування одного вертольоту підлягають задоволенню.

Позовні вимоги стосовно розірвання договору не підлягають задоволенню тому, що позивач не виконав умов статті 188 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги Приватного малого підприємства „Пассат” не підлягають задоволенню на підставі того, що сторона не довела обставин неналежного виконання МНС своїх обов’язків, розміру збитків та факту спричинення моральної шкоди.

          Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення відмінити у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права при неповному дослідженні обставин справи і ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

          Доводи відповідача полягають в тому, що судом при ухваленні рішення не враховано ту обставину, що 29 грудня 2000 року між Приватним малим підприємством „Пасат” і позивачем по первинному позову укладено договір № 20 на придбання 4 пожежно-рятувальних вертольотів МІ-14ПЖ загальною вартістю 12899600 грн. Відповідно до пункту 1.2. договору зміст і терміни виконання основних етапів робіт по переобладнанню вертольотів визначаються календарним планом, що є|з'являється,являється| невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.3. договору ціна першого вертольота була|з'являлася,являлася| фіксованою і не могла бути змінена протягом всього терміну дії договору.

          Відповідно до календарного плану виконання робіт по переобладнанню вертольотів МІ-14 в пожежно-рятувальні вертольоти термін виконання робіт по переобладнанню першого вертольоту був встановлений з|із| 10.01.2001 по 30.09.2001 за умови 100% передоплати всіх етапів робіт. Фактично позивачем по первинному позову в рахунок виконання умов за договором вартість першого вертольота перерахована з|із| 23.02.2001 по 17.12.2002, що свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору.|

          09 грудня 2002 року Приватне мале підприємство „Пассат” | склало акт виконаних робіт по першому вертольоту на загальну|спільну| суму 3181400 грн. Об’єм |обсяг| фактично виконаних робіт по вертольоту МІ-14 ПЖ | зав. № 74035 фактично відповідає об’єму |обсягу| робіт, вказаному в акті від 09.12.2002. Ця обставина встановлена висновком № 4869 комплексної судової технічно-товарознавчої експертизи від 17.08.2005. Даний акт підписав і позивач по первинному позову. Проте,|однак| прийняти вертоліт позивач відмовився, мотивувавши це обставинами, не передбаченими умовами договору. Сторона вважає, що утримання|вміст,утримання| спеціально навченого|виученого| штату працівників, виплата зарплатні|плати|, сплата|виплата| обов'язкових платежів на заробітну плату |плату| за період після|потім| закінчення терміну, встановленого|установленого| договором для виконання робіт по першому вертольоту МІ-14ПЖ, є|з'являються,являються| додатковими витратами, які понесло підприємство у зв'язку з неналежним виконанням замовником умов договору.

          Позивач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але судове рішення господарського суду необхідно змінити, задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Судове засідання було відкладеним з 31.05.2006 на 04.07.2006, з 04.07.2006 на 19.07.2006.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 змінено склад судової колегії, суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Антонову І.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 за клопотанням сторін продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Судове засідання відкладалося з 19.07.2006 на 16.08.2006.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Маслову З.Д.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.08.2006 до 11.10.2006.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 змінено склад судової колегії, суддів Заплаву Л.М. та Маслову З.Д. змінено на суддів Градову О.Г. та Дугаренко О.В.

          За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

          Повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

          29 грудня 2000 року між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Приватним малим підприємством „Пассат” укладено|ув'язнений| договір № 20 на придбання|надбання| 4 пожежно-рятувальних вертольотів МІ-14ПЖ загальною вартістю 12899600 грн.

          Виконавець зобов’язується згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2000 року № 2984/29 виготовити і передати, а замовник прийняти і оплатити пожежно- рятувальні вертольоти МІ-14 ПЖ згідно з специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору зміст|вміст,утримання| і терміни виконання основних етапів робіт по переобладнанню вертольотів визначаються календарним планом, що є|з'являється,являється| невід'ємною частиною|часткою| договору.

          Відповідно до календарного плану виконання робіт по переобладнанню вертольотів МІ-14 в пожежно-рятувальні вертольоти термін виконання робіт по переобладнанню першого вертольоту був встановлений з|із| 10.01.2001 по 30.09.2001 за умови 100% передоплати всіх етапів робіт.

          Вартість першого вертольоту МІ-14 ПЖ договором встановлена в сумі 3224900 грн. і вона відповідно до пункту 2.3 договору була фіксована і зміні протягом терміну дії договору не підлягала. До зазначеної угоди складені додатки: специфікація на придбання 4 вертольотів вартістю 3224,9 грн. кожний; кошторис витрат на придбання і переобладнання одного вертольота; календарний план виконання робіт та технічне завдання. Календарним планом дата початку робот була встановлена 10.01.2001. А термін виконання робіт з придбання та переобладнання першого вертольоту –8 місяців та 20 днів за умови 100 % попередньої оплати з боку МНС України кожного етапу робіт по мірі надходження коштів з бюджету. За договором Приватне мале підприємство „Пассат” взяло на себе зобов’язання: переобладнати серійні вертольоти МІ-14 у пожежно-рятувальні вертольоти МІ-14 ПЖ; переобладнання вертольотів провести відповідно до вимог для польотів на міжнародних повітряних суден, пред’явити вертольоти з гарантійним ресурсом і технічними характеристиками, які відповідають вимогам технічного завдання та акту по державним випробуванням модифікованого пожежно-рятувального вертольота МІ-14 ПЖ.

          Додатковою угодою від 22.02.2001 до основного договору передбачалося, що розрахунки за придбання та переобладнання вертольотів здійснює військова частина Д 0170 (місто Ніжин Чернігівської обл.) –структурний підрозділ Головного Центру, на базі якої створено спеціальний авіаційний загін. Згідно з пунктом 2.2 умов сума за вертольоти була уточнена і становила 12890600,00 грн., у тому числі ПДВ –2149933,33 грн.

          Міністерство фінансів України через крайню обмеженість його ресурсів не знайдено можливості цільового фінансування для створення пожежно-рятувальних вертольотів МІ-14 ПЖ і запропонувало МНС України придбання двох вертольотів у 2000 році вирішувати у межах наявних бюджетних ресурсів, а кошти на придбання вертольотів у 2001-2002 роках врахувати при складанні бюджетного запиту МНС України на відповідні роки в межах схваленого Кабінетом Міністрів України граничного обсягу видатків Державного бюджету для МНС України. Усі звернення МНС України до Міністерства фінансів України щодо цільового фінансування по створенню вертольотів МІ-14 ПЖ не знайшли свого вирішення і МНС України вирішувало це питання за рахунок видатків, передбачених на авіаційні роботи з пошуку і рятування в межах схваленого Кабінету Міністрів України граничного обсягу видатків державного бюджету для МНС України.

          З причин недостатнього фінансування з боку МНС роботи з переобладнання вертольотів МІ-14 ПЖ неодноразово призупинялись, що призвело до зриву графіку виконання робіт Приватним малим підприємством „Пассат”. МНС України шукало можливість фінансування договору, у зв’язку з чим сторонами неодноразово вносилися зміни до основного договору та складені додаткові угоди.

          Так, у рахунок сплати послуг з придбання та переобладнання вертольотів укладений договір від 02.07.2001 № 59 ГЦ „Про передачу ПМП „Пассат” 3652250 штук протигазів на суму 142 900,00 грн.

          Додатковою угодою від 02.07.2001 № 56 -17-2/02 до основного договору та договору від 02.07.2001 № 59 ГЦ змінено умови передачі першого вертольоту, а саме, кошті на суму 1059000,0 грн., отримані від реалізації переданих МНС України протигазів, зараховані Приватним малим підприємством „Пассат” у рахунок виконання робіт, а передачу першого вертольоту необхідно було здійснити у місячний термін після проведення попередньої оплати 50 % вартості переобладнання другого вертольота.

          07.10.2002 прийнято ще одну додаткову угоду № 3 до основного договору, стосовно порядку звітності за виконані роботи. А саме, акт виконаних робіт повинен складатися та погоджуватися не після кожного етапу робіт, а після завершення усіх робіт і виконання контрольного обльоту вертольота.

          В період з 19 по 24 травня 2003 року комісією МНС України здійснено перевірку стану виконання робіт першого вертольоту МІ-14 ПЖ із зав. № 74035. Внаслідок неналежного технічного стану вертоліт не був прийнятий комісією МНС України у Приватного малого підприємства „Пассат”. Недоліки з боку Приватного малого підприємства „Пассат” були визнані повністю, сторонами складено план їх усунення, згідно до якого визначено готовність до передачі вертольоту після 12.08.2003.

          Але у зв’язку з тим, що фінансування після квітня 2003 року з боку МНС України було припинено, роботи по оформленню документації по льотним та наземним випробуванням вертольоту в Державному департаменті авіаційного транспорту не були завершені.

          Основною причиною неприйняття вертольоту було те, що на головному редукторі ВР -14 і головних двигунах ТВЗ -117 М було продовжено ресурс, а не проведено капітального ремонту.

Капітальний ремонт на них не було проведено з причин зриву строку фінансування МНС України і збільшення цін на дані роботи на відповідних роботах.

          Дослідивши матеріали справи і на підставі встановлених фактичних обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню у зв’язку з наступних підстав.

          Судова колегія приймає до уваги, що на правовідносини сторін розповсюджується Цивільний кодекс України від 16.01.2003 на підставі пункту 4 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.

          Аналізуючи правову природу спірного договору судова колегія надійшла висновку про те, що він є відозміною договору підряду, а саме договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

          Так, сторонами у договорі є замовник та виконавець.

Предметом договору є переобладнання виконавцем вертольотів МІ-14 у пожежно-рятувальний вертоліт МІ-14 ПЖ та прийняття та сплата вартості робіт замовником.

Згідно статті 892 Цивільного Кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Таким чином, правовідносини сторін регламентовані статтями 892-900 Цивільного кодексу України.

          В суді достовірно встановлено|установлений| факт порушення замовником - позивачем по первинному позову умов договору, зокрема, МНС не виконало своїх обов’язків по договору по фінансуванню та строків фінансування.|з'являється,являється|

          Дані обставині підтверджені постановою про відмову в порушенні кримінальної справи і закриття кримінальної справи Військової Прокуратури Центрального регіону України від 15.09.2005.

          Відповідно до частини 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

          Таким чином, умовами невиконання договору є несвоєчасне фінансування робіт з боку замовника.

          Відповідно до частини 1 статті 900 Цивільного кодексу України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору склалось не з його вини.

          Оскільки порушення договору склалось не з вини Приватного малого підприємства „Пассат”, відсутні правові підстави для стягнення збитків з боку Приватного малого підприємства „Пассат” на користь МНС України. У цієї частині висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильним.

          У позовній заяві замовник просить розірвати спірний договір.

          Судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у частині розірвання договору.

Так, у позовній заяві позивач вважає недоцільним подальше виконання договору. Відповідач також погоджується з вимогами про розірвання договору.

За такими обставинами договір № 20 від 20.12.2000 повинно бути розірваним. Відповідно до статті 188 Господарського суду України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо змін розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Оскільки сторони у судовому процесі досягли згоди щодо розірвання договору, тому висновок суду про те, що позивач не виконав умов статті 188 Господарського кодексу України, не приймаються до уваги.          

          Таким чином, вказані позовні вимоги у частині розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому рішення господарського суду у цієї частині підлягає скасуванню.

          При постанові нового рішення судова колегія частково задовольняє позовні вимоги первісного позивача про розірвання договору на придбання пожежно-рятувальних вертольотів МІ-14 ПЖ, укладеного 29.12.2000 між Приватним малим підприємством „Пассат” та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

          Позовні вимоги про обов’язок відповідача передати МНС України вертоліт МІ-14 ПЖ є необґрунтованими виходячи з такого.

          Згідно до висновків № 4869 комплексної судової технічно-товарознавчої експертизи від 17.08.2005 (а.с.88-100 т.2) вертоліт, на витребуванні якого наполягає позивач, вважається непридатним до експлуатації.

При розірванні договору сторона не має права вимагати виконання його умов, які не були виконані сторонами до розірвання договору.

На підставі договору відповідач зобов’язаний переобладнання вертольотів провести відповідно до вимог для польотів на міжнародних повітряних суден, пред’явити вертольоти з гарантійним ресурсом і технічними характеристиками, які відповідають вимогам технічного завдання та акту по державним випробуванням модифікованого пожежно-рятувального вертольота МІ-14 ПЖ. Але цього зроблено не було. Вертоліт не має гарантійного ресурсу, стосовно його не проведено сертифікації як повітряного судну.

Умовами договору та додаткових угод не передбачено передачу незавершеного продукту, якій за технічним станом не відповідає умовам договору.

Ніяких додаткових угод та нових договорів стосовно цього сторонами не укладено Крім того, матеріали справи вказують на те, що вертоліт, який підлягав переобладнанню, є власністю Приватного малого підприємства „Пассат”.

За такими обставинами висновок суду першої інстанції стосовно обов’язку Приватного малого підприємства „Пассат” передати вертоліт МНС України не ґрунтується на законі, а рішення у цієї частині підлягає скасуванню.

При прийняття рішення у цієї частині судова колегія відмовляє позивачу у частині його вимог витребування вертольоту МІ-14 ПЖ № 74035.

Позовні вимоги про стягнення грошів підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

З матеріали справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу суму коштів 4225852,8 грн. та в розрахунок виконання зобов’язань повинен був передати 2647618 шт. протигазів на загальну суму 1 059042 ,0 грн. Приватне мале підприємство „Пассат” недотримало від МНС України протигази в кількості 107680 шт. на суму 45491,00 грн., що встановлено постановою слідчого від 15.09.2005.

Фактично сума перерахованих грошів на користь Приватного малого підприємства „Пассат” складає 5239 409,00 грн.

Оскільки договір між сторонами у судовому порядку розірваний, то відповідач –Приватне мале підприємство „Пассат” повинно повернути гроші на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідач отримав грошові кошті на підставі договору, а договір має бути розірваним, правова підстава для утримання грошів вже не існує і вони повинні бути поверненими позивачеві.

За такими обставинами судове рішення у цієї частині також має бути скасованим. При винесенні рішення у частині стягнення сум безпідставно отриманих грошів судова колегія вважає необхідним стягнути з Приватного малого підприємства „Пассат” на користь МНС України 5239 409,00 грн.

Позовні вимоги по зустрічному позову у частині стягнення збитків підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне мале підприємство „Пассат” за рахунок коштів позивача придбав лопоті несучого вінта, які визначено в акті від 09.02.2003 вартістю 325200,0 грн. Вказане технічне обладнання безкоштовно передано від Приватного малого підприємства „Пассат” до МНС України.

МНС не врахувало й не відшкодовано ПДВ в сумі 176507,80, який Приватне мале підприємство „Пассат” перерахувало за передані протигазі.

Вказані витрати є збитками, які заподіяні Приватному малому підприємству „Пассат” з боку МНС, їх суму складаю 501707,80 грн.

Сума збитків, яку заподіяно Приватному малому підприємству „Пассат” з боку МНС и яку визначено постановою слідчого Військової прокуратури Центрального регіону України від 15.09.2005 складає 547198,80 грн.

Але судовою колегією при визначенні суми коштів вже враховано суму 45491,00 грн., а тому вона не підлягаю повторному врахуванню.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні цих вимог безпідставно, оскільки рішення суду у цієї частині не відповідає матеріалам справи.

Таким чином, судове рішення у цієї частині підлягає скасуванню, а при винесенні нового рішення, судова колегія задовольняє позовні вимоги по зустрічному позову у цієї частині.

У частині стягнення моральної шкоди судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для цього, тому судове рішення у частині стягнення моральної шкоди є правильним та скасуванню не підлягає.

При винесенні остаточного рішення судова колегія призводить залік сум, які стягнути на користь позивача та відповідача виходячи з такого розрахунку:

Загальна сума, яка підлягає стягненню на користь Міністерства з надзвичайних ситуацій з боку Приватного малого підприємства „Пассат” складає 5239 409,00 грн.

Сума збитків, яку стягнуто з Міністерства з надзвичайних ситуацій на користь Приватного малого підприємства „Пассат” складає 501707,80 грн.

Таким чином, з Приватного малого підприємства „Пассат” на користь Міністерства з надзвичайних ситуацій остаточно підлягає стягненню сума: 5239409,00 грн. - 501707,80 грн. = 4737701,20 грн.

Судові витрати судова колегія покладає на позивача на підставі частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 3 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Пассат" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 11.04.2006 у справі № 2-14/17295-20-3/021 частково скасувати.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.

Позовну заяву Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та зустрічну позовну заяву Приватного малого підприємства "Пассат" задовольнити частково.

Розірвати договір № 20 від 29.12.2000, укладений між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Приватним малим підприємством "Пассат" про придбання пожежно-рятувальних вертольотів.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Пассат" (99057, місто Севастополь, вул.Льотчиків, 3, ЄДРПОУ 20724473, р/р 26006255794001 в СФ КБ "Приватбанк") на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, місто Київ, вул.Гончара, 55-А, ЄДРПОУ 00013528, р/р 35228062000044 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) 4737 701,20 гривень (чотири мільйону сімсот тридцять сім тисяч сімсот одну гривню 20 коп.).

У решті позовних вимог первісного та зустрічного позову відмовити.

Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                   В.А. Лисенко

Судді                                                                                 О.Г. Градова

                                                                                 О.В. Дугаренко