Постанова № 12405148, 11.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2010 року                     № 2а-12596/10/2670

15:58

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

доКиївської регіональної митниці

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачаГоловне управління Державного казначейства України в місті Києві

проповернення коштів передоплати за митне оформлення Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в місті Києві та з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд:

зобов’язати Київську регіональну митницю подати до Головного управління Державного казначейства України в місті Києві платіжне доручення на перерахування з депозитного рахунку Київської регіональної митниці, відкритого в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»(п/р №2600107218 в ПуАТ «СЕБ Банк», м.Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30579869) суми передоплати в розмірі 104 471,98 грн., здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»27 вересня 2007 року з метою митного оформлення товару «пальмова олія РДО марки ‘RBD Oil’ виробництва Малайзії»в кількості 168 тон. але невикористаної за прямим призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки у справі про порушення митних правил позивача відсутні правові підстави для повернення спірної передоплати.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

22 червня 20010 року ТОВ «Аскоп-Україна»подало до Київської регіональної митниці заяву (вих. № 134/06 від 22.06.10) про повернення суми передоплати в розмірі 104471,98 гривень, здійсненної 27 вересня 2007 року платіжним дорученням № 323 за митне оформлення товару (пальмова олія РДО марки Oil” виробництва Малайзії в кількості 168 тон; далі - Товар).

Київська регіональна митниця листом № 35/72-15/6855 від 14.07.2010 відмовила ТОВ «Аскоп-Україна»в поверненні коштів, мотивуючи відмову тим, що повернення можливе лише після закінчення слідства та винесення рішення по справі.

Оцінивши пояснення представників сторін, матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

04 жовтня 2007 року Київською регіональною митницею складено протокол про порушення митних правил № 891/10000/07 по факту. Протоколом від 10 жовтня 2007 року Товар був вилучений Київською регіональною митницею.

28 січня 2008 року була винесена постанова про порушення кримінальної справи № 04/10000/08 по факту контрабанди в України Товару. Постановою від 06 лютого 2008 року про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи визнано Товар речовим доказом та приєднано до кримінальної справи. 22 грудня 2008 року слідчим слідчого відділу ГУ СБУ у місті Києві та Київській області прийнято постанову про передачу речових доказів (Товару) на реалізацію у зв'язку з недопущенням псування вантажу та втрати якості і вартості. Згідно п.4 вказаної постанови отримані кошти від реалізації товару перерахувати на рахунок ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

Згідно листа слідчого відділу УСБУ у місті Києві від 24 вересня 2010 року № 51/12/4878 Товар був реалізований, про що свідчать копії накладної № 3/07-А від 29.07.09, податкової накладної № 95 від 29.07.09, накладної № 2/07-А від 29.07.09, податкової накладної № 94.

Відповідач заперечує проти позову, покликаючись до п.5.9 Положення "Про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів" (№ 129 від 28.02.2003; далі –Положення) у відповідності до якого, якщо суб'єкт підприємницької діяльності подає заяву про анулювання ПД, за якою товар був увезений на митну територію України, але митне оформлення якого не здійснено, то рішення про анулювання ПД і про повернення грошових коштів, унесених як грошова застава, приймається в 15-денний термін виключно Держмитслужбою України. З огляду на що відповідачем скеровано листа від 28.04.2009 № 35/1-15/4354 до Державної митної служби України.

Проте, суд не приймає даних покликань з огляду на те, що позивачем жодних заяв про анулювання ПД до відповідача не подавалось. Як випливає з матеріалів справи ініціювалось вирішення питання виключно щодо повернення коштів передоплати за конфіскованим Товаром.

Окрім того, як випливає з п.1.2. Положення, останнє установлює порядок заповнення й оформлення попередньої вантажної митної декларації при ввезенні на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту) окремих видів товарів згідно із переліками залежно від виду транспорту, яким перевозяться ці товари; регламентує застосування заходів забезпечення доставки товарів, що входять до переліків окремих видів товарів, увезення яких на митну територію України здійснюється за умови подання попередньої вантажної митної декларації.

Отже, Положення не регулює питання повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата.

Зазначене питання регламентовано розділом 2 "Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами" (№ 618 від 20.07.2007; далі –Порядок).

Згідно пункту 2 розділу 2 Порядку для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) (за наявності) платника - фізичної особи.

У відповідності до статі 172 Митного кодексу України (№ 92-IV від 11.07.2002; далі – МКУ) товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності. Реалізація здійснюється з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначених товарів, транспортних засобів через митний кордон України, за ставками, чинними на день реалізації, якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені.

Поряд з цим, статтею 174 МКУ передбачено, що у разі, якщо товари - предмети порушення митних правил, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, реалізуються до винесення судом рішення по справі про порушення митних правил, усі кошти, одержані від їх реалізації, вилучаються для забезпечення відповідно до цього Кодексу стягнення вартості цих товарів у разі їх конфіскації. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у частині другій цієї статті, або справу про порушення митних правил буде припинено, кошти, одержані від реалізації зазначених товарів, зберігаються на депозитному рахунку відповідного митного органу після вирахування сум належних податків і зборів. Витрати, зазначені у частині першій цієї статті, при цьому не відшкодовуються і комісійна винагорода підприємству торгівлі не виплачується. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, буде застосовано тільки стягнення у вигляді штрафу, частина коштів, одержаних від реалізації товарів, зазначених у частині другій цієї статті, може вилучатися для забезпечення цього стягнення. Кошти, одержані від реалізації товарів і транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду, а також товарів, від яких власник відмовився на користь держави, після відшкодування витрат, зазначених у частині першій цієї статті, та виплати комісійної винагороди підприємству торгівлі перераховуються до Державного бюджету України.

У відповідності до статті 214 "Кримінально-процесуального кодексу України" (від 28.12.1960;) слідчий закриває справу мотивованою постановою, в якій, крім даних, передбачених у статті 130 цього Кодексу, зазначає: відомості про особу обвинуваченого, суть справи, підстави для закриття справи, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна, а також рішення в питанні про речові докази відповідно до статті 81 цього Кодексу. Якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу чи адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачений, або щодо інших осіб, слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома громадської організації, товариського суду, трудового колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або надсилає матеріали справи до суду для застосування заходів адміністративного стягнення.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи вказане у сукупності, суд зазначає, що відповідач відмовляючи у повернені коштів, зазначаючи мотиви у листі № 35/72-15/6855 від 14.07.2010 діяв з порушенням ч.2. статті 19 Конституції України. Адже мотиви і підстави такої відмови діючим законодавством України не передбачені.

Окрім того, зважаючи на факт реалізації вилученого товару, яке в силу закону повинно бути здійснено з нарахуванням усіх податків і зборів (включаючи митні платежі), жодних підстав для утримання суми передоплати і відмови її повернення у відповідача не має, адже зміст забезпечення ПД виконано: товар випущений у вільний обіг, реалізовано з нарахуванням усіх обов'язкових платежів, в тому числі і митних.

У відповідності до положень ч.1., 2. статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на вказане у сукупності, відповідач не спростував доводи позивача, та не довів суду обґрунтованість підстав неповернення коштів позивачу, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Київську регіональну митницю (03680, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а, код ЄДРПОУ 00137331) подати до Головного управління Державного казначейства України в місті Києві (м. Київ, Терещенківська вул., 11а) платіжне доручення на перерахування з депозитного рахунку Київської регіональної митниці, відкритого в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»(02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, офіс 600; п/р №2600107218 в ПуАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30579869) суми передоплати в розмірі 104 471,98 грн., здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»27 вересня 2007 року з метою митного оформлення товару «пальмова олія РДО марки ‘RBD Oil’ виробництва Малайзії»в кількості 168 тон. але невикористаної за прямим призначенням.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.11.2010.