Постанова № 12407817, 06.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 червня 2006 року Справа № 2-29/5094-2006                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Рябоштанова О. В., довіреність № 01/04 від10.01.06;

відповідачів: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 16.03.2006 у справі №2-29/5094-2006

за позовом           Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" (вул. Свердлова, 48, м.Ялта, 98603)

товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" (вул. Свердлова, 65, м.Ялта, 98603); (вул. Руданського, 8, м. Ялта, 98600)

про визнання недійсним договору, розірвання договору та угоди

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя О.І. Башилашвілі) від 16.03.2006 у справі № 2-29/5094-2006 частково задоволено позов Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент", товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" про визнання недійсним договору, розірвання договору та угоди.

Розірвано договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва –їдальні літ Б, розташованого по вул. Руданського,8 у місті Ялта від 07.10.1998, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „СП ЮБК” та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" та угоду від 18.12.2000, укладену між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент".

З товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим стягнуто неустойку у сумі 20 640,00 грн.

У частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2 від 20.06.2003, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" та товариством з обмеженою відповідальністю "Руна" та зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" повернути об’єкт незавершеного будівництва –будівлю їдальні, розташовану по вул. Руданського у місті Ялта відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, скасувавши у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим неустойки у сумі 20640,00 грн. з відмовою у позові.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

          У зв’язку з відпусткою судді Щепанської О.А. 05.06.2006, за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Щепанської О.А. на суддю Борисову Ю.В.

У судове засідання 05.06.2006 представники відповідачів не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У січні 2006 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент", товариства з обмеженою відповідальністю "Руна", просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 20.06.2003, укладений між відповідачами та зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Руна" повернути об’єкт незавершеного будівництва –будівлю їдальні, розташовану по вул. Руданського у місті Ялта, а також розірвати договір купівлі-продажу від 07.10.1998, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „СП ЮБК” та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" та угоду від 18.12.2000, укладену між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент". Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" штраф в сумі 20 640,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір № 2 від 20.06.2003 не відповідає вимогам чинного законодавства, а договір від 07.10.1998 та угода від 18.12.2000 товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" не виконано.

          Письмові заперечення проти позову у матеріалах справи відсутні.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на преюдиціальний характер рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11-02.12.2004 у справі № 2-11/16018-2004 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" до Ялтинської міської ради про визнання права власності та невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" умов договору та угоди.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини позивача і товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" виникли внаслідок договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва –їдальні літ Б, розташованого по вул. Руданського,8 у місті Ялта від 07.10.1998, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „СП ЮБК” та відповідачем і припинились з відчуженням останнім за договором купівлі - продажу від 20.06.2003 зазначеного об’єкту.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003, до договорів, що були укладені до 01.01.2001 і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладання.

Оскільки, як було зазначено вище, дія договору від 07.10.1998 припинилась у зв’язку з укладенням між відповідачами нового договору купівлі-продажу, при вирішенні спору у частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР, з огляду на що посилання позивача та суду на статті 610, 611 Цивільного кодексу України є хибними.

Однак саме нормами діючого Цивільного кодексу України підлягають врегулюванню правовідносини сторін щодо стягнення неустойки за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" умов зазначеного договору та угоди від 18.12.2000.

Одночасно, оскільки договір від 20.06.2003 укладено до набрання чинності Цивільним кодексом України, відповідність угоди законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент її укладення норм.

Задовольняючи позов про розірвання договору купівлі-продажу від 07.10.1998, угоди від 18.12.2000 та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" неустойки в сумі 20 640,00 грн., суд зазначив, що відповідачем не виконані зобов’язання за угодою від 18.12.2000 про введення в експлуатацію об’єкту до 01.11.2004, що, згідно з пунктом 5 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” є підставою для розірвання такого договору.

Вищезгаданою угодою сторони передбачили право Фонду майна Автономної Республіки Крим на стягнення неустойки у розмірі 20% вартості придбаного майна у разі порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" прийнятих на себе зобов’язань та розірвання у зв’язку з цим договору від 07.10.1998.

Однак, за загальним правилом, розірвати можливо лише діючий договір, тоді як договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва –їдальні літ. Б, розташованого по вул. Руданського,8 у місті Ялта від 07.10.1998, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „СП ЮБК” та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" та угода про перенесення строку закінченого будівництва від 18.12.2000, укладена між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" втратили свою чинність з інших підстав, а саме –у зв’язку з відчуженням об’єкту незавершеного будівництва на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Руна".

За таких обставин висновок суду першої інстанції про розірвання договору та угоди за вимогою Фонду майна Автономної Республіки Крим у зв’язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" прийнятих на себе зобов’язань не відповідає нормам закону та матеріалам справи.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3 угоди від 18.12.2000 передбачено. що у разі розірвання договору купівлі-продажу та цієї угоди у зв’язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" прийнятих на себе зобов’язань, воно сплачує неустойку у розмірі 20% вартості придбаного майна згідно договору від 07.10.1998 та додаткових угод до нього. У разі розірвання договору будівля їдальні повертається Фонду майна Автономної Республіки Крим за актом прийому-передачі.

Однак, як було зазначено вище, договір від 07.10.1998 та угода від 18.12.2000 втратили свою чинність, а не розірвані у період їх дії, правових підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" неустойки не вбачається, з огляду на що рішення у зазначеній частині також підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11-02.12.2004 у справі № 2-11/16018-2004 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" до Ялтинської міської ради про визнання права власності та невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" умов договору. Визнано право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" на об’єкт незакінченого будівництва –будівлю їдальні на 100 міст по вул. Руданського, 8 літ Б у місті Ялті.

За таких обставин висновок суду у частині відмови у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.10.1998 та угоди від 18.12.2000 відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Оскільки ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" не виконано, судова колегія вважає за необхідне стягнути з останнього штраф в дохід Державного бюджету України у розмірі 500,00 грн. згідно з пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись статтями 101, 103, пункт 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2006 у справі № 2-29/5094-2006 змінити: скасувати рішення у частині задоволення позовних вимог Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" про розірвання договору купівлі-продажу від 07.10.1998, угоди від 18.12.2000 та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" неустойки в сумі 20 640,00 грн., державного мита в сумі 206,40 грн. та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. У позові Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" про розірвання договору купівлі-продажу від 07.10.1998, угоди від 18.12.2000 та стягнення неустойки в сумі 20 640,00 грн. відмовити.

4. У частині відмови у позові Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент", товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2 від 20.06.2003 рішення залишити без змін.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Девелопмент" (вул. Свердлова, 48, м. Ялта, р/р 260083002026 в ОА "Кредитбанк Україна", МФО 324913, ЄДРПОУ 30122512) в дохід Державного бюджету України (р/р 31116095600007, одержувач - Державний бюджет, Ленінський район, банк одержувача: УДК у міста Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035598) штраф у розмірі 500,00 грн.

6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                Ю.В. Борисова