Постанова № 12405143, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року 10:32 № 2а-11182/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк Форум»

доПідрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим

провизнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, за участю представників сторін:

від позивача Бабіч Н.О.

від відповідача Бабій А.А.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(далі по тексту ПАТ «Банк Форум», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним дій підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим щодо утримання виконавчого збору в розмірі 15482,42 грн., скасування розпорядження підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 10.06.2010 року в частині утримання виконавчого збору в розмірі 15482,42 грн. та зобовязання підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим повернути ПАТ «Банк Форум»неправомірно утриманий виконавчий збір в розмірі 15482,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»неправомірно утримано з позивача виконавчий збір в розмірі 15482,42 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 1 липня 2010 року позовну заяву повернуто позивачу у звязку з порушенням правил територіальної підсудності згідно з частиною 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14 липня 2010 року позовну заяву повернуто позивачу у звязку з порушенням правил територіальної підсудності відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено справу до судового розгляду на 6 вересня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 6 вересня 2010 року, жодна зі сторін не зявилась, у звязку з чим судове засідання судом відкладалося на 14 вересня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 14 вересня 2010 року, судом відкладалося на 4 жовтня 2010 року за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»відповідно до статуту є правонаступником усіх прав та зобовязань Акціонерного комерційного банку «Форум»у звязку зі зміною його найменування (ідентифікаційний код 21574573).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції винесено постанову від 12.06.2008 року про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису нотаріуса від 28.05.2008 року № 575, вчиненого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Міхно Ю.С. про стягнення з ПП «Ялтинське міське агентство нерухомості»на користь АКБ «Форум»заборгованості в розмірі 530074,35 грн. шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме, квартиру, розташовану за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Дзержинського, буд. 13, кв. 22 та нежиле приміщення, розташоване за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Партизанська, буд. 3.

Примусове виконання рішень відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу»здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі по тексту Закон України від 21.04.1999р. № 606-XIV) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання .

23 червня 2008 року підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, яке передано з відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції у відповідності до Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року № 38/5.

В порядку, передбаченому Законом України від 21.04.1999р. № 606-XIV, державним виконавецем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження від 10.07.2008р. АВ № 240439.

18 липня 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції складено акт опису та арешту майна боржника від 18.07.2008 року АА № 145050, на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

Для здійснення виконавчих дії щодо примусового виконання зазначеного вище виконавчого документу укладено договір від 13.04.2009 р.№ 019082 та № 019083 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якого ООО «Юнор прийняло на себе зобовязання щодо проведення прилюдних торгівз реалізації майна, арештованогопри примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 28.05.2008р. № 575 на суму стягнення 588214,00 грн.

Відповідно до повідомлення ООО «Юнор»від 03.06.2010 року прилюдні торги з реалізації арештованого майна у вигляді нежилого приміщення розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Партизанська, буд. 3 не відбулись, а майно знято з торгів.

Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна у вигляді квартири, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, буд. 13, кв. 22 відбулись 03.06.2010 року. Ціна продажу предмету іпотеки склала 176240,25 грн.

Статтею 43 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача. Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Сума, що залишилася після повного виконання рішення, використовується на сплату штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржникові.

Відповідно до статті 44 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV у разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею. У першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги.

Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень відповідно до статті 45 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються з:

- коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;

- авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону;

- стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:

1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;

2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;

4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;

5) оголошення в засобах масової інформації;

6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.

Відповідно до статті 46Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи,в наслідок реалізації квартири отримані кошти у сумі 176240,25 грн. Згідно з умовами договору№ 019083 від 13.04.2009р. про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна організатору торгів було сплачено комісійну винагороду у розмірі 3% від суми реалізації арештованого майна, а саме 5287,21 грн.

В подальшому, в строк визначений чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про іпотеку», на депозитний рахунок відповідача було перераховано 170953,04 грн.

Разом з тим, відповідачем складений актпро затрати напроведення виконавчих дій та винесено постановупро стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій від 11.06.2010 рокуна суму646,33 грн. та винесено розпорядженняна перерахування зазначеної сумиза рахунок коштів, яки надійшли в наслідок реалізації майна боржника. Відповідно до платіжного доручення№ 1037 від10.06.2010 р.суму у розмірі 646,33 грн. перерахованона рахунок Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК.

На підставі положеньстатей 43, 44, 46 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV відповідачемвинесено розпорядженняпро перерахуваннявиконавчого зборувід 10.06.2010р. у сумі 15482,42 грн., тобто 10 %від суми отриманої після реалізації предмету іпотеки.

Проаналізувавши матеріали справи та додані до неї документи суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Іпотекою згідно з статтею 575 Цивільного кодексу України є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини восьмої статті 52 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку»вiд 05.06.2003р. № 898-IV (далі по тексту Закон України вiд 05.06.2003р. № 898-IV).

Вказана правова позиція пизначена в листі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України «Щодо визначення порядку реалізації заставленого нерухомого майна у процедурі виконавчого провадження»від 05.07.2006р. № 25/7-33-4584.

Як вбачається з положень статті 62-1 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби.

У статті 33 Закону України вiд 05.06.2003р. № 898-IV визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями статті 41 Закону України вiд 05.06.2003р. № 898-IV встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 46 Закону України вiд 05.06.2003р. № 898-IV передбаченопорядок проведення розрахунків за майно, придбане на прилюдних торгах, відповідно до якого переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації.

Відповідно до статті 47 Закону України вiд 05.06.2003р. № 898-IV оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл коштів від реалізації предмета іпотеки, відповідно до якоїпротягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки спеціалізована організація видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю, а перераховані покупцем кошти розподіляє у такій черговості:

- витрати на організацію реалізації предмета іпотеки;

- комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати трьох відсотків ціни продажу предмета іпотеки;

- задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру;

- решта коштів на вимогу державного виконавця перераховується до органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством, а у разі відсутності стягувачів за іншими виконавчими документами - повертається іпотекодавцю.

Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та враховуючи те, що розподіл коштів, отриманих в наслідок реалізації майна на виконання виконавчого напису нотаріуса від 28.05.2008 року № 575, вчиненого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Міхно Ю.С., був здійснений відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»та Законом України «Про іпотеку», суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 8 жовтня 2010 року.