Постанова № 12407881, 13.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

7 червня 2006 року Справа № 20-3/049 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівДугаренко О.В.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Будяк К.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Расохацька І.В., довіреність № 99/10-0 від 11.01.2006,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Крона Сервіс" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 20 квітня 2006 року у справі №20-3/049

за позовом приватного підприємства "Крона Сервіс" (Історичний бульвар, 1, Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, Севастополь, 99001)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000172310/0 від 03.03.2006 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000172310/0 від 3 березня 2006 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 546.625, 37 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 273.312,68 грн., всього 819.938,05 грн. за неправомірне включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, виданих особою, яка не мала права їх надавати, тому що договори, на підставі яких позивач отримав товар, недійсними не визнані; на момент укладення договорів контрагент позивача мав право надавати податкові накладні; рішення про скасування державної реєстрації не може бути єдиною обставиною для прийняття податкового повідомлення-рішення; штрафні санкції застосовані неправомірно, так як на момент перевірки всі суми були підтверджені податковими накладними.

Постановою місцевого господарського суду у задоволенні позову відмовлено, тому що контрагент позивача приватне підприємство „Укрресурспром”, державна реєстрація якого скасована рішенням суду та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, не мав право надавати податкові накладні, на підставі яких позивач відніс до податкового кредиту суми податку, а тому податковим органом правомірно донараховано податок.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати з тих підстав, що вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції не було зясовано дати набрання законної сили рішенням суду, яким скасована державна реєстрація контрагента позивача та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість; не встановлено, що на момент укладення договорів контрагент позивача мав всі документи, підтверджуючі правомірність його діяльності. Також позивач вказує на відсутність доказів, підтверджуючих не ведення фінансово-господарської діяльності приватним підприємством „Укрресурспром”, та відсутність у діючому законодавстві відповідальності за діяльність контрагентів.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Позивач не скористався наданим правом на участь у судовому засіданні, про час та місто розгляду апеляційної скарги повідомлений у встановленому порядку (а.с. 73, 81).

Апеляційна інстанція відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України витребував від сторін додаткові докази (а.с. 83-106), вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

3 березня 2006 року керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на підставі акту перевірки № 83/10/23-123/23656336/27 від 28 лютого 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172310/0 про визначення платнику податків приватному підприємству „Крона Сервіс” податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 546.625,37 грн. і штрафних санкцій 273.312,68 грн., усього 819.938,05 грн. (а.с.7).

З вказаного акту перевірки слідує, що на підставі виданих приватним підприємством „УкрРесурсПром” податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у березні-грудні 2004 року суму податку на додану вартість у розмірі 546.625,37 грн., у той час як рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2005 року визнані недійсними засновницькі документи приватного підприємства „УкрРесурсПром” з моменту реєстрації 1 липня 2003 року, свідоцтво платника податку з дати видачі 8 вересня 2003 року, що є порушенням підпункту 7.2.1 і 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (а.с. 10-13).

Дійсно, позивач в особі директора Резанова А.М. на підставі договорів про загальні вимоги постачання та взаєморозрахунків та специфікацій до них від 23 березня 2004 року № 985 (а.с. 14-16), від 5 травня 2004 року № 1441 (а.с. 17-19), від 1 червня 2004 року № 1739 (а.с. 20-21), від 10 грудня 2004 року № 2412 (а.с. 22-24) замовив у приватного підприємства „УкрРесурсПром” в особі директора Бездетко В.А. товар, який отримав та оплатив у встановлені договором строки.

Так за податковими накладними:

-№3003 від 31 березня 2004 року на суму 37.000 грн. (податок на додану вартість 6.166,67 грн.),

-№5010 від 11 травня 2004 року на суму 615.468,31 грн. (податок на додану вартість 102.578,05 грн.),

-№5127 від 24 червня 2004 року на суму 648.054,82 грн. (податок на додану вартість 108.009,14грн.),

-№5211 від 19 липня 2004 року на суму 86.480,02 грн. (податок на додану вартість 14.413,34 грн.),

-№5298 від 23 липня 2004 року на суму 54.520,02 грн. (податок на додану вартість 9.086,67 грн.),

-№5367 від 5 серпня 2004 року на суму 572.648,88 грн. (податок на додану вартість 95.441,48 грн.),

-№6007 від 8 листопада 2004 року на суму 326.144,40 грн. (податок на додану вартість 54.357,40 грн.),

-№6008 від 8 листопада 2004 року на суму 37.770 грн. (податок на додану вартість 6.295 грн.),

-№6032 від 18 листопада 2004 року на суму 869.268,11 грн. (податок на додану вартість 144.878,02 грн.),

-№6589 від 13 грудня 2004 року на суму 32.397,60 грн. (податок на додану вартість 5.399,60 грн.) продавець передав (відвантажив, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 11), а позивач отримав замовлений за договорами товар на загальну суму 3.279.752,16 грн., у тому числі податок на додану вартість 546.625,37 грн. (а.с. 42-51).

Сплата товару здійснена позивачем безготівкою (а.с. 11-12).

Як слідує з акту перевірки, податкових декларацій з податку на додану вартість позивач ці суми податку відніс до податкового кредиту (а.с. 83-100).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”№168\97-ВР від 3 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №168\97-ВР) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як слідує з приписів підпунктів 7.2.1 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 податкову накладну має право надати виключено особа, яка зареєстрована платником податку на додану вартість.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженої платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку (пункт 18).

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2005 року у справі № 2-1414-1/05 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „УкрРесурсПром”, третя особа Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація та Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва про визнання установчих документів недійсними були визнані недійсними з 1 липня 2003 року статут приватного підприємства „УкрРесурсПром”, з 26 червня 2003 року рішення власника і з 8 вересня 2003 року свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с. 101-102).

Як встановлено вказаним рішенням, реєстрація приватного підприємства „УкрРесурсПром” була здійснена невстановленими особами на ОСОБА_1 без його відома. ОСОБА_1. ніколи не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність, коштів до статутного фонду не вносив, фінансово-господарських документів не підписував. Тобто з моменту створення приватне підприємство „УкрРесурсПром” не мало наміру здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати до доходу держави податки. У звязку з чим реєстрація цього підприємства як платника податку на додану вартість також була здійснена неправомірно.

На підставі цього рішення суду 3 серпня 2005 року було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, надане приватному підприємству „УкрРесурсПром”, що підтверджує акт № 27 від 3 серпня 2005 року( а.с. 103).

Однак, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 січня 2006 року у справі № 22-9266 було скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2005 року про визнання недійсними установчих документів приватного підприємства „УкрРесурсПром”, провадження у справі закрито (а.с. 104-105). Ухвала набрала законну силу з моменту проголошення 19 січня 2006 року.

Вказана обставина не була досліджена судом першої інстанції при розгляді позову, що привело до прийняття неправильного рішення, тому що як слідує з акту перевірки підставою для донарахування податку на додану вартість та застосуванню штрафних санкцій до приватного підприємства „Крона Сервіс” стало рішення Святошинського районного суду міста Києва про визнання недійсними установчих документів контрагента позивача приватного підприємства „УкрРесурсПром”, на якому не має відмітки про набрання законної сили і яке скасовано ухвалою апеляційної інстанції.

Апеляційна інстанція вважає, що доводи апеляційної скарги відносно не з'ясування судом першої інстанції дати набрання законної сили рішенням суду обгрунтовані і приймаються до уваги апеляційною інстанцією.

Інші доводи апеляційної скарги не мають суттєвого значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що податковий орган необґрунтовано донарахував позивачу податок на додану вартість і застосував штрафні санкції, тому що на час прийняття податкового повідомлення-рішення (3 березня 2006 року) судове рішення, на підставі якого воно прийнято скасовано (19 січня 2006 року). Постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, позов також підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Крона Сервіс" задовольнити.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 20 квітня 2006 року у справі № 20-3/049 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000172310/0 від 3 березня 2006 року про визначення приватному підприємству "Крона Сервіс" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 546.625,37 грн., штрафних санкцій у сумі 273.312,68 грн., усього 819.938,05 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Крона Сервіс" (99011, Севастополь, Історичний бульвар, 1, код 32530873) судовий збір у сумі 3,40 грн.

Господарському суду міста Севастополя надати виконавчий документ.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення повного тексту постанови - 13 червня 2006 року.

Головуючий суддяО.Г. Градова

СуддіО.В. Дугаренко

В.С. Голик